
- •6.010103 “Технологічна освіта” та 6.010104 “Професійна освіта”.
- •2. Її краї затиснуто між фланцями циліндра 3.
- •2900 Об./хв.). Іноді наводять характеристики і для нижчої частоти обертання.
- •2.3.1. Коефіцієнт корисної дії двз
- •3.3.3. Камера згорання гту
- •3.3.4. Турбіна гту
- •4.3.2. Холодильні машини, їх типи, конструкції та принципи дії
- •4.3.3. Робочі цикли холодильних машин
- •4.5. Техніка безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •1. Під час виконання лабораторної роботи забороняється:
- •6.010103 “Технологічна освіта” та 6.010104 “Професійна освіта”
Теоретично
найкращим (ідеальним) циклом холодильної
машини є зворот-4.3.3. Робочі цикли холодильних машин
ний цикл Карно. Його TS-діаграму зображено на рис. 4.3. Цикл складається з
чотирьох процесів зміни стану робочого тіла (холодоагенту):
– лінія 1-2 – адіабатний стиск у ком-
Т
пресорі;
23– лінія 2-3 – ізотермічна конденсація
tk
у конденсаторі з відведенням теп-
лоти у навколишнє середовище;
i3i2
– лінія 3-4 – адіабатне розширення
x=1
(дроселювання) у регулюючому ве-t0
1
4
нтилі;
x=0
– лінія 4-1 – ізотермічне випарову-
i1i4S
вання у випарнику за рахунок теп-
Рис. 4.3. TS-діаграма зворотного циклу
лоти від охолоджуваних продуктів.
Карно холодильної машини
Цикл реальної парокомпресорної
холодильної машини відрізняється від ідеального зворотного циклу Карно тим,
що стиск у компресорі не є адіабатним (ізоентропійним). Крім того, можливі
втрати холоду в трубопроводах на стороні низького тиску. TS-діаграму термо-
динамічного циклу парокомпресорної холодильної машини зображено на
рис. 4.4. Цикл складається з таких процесів зміни стану робочого тіла (холодоа-
генту):
– лінія 1-2 – адіабатний стиск у компресорі;
– лінія 2-2′ – ізобарне охолодження
перегрітої пари у конденсаторі доT
2
температури насичення;
– лінія 2′-3 – ізотермічна конденса-
ція насиченої пари у конденсаторі;
32′
– лінія 3-4 – адіабатне розширення
(дроселювання) у регулюючому
вентилі (вважається, що ентальпія14
холодоагенту до дроселюванняx=1
дорівнює його ентальпії післяx=0
дроселювання);
S
– лінія 4-1 – ізобарне кипіння та ізо-
Рис. 4.4. TS-діаграма циклу парокомп-
термічне випаровування холодоа-
ресорної холодильної машини
генту у випарнику.
Ефективність циклу холодильної машини характеризує холодильний кое-
фіцієнт
Q
1,
L
де Q1 – кількість теплоти, яку 1 кг холодоагенту отримує від охолоджуваних
продуктів (питома масова холодопродуктивність холодоагенту), Дж/кг;
L – виконана зовнішня питома робота, Дж/кг.
35

Холодильний
коефіцієнт зворотного циклу Карно
Tх.к
к ,
Tн.с Tх.к
де Тх.к і Тн.с – температури відповідно охолоджуваних продуктів (у холодиль-
ній камері) та навколишнього середовища, К.
Холодильний коефіцієнт зворотного циклу Карно εк є максимальним серед
усіх можливих значень інших зворотних циклів холодильних машин при одна-
ковій різниці температур (Тн.с Тх.к). На відміну від ККД теплового двигуна,
який завжди менший від одиниці, холодильний коефіцієнт може приймати
будь-які значення від 0 до +∞. Кращою є та холодильна машина, яка для пере-
несення однакової кількості теплоти від холодного середовища до гарячого ви-
конує меншу роботу.
Степінь термодинамічної досконалості циклу холодильної машини
т .
к
Для спрощення розрахунків циклів парокомпресорних холодильних машин
використовують Pi-діаграми їх холодоагентів. Для прикладу на рис. 4.5 зобра-
жено Pi-діаграму циклу холодильної машини, яка працює на фреоні-12.
Р, МПа
К
4,0
3,0
2,0
1,0
0,6
0,5
0,4
0,3
0,2
4
0
-100
5
50
0400
300
200
100
3
2
1
350
400
450
500
530
540
560
кДж/кг
Рис. 4.5. Pi-діаграма циклу фреонової парокомпресорної холодильної машини
4.4. Опис лабораторної установки
Лабораторна установка є діючою моделлю холодильної машини і склада-
ється з випарника у холодильній камері, герметичного мотор-компресора, кон-
денсатора повітряного охолодження з вентилятором, дросельного вентиля, ре-
гулятора потужності, електромагнітного пускача, з’єднувальних трубопроводів
та арматури.
36
