МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ НАФТИ І ГАЗУ

ФАКУЛЬТЕТУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

КАФЕДРА АВТОМАТИЗАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЕСІВ І МОНІТОРИНГУ В ЕКОЛОГІЇ

РЕФЕРАТ

на тему:

Сутність ділових переговорів і підготовка до них

Виконав:

Студент групи АКТ-13-1

Лейбюк Роман Васильович

Перевірив:

Доцент Манюх Н.Б.

Івано-франківськ

2013

План

1. Сутність етики ділового спілкування, і її основні принципи.

2. Зміст ділового етикету.

   1. Діловий етикет офісу.

   2. Підготовка ділових паперів за правилами етикету.

   3. Проведення ділових переговорів, зустрічей, і нарад.

3. Висновок

4. Список використаної літератури.

ВСТУП

 У багатьох країн, мають досвід ділового спілкування, існує низка суворі правила етикету, порушення яких може зашкодити іміджу ділову людину. Зараз, коли у країні дедалі більше стверджується ринкова економіка, частина серйозних бізнесменів змушена звернутися до зарубіжного досвіду ділового спілкування, ніж виглядати безглуздо на світовому ринку, пропонуючи свої товари. Знання ділового етикету - запорука успіху у веденні справ. Головний показник на успіх бізнесі - досягнення реальних результатів, тобто. отримання прибутку, зростання виробництва, задоволення професійного почуття, створення позитивного іміджу суспільству, повагу партнерів з бізнесу, надійність фірми чи підприємства.

   Відомо, що тільки 10-15% відкрили свою справу, домагаються справжнього успіху. Мало бути цілеспрямованим, треба бути порядною людиною та гарним професіоналом.

  З іншого боку, треба зазначити технологію ділових відносин, вміти обумовити, дотримуватися етику комерційного спілкування, постійно займатися маркетингом, розвивати ефективну рекламу, вивчати питання від попиту й збуту, долати мовні труднощі, розумітися на банківській справі, постійно підвищувати свою професійну кваліфікацію, ознайомитися з своїм позитивним іміджем й багато іншого.

1. Сутність етикиделового спілкування і її основні принципи.

Етика ділового спілкування - вчення про виявлення моралі в діловому спілкуванні, взаємовідносинах діловихпартнеров.

  У основі етики ділового спілкування мусить бути координація, а, по можливості і гармонізація інтересів.

  Етика ділових відносин є професійною етикою, регулюючої систему відносин для людей у сфері бізнесу. Принципи - це абстраговані, узагальнені уявлення, які дозволяють тим, хто них спирається , вірно формувати свою поведінку, свої дії, своє ставлення до чогось.

  Принципи етики ділових відносин, тобто. професійної етики, дають конкретному співробітнику у будь-якій організації концептуальну етичну платформу для рішень, вчинків, дій, взаємодій тощо.

   Загальноприйнятим є центральне становище з так званого золотого стандарту: « У межах службове становище будь-коли допускати стосовно своїх підлеглих, до керівництва і колегам свого службового рівня, до клієнтів тощо, таких вчинків, яких би не хотів бачити стосовно себе»

Необхідна справедливість при наділення співробітників необхідні їх службову діяльність ресурсами (грошовими, сировинними, матеріальними тощо.)

Третій принцип  вимагає обов'язкового виправлення етичного порушення незалежно від цього, що й ким він був допущено.

  Відповідно до четвертого принципу, званому принципом максимуму прогресу, службову поведінку і дії співробітника зізнаються етичними, якщо вони сприяють розвитку організації (чи його підрозділів) із заниженим моральним поглядом.

  Логічним продовженням четвертого принципу є  п'ятий принцип, принцип мінімуму прогресу, відповідно до яких дії співробітника чи організації у цілому етичні, якщо хоча б не порушують етичних норм.

  Сутність шостого принципу   наступного: етичним є терпиме ставлення співробітників до моральних принципів, традицій та іншим, у яких місце у інших організаціях, регіонах, країнах.

   Сьомий принцип  рекомендує різне поєднання індивідуального релятивізму і етичного релятивізму з вимогами загальнолюдської етики.

  Відповідно до восьмому принципу   індивідуальний і колективний початок однопризнаваними в основі в розробці й ухваленні рішень у ділових відносинах.

   Дев'ятий принцип  нагадує, чого слід боятися, мати власну думку під час вирішення будь-яких службових питань. Проте нонкоформизм як риса особистості повинен проявлятися в розумних межах.

