Зміст ділового етикету.
Діловий етикет офісу.
Жоден співробітник чи управляючий фірми не захоче, щоб їх образ потьмяніло у власних очах іншим людям від цього, що хтось із керівних співробітників буде неохайно виглядати. Є низка правил, що стосуються зовнішнього вигляду. Насамперед - це чистота шкіри, волосся, одягу, взуття, помірковане споживання парфумерії, декоративної косметики і скромні прикраси.
Одяг персоналу має відповідати у сфері діяльності даної фірми.Продуманний стиль у одязі співробітників фірми може істотно поліпшити її імідж. Працівникам великих компаній із більш формальної системою спілкування, і ієрархією під управлінням краще носити офіційний ділової костюм, мати гарний вигляд і можливість користуватися відповідними аксесуари.
У невеличких фірмах до іміджу співробітників пред'являється менше вимог. Проте, тут треба враховувати те що, що замість молодший компанія, то впевненіше й стабільніше вона повинна переважно виглядати і тому співробітникам молодих динамічних фірм рекомендується бути демократичнішими у виборі власної одягу.
Те, як має виглядати жінка на роботі, визначається характером установи, де служить. Імідж, що прийнятний співробітниці вдома моделей, може цілком неприйнятним для банківської яка є. Манера вдягатися відбиває як власну думку про себе, але те, у яке ставлення претендує жінка, зі боку оточуючих. Якщо вона хоче показати товаришам по службі, начальству, замовників і клієнтам, що вона зараховує себе на бізнесменам класу, то цьому випадку їй годі носити на роботі занадто коротку спідницю і "глибоко декольтовані блузки.
При виїзді на конференції і ділові зустрічі, які найчастіше проводять у готелях чи пансіонатах, взяти з собою одяг, підходящу до різних ситуацій, зокрема і спортивну. У разі до одягу ставляться вільніше, і суворий діловий костюм можуть замінити блузка з спідницею чи брюками, трикотажні речі.
Чоловікам під час поїздок за місто на конференції рекомендується взяти одяг спортивного покрою. Не зайвим буде взяти з собою і злочин вихідний піджак, якщо планує проведення офіційного прийому.
Обираючи одяг, слід у тому, що окремі деталі повинні гармоніювати друг з одним. Взагалі, щодо моди ділового світу досить консервативний. Потрібно мати тонким почуттям заходи, щоб зберегти баланс між модою та надмірній консервативності.
Погане вразити оточуючих виробляють помітні ювелірні прикраси, волосся на грудях, виднеющиеся через розхристану або занадто тонку сорочку, надто прилизані жирні волосся вся її голова. Вуси і борода повинні бути доглянутими і підстриженими.
Підготовка ділових паперів за правилами етикету.
Один із перших ділових паперів, що має клієнт чи замовник,- це бланк фірми. Бланк фірми багато в чому характеризує її, у ній можна скласти перше враження про ділових партнерів. Тож за можливості годі заощаджувати на фірмових бланках - варто використовувати кращий папір, вдатися до послуг хорошої друкарні.
На бланку повинні бути назва фірми, її реєстраційний номер й час реєстрації, адресу, телефон і факс. Іноді вказують імена директорів фірми (зазвичай робиться у нижньому колонтитулі). Останнім часом на бланку дедалі більше ставиться адресу електронної пошти в форматі Інтернету.
Не рекомендується вказувати на бланку фірми банківські реквізити - краще за необхідності закарбувати в кінці листи відповідного змісту. На бланку може бути логотип фірми, що вигідно за необхідності закарбувати в кінці листи відповідного змісту. На бланку може бути логотип фірми, що вигідно відрізняти його з інших. У цьому важливо дотриматися домірність і збалансованість Шевченкового малюнка і тексту. Логотип має бути простим, легко упізнаваним і виконаним фаховому рівні. Такі бланки підлягають звітності. Іноді використання номерного бланка заміняє використання друку.
Колір шрифту має значення, наприклад, темно-коричневі чи темно-сірі літери на кремовому форі виглядають традиційно, а чорні білому- дуже за діловим. Використовуючи кольоровий папір, треба враховувати, що її колір може змінювати колір фарби і чорнила, яким виконано текст, -так, темно-синя фарба втратить свою синь на жовтому тлі. Якщо бізнес має динамічний і енергійний імідж, можна використовувати жовтий і червоний колір, і якщо бізнес «заспокійливий», можна включити консервативні кольору типу темно-синього чи сірого.
Общепринята наступна структура листи: з боку і трохи нижче реквізитів фірми –відправника вказується дата відправлення із зазначенням місяці літерами, наприклад: 12 травня 1997 р. Ухвалена Росії позначення дати 14.07.1999 України в міжнародній листуванні не вживається.
Саме лист слід з точного повторення у лівій верхньому розі адреси, написаного конверті. Ще нижче, без абзацу, відразу у половіючі жита із лівого боку пишуть традиційне ввічливе звернення:
- Дорогий пан (чи пані)+ прізвище;
- Дорогий доктор +прізвище;
-Панове;
- Шановні добродії;
- Шановний пане + прізвище .( Слова « пан» і «пані» завжди скорочуються, якщо стоять поруч із ім'ям).
Після вступного звернення ставиться кома, а чи не окличний знак, загальноприйнятий нашій практиці. У цих офіційних листах немає звичаю звертатися на «ти». Залежно від рівня знайомства з кореспондентом звернення може починатися словами: « Шановний Джон» ( ім'я) або « Шановний Сміт» (прізвище).
Посилаючи лист у Німеччину, необхідно використовувати традиційне звертання: « Дорогий г-г доктор (прізвище)», а Австрію, і Швейцарію –досить написати: « Дорогий пан доктор».
Наступним рядком після звернення прийнято позначати тему листи скороченням, у російському варіанті «щодо» чи «Касс». Наприклад, «У відповідь ваш телекс від 19 травня 1997 р.»
Якщо лист пов'язано тільки з одного темою, що його можна визначити і по звернення, відразу після адреси. Коли ж листування з партнером ведеться за кількома контрактами, то в такому разі є сенс одразу після звернення позначити теми листи і вже цим розбити лист відповідне число блоків.
Більш сучасно заголовок до тексту листи підкреслювати чи написати його заголовними літерами.
Завершувати офіційне ділове лист слід словами: « Дуже щиро Ваш». За інших випадках пишуть: « Щиро Ваш» чи « Відданий Вам», « З повагою», « Із найкращими побажаннями» тощо. Підписуючи ділове лист, слід вжити таку ж форму імені, використана для того звертатися до одержувачу.
При спілкуванні й в кінці листи враховується принцип взаємності, особливо це ж стосується відповіді листи. У листи-відповіді використовуються самі висловлювання, що у який було. У в самісінькому кінці листа ставиться підпис із зазначенням під нею прізвища та посади відправника. У багатьох країн підпис на листі ставиться з боку аркуша, саме під заключній формулою ввічливості. Якщо заключні слова ввічливості розташовані з боку, то підпис ставиться з боку під ними. Якщо по тому, як лист було вже написано, терміново треба повідомити про події, що відбулися пізніше, то кінці листи ставиться Р.S. (постскриптум) і дописується необхідна інформація.
Що стосується, коли до листа додаються будь-які матеріали чи документи, всі вони зазвичай перераховуються який у лівій частині листи окремим рядком після слова « Додаток».