15. Навантаження і впливи при розрахунку основ і фундаментів.

Навантаження і впливи на основи, які передаються фундаментами споруд, повинні визначатись розрахунком, як правило, з урахуванням спільної роботи споруди і основи.

Величини навантажень і впливів на споруду або її окремі елементи, коефіцієнти надійності за навантаженнями, а також можливі поєднання навантажень приймають згідно з вимогами [8].

Навантаження на основу допускається визначати без урахування їх перерозподілу надфундаментною конструкцією при розрахунках:

а) основ будівель і споруд третього класу;

б) загальної стійкості масиву ґрунту основи спільно зі спорудою;

в) середніх значень деформацій основи;

г) деформацій основи у стадії прив'язки типового проекту до місцевих ґрунтових умов.

Розрахунок основ за деформаціями повинен виконуватись на основне поєднання навантажень (включаючи постійні, тривалі та короткочасні навантаження), а розрахунок за несучою спроможністю - на основне, а при наявності особливих навантажень - на основне і особливе поєднання.

При цьому навантаження на перекриття і снігові навантаження, які відповідно до [8] можуть відноситись як до тривалих (при урахуванні зниженого нормативного значення), так і до короткочасних (при урахуванні повного нормативного значення), при розрахунках основ за несучою спроможністю враховуються як короткочасні, а при розрахунках за деформаціями - як тривалі. Навантаження від рухомого підйомно-транспортного обладнання в обох випадках враховуються як короткочасні.

В розрахунках основ необхідно враховувати навантаження від матеріалів і обладнання, які розміщуються безпосередньо на ґрунті поблизу фундаментів.

Зусилля у конструкціях, які спричиняються кліматичними температурними впливами, при розрахунках основ за деформаціями не враховуються, якщо відстань між температурно-осадовими швами не перевищує значень, які вказані у нормах з проектування відповідних конструкцій.

Розрахункове значення навантаження потрібно визначати як добуток його нормативного значення на коефіцієнт надійності за навантаженнями, що приймається при розрахунках на міцність і стійкість у відповідності з [8], а при розрахунках за деформаціями - дорівнює одиниці.

В будівлях зі статично визначеною розрахунковою схемою на фундаменти передається навантаження, яке збирається на колону або стіну з вантажних площ перекриттів. Для будівель зі статично невизначеною розрахунковою схемою навантаження на фундамент визначають з урахуванням:

а) перерозподілу їх за рахунок жорсткості верхньої будови;

б) перерозподілу їх за рахунок піддатливості основи, тобто з урахуванням спільної роботи основи і надземних конструкцій.

16. Інженерно гелогічна оцінка території будівельних майданчиків.

I. Інженерно-геологічні дослідження при виборі будівельного майданчика, виконуються з метою порівняльної оцінки можливих варіантів її розміщення (перша стадія вишукувань), включають в себе проведення наступних робіт.

Збір, систематизація й аналіз наявних геологічних, гідрогеологічних та інших матеріалів, включаючи дані про досвід місцевого будівництва по досліджуваному району.

Інженерно-геологічна рекогносцировка. При рекогносцировці проводиться маршрутне обстеження району і здійснюється проходка 1-2 розвідувальних виробок на кожному геоморфологічному елементі обстежуваної території, супроводжувана відбором зразків порід для подальших лабораторних досліджень по визначенню в основному класифікаційних показників властивостей грунтів. Глибина виробок визначається в залежності від типу спорудженні та складності інженерно-геологічних умов. Як правило, вона не перевищує 20 м.

З'ясування загальних відомостей з гідрогеології району та про найбільш високому

положенні рівня грунтових вод.

4. Камеральна обробка матеріалів та складання звіту.

II. На обраній площадці (друга стадія) вишукування проводиться з метою отримання інженерно-геологічних даних для складання генерального плану промислового підприємства (комплексу будівель цивільного будівництва) з урахуванням прогнозу можливої ​​зміни природних умов території в зв'язку з будівництвом і експлуатацією споруді (будівель).

До складу робіт входять: 1) інженерно-геологічна зйомка; 2) бурові, гірничопрохідницькі та геофізичні роботи; 3) польові дослідні інженерно-геологічні роботи; 4) гідрогеологічні дослідження; 5) лабораторні дослідження; 6) камеральні роботи і складання звіту.

Для інженерно-геологічного районування обраної площі з метою прийняття оптимальних проектних рішень проводиться інженерно-геологічна зйомка території в масштабах 1: 2000 - 1: 10000 в залежності від складності інженерно-геологічних умов і класу проектованих споруд та будівель.

Бурові, гірничопрохідницькі та геофізичні роботи виконуються з метою: 1) встановлення складу і потужності порід, особливостей їх залягання; 2) визначення глибини залягання грунтових вод; 3) відбору зразків породи і води для лабораторних досліджень; 4) проведення польових досвідчених інженерно-геологічних робіт і гідрогеологічних досліджень.

Кількість, глибина і розміщення виробок визначається їх призначенням, ступенем вивченості і складності досліджуваної майданчики, а також класом проектованих споруд. В залежності від складності інженерно-геологічних умов, характеру споруд та намічуваного розташування відстань між сусідніми виробками змінюється приблизно від 30 до 100-120 м.

На ділянках будівництва найбільш важких і відповідальних споруд (доменні печі, заводські труби і деякі інші) при складних інженерно-геологічних умовах глибина виробок може збільшуватися до 30 м., а в окремих випадках до 50 м. і більше.