7. Водопроникність грунту.

Під водопроникністю розуміють здатність грунту вбирати і пропускати воду, яка надходить з поверхні. Цей процес протікає у дві фази: перша фаза - вбирання, коли вільні пори послідовно заповнюються водою. При надлишку вологи вбирання її триває до повного насичення грунту. Друга фаза - фільтрації, відбувається за умови повного насичення грунту водою, коли вода починає рухатися в грунтових порах під дією сили тяжіння.

Водопроникність грунту робить вирішальний вплив на утворення грунтових вод і накопичення їх запасів в надрах Землі. Це має безпосереднє відношення до постачання населення водою з підземних джерел. Від водопроникності грунту залежить можливість використання її для очищення стічних вод, твердих і рідких побутових відходів, які утворюються в населених пунктах. З водопроникністю грунту пов'язана можливість забруднення підземних джерел водопостачання небезпечними в санітарному відношенні поверхневими стоками з території населених місць і сільськогосподарських угідь.

Фільтраційну здатність і механічний склад грунту на практиці можна оцінити за часом всмоктування води грунтом: викопують приямок розміром 03 х 03 м і глибиною 015 м швидко заповнюють водою (125 л) і за секундоміром визначають час вбирання води. На підставі отриманих результатів можна прогнозувати здатність грунтів до самоочищення від органічних забруднень і вирішувати питання про використання грунту для очищення побутових відходів.

Крім того, фільтраційну здатність грунту характеризує коефіцієнт фільтрації, під яким розуміють довжину шляху, яку проходить вода за одиницю часу, вертикально рухаючись в грунті під дією сили тяжіння. Наприклад, для середньозернистих пісків коефіцієнт фільтрації, становить 043 м /добу, для дрібнозернистих - 0043 м /добу, для суглинків - 00043 м /сут. Чим вище фільтраційна здатність грунту, тим вище коефіцієнт фільтрації.

8. Модуль деформаціїгрунтів.

Модуль деформации грунта Е0 учитывает в отличие от модуля упругости как упругие, так и остаточные деформации.

Модули деформации грунтов в подушках при расчете оснований принимаются, как правило, по результатам непосредственных испытаний статическими нагрузками, а также по данным опыта строительства в аналогичных условиях.

Модуль деформации грунтов оснований рекомендуется определять в полевых условиях статической нагрузкой. При исследовании грунтов оснований реконструируемых зданий этот метод применяют, если испытательную установку можно разместить в подвальной части здания или иных стесненных условиях. Для исследований грунтов используются стандартные плоские штампы площадью 5000 и 2500 см2, устанавливаемые в котловане или шурфе, и площадью 1000 и 600 см2, погружаемые в дудку или скважину. Нагружение штампа осуществляется домкратом или тарированным грузом.

Модуль деформации грунта природного сложения предлагается определять с использованием данных статического зондирования.

Модуль деформации грунтов оснований зданий и сооружений рекомендуется определять в полевых условиях загружением штампа статическими нагрузками. Этот метод является наиболее достоверным и пригоден для нескальных грунтов всех видов. Методику проведения и обработки результатов испытания следует принимать в соответствии с действующим ГОСТом.

Зависимость коэффициента с ] (, учитывающего образования свода естественного равновесия грунта при продольных перемещениях трубопровода, от относительной глубины заложения трубопровода h / DH. Егр - модуль деформации грунта, кгс / см2, принимаемый по табл. 5.6 п 5.8; firp - коэффициент Пуассона грунта ( по табл. 5.11); т гр - коэффициент снижения модуля деформации ( по табл. 5.12); / 0 100 см - единичная длина трубопровода.

Здесь Е0 - модуль деформации грунта, с учетом больших размеров опорной площади он принят равным 53 МПа ( согласно СНиП П - В. VQ - коэффициент Пуассона грунта, vo0 35; p ( p) - реактивное давление грунта; р - переменная интегрирования; У ( р) - осадка грунта основания.

Пуассона; Е - модуль деформации грунта, определяемый по компрессионной кривой.

По формуле (1.1) рассчитывается значение модуля деформации грунта для различных интервалов давления. Результаты расчетов заносятся в табл. V прил.

Обе формулы показывают, что коэффициент постели возрастает с увеличением модуля деформации грунта и уменьшается с увеличением жесткости сооружения.

Число испытаний грунтов штампами в полевых усло-гиях для нахождения нормативного значения модуля деформации грунта в соответствии с рекомендациями СНиП должно быть не менее трех. Допускается уменьшение числа испытаний до двух, если найденные значения модуля деформации грунта отклоняются не более чем на 25 % от среднего значения модуля.

Для неоднородных грунтов, а также в тех случаях, когда неизвестен модуль деформации грунта, длину сжатия висячих свай можно упрощенно найти также исходя из соображений, изложенных ниже. Статистическая обработка результатов испытаний свай без уширенных подошв пробными нагрузками показала, что при усилии, составляющем 0 5 Рпр, осадка сваи в среднем равна s 5 мм, независимо от ее размеров и грунтовых условий.

Значения коэффициента ta при односторонней доверительной вероятности а. Изложенная методика статистической обработки опытных данных применяется для определения физических характеристик и модуля деформации грунтов.