   Десятий принцип - ніякого насильства, тобто «тиску» на підлеглих, вираженого у різних формах, наприклад, в наказовій, командні манері введення службової розмови.

  Одинадцятий принцип-сталість впливу, що полягає у цьому, що етичних стандартів може бути впроваджено у життя організації не одноразовим наказом, а лише з допомогою безперервних зусиль від виконавця і менеджера, та пересічних співробітників.

   Дванадцятий принцип – про вплив (на колектив, на окремих співробітників, на споживача тощо.) враховувати силу можливої протидії.

  Тринадцятий принцип полягає у доцільності авансування довірою почуття відповідальності співробітника, у його компетенцію, почуття боргу тощо.

  Чотирнадцатий принцип настійно рекомендує йти до безконфліктності.

  П'ятнадцятий принцип – свобода, ні що обмежує свободи інших.

  Шістнадцятий принцип  може бути принципом сприяння: співробітник має не тільки самий надходити етично, а й сприяти того ж таки поведінці своїх колег.

   Сімнадцятий принцип  говорить: не критикуй конкурента.

 Є у вигляді як конкуруюча організація, а й «внутрішній конкурент» - колектив іншого відділу, колега, де можна «побачити» конкурента.

  Принципи етики ділових відносин мають бути підставою розробки кожним співробітником будь-який фірми власної особистої етичної системи.

Перелік принципів може бути продовжений з огляду на специфіку діяльності тій чи іншій організації. Існує принципи професійної етики.

  Спільним всім професій є вимога як найкращої якості роботи у межах обумовлених можливостей. Неприпустимо протиставлення корпоративних інтересів інтересам клієнта.

 Загальновживана вимога ставлення до клієнту, відвідувачу, покупцю тощо, як до суб'єкту, а чи не об'єкту професійної діяльності, неприпустимість маніпулювання, запровадження людей в оману, у багатьох професіях сприймається як принцип «поінформованої згоди».

 Інформована згода існує в усіх професіях і відбиває вимогу дотримання прав людини на інформацію, що його особисто або його інтересів, гарантоване Декларацією прав людства. Воно означає також дії неприпустимість дезінформування і замовчування важливих речей.

   Інформована згода означає максимальну інформацію, надану фахівцями та що стосується здоров'я, часу, матеріальних витрат, можливих наслідків чи втрат, втрат можливостей чи моральної шкоди гідності.

  Ця інформація є умовою добровільного прийняття клієнтом, пацієнтом, учням, відвідувачем змісту форм, методів, прийомів, часу, ціни, і риси обслуговування (лікування), навчання дітей і гаданого результату з урахуванням можливих ускладнень.

  Спільним всіх професій є принцип збереження професійної таємниці, конфіденційності даних про клієнтів, інформаційних запитах, послугах, технологіях, рецептах.

  Конфіденційність стосовно роботі фахівця слід розуміти, як нерозрогошеність відомостей, що стосуються фахівця і надбанням спеціаліста у результаті виконання ним службових обов'язків

Повага прав власності - важливий принцип професійної етики. В багатьох професіях сьогодні принципом є колегіальність.

   Важливим принципом професійної діяльність у умовах демократії є декларація про критику.

   Екологічний принцип зобов'язує фахівців піклуватися про чистоту приміщень та повітря, профілактичні заходи у періоди епідемій, заощадженні тепла, води, електроенергії як умов охорони навколишнього середовища та якості людини.

  Гедонизм - принцип етики, за яким, прагнення насолоди й уникнення страждань природним правом людини.Гедонизм зобов'язує професіонала до оптимізму, енергійності, вмінню надихати і надихатися.

  Культура усній і письмовій промови це часто буває серцевиною професійної етики. Важливими показниками став стиль спілкування, функціональна грамотність.

  Етичні вимоги до рідної мови, мови у професійному спілкуванні прості, але виконання своїх непросто. Це відповідальність за кожне сказане слово. Це правильність мови і мови. Це стислість, промовистість й дотримання норм мовного етикету.

  На закінчення цієї глави скажу, у світі є різні види етичних кодексів, хартій, декларацій.

  У Україні той-таки процес розробки кодексів тільки розпочинається. У медицині, журналістиці, юриспруденції відроджуються традиції доблесного служіння Батьківщині, приймаються відповідних документів, відбивають загальносвітові стандарти.