1. Актуальність прогнозування НС

2. Короткострокові та довгострокові прогнози

3. Вихідна інформація для прогнозів

4. Класифікатор НС

5. Статистична звітність у сфері НС

6. Оцінка радіаційної обстановки

7. Радіоактивне випромінювання та його характеристика

8. Чим характеризується радіоактивне забруднення території

9. Доза опромінення та коефіцієнт якості випромінювання

10. Радіаційний захист

11. Оцінка хімічної обстановки

12. Характеристики зараження сильнодіючими отруйними речовинами

13. Характеристики атмосфери, що сприяють розсіюванню шкідливих викидів

14. Характеристика пожежонебезпечних зон

15. Причини пожеж

16. Фактори, що впливають на тип пожежі

17. Чим визначається пожежна небезпека виробництва

18. Методи та способи гасіння пожежі

19. Що таке межа вогнестійкості

20. Основні принципи забезпечення безпеки НС

21. Способи захисту населення від НС

22. Оповіщення та інформування

23. Спеціальна система оповіщення

24. Укриття в захисних спорудах

25. Як формується фонд захисних споруд

26. Класифікація захисних споруд

27. Вимоги до захисних споруд

28. В яких випадках проводиться евакуація населення

29. Види евакуації та організація їх проведення

30. Вимоги до районів евакуації

31. Медичний захист населення

32. Інженерний захист населення та території

33. Захист населення при радіоактивному забрудненні

34. Захист населення при хімічному зараженні

35. Сутність стійкості робочого об’єкту господарювання

36. Фактори, що впливають на стійкість роботи об’єкту

37. Методи підвищення стійкості

38. Захист технологічного обладнання, систем та комунікацій

39. Пожежна стійкість об’єкту

40. Планування заходів у сфері ЦЗ

41. Вимоги до систем життєзабезпечення у випадку НС

42. План ліквідації та локалізації аварійної ситуації (ПЛАС)

1. Актуальність прогнозування нс

Різні природні, антропогенні, екологічні надзвичайні ситуації (НС), а в медицині ряд захворювань та епідемії, можуть виникати без явно провокуючих факторів або спонтанно. У цьому зв'язку є актуальним прогнозування будь-яких надзвичайних ситуацій з метою вжиття заходів щодо їх запобігання та мінімізації наслідків.

Актуальність проблеми забезпечення природно-техногенної безпеки населення і територій зумовлена тенденціями зростання втрат людей і шкоди територіям, що спричиняються небезпечними природними явищами, промисловими аваріями і катастрофами. Ризик надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру невпинно зростає.

2. Короткострокові та довгострокові прогнози

Прогнозування надзвичайних ситуацій - це метод орієнтовного виявлення та оцінки обстановки, що складається в результаті стихійних лих, аварій і катастроф.

Розрізняють довгострокові й короткострокові прогнози. Довгострокове прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можливих масштабів забруднення, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, складання планів роботи та інших довгострокових (довідкових) матеріалів.Короткострокові прогнози використовуються для орієнтовного визначення часу виникнення надзвичайної ситуації.

3. Вихідна інформація для прогнозів

Для прогнозування необхідні такі дані:

— загальна кількість небезпечних хімічних речовин на об'єктах, які знаходяться в небезпечних районах (на воєнний час та для сейсмонебезпечних районів тощо;

- кількість хімічної речовини в одиничній максимальній ємності;

- висота обвалування та піддону;

— метеоумови: швидкість вітру в приземному шарі — 1 м/с, температура повітря— 20 °С, ступінь вертикальної стійкості повітря — інверсія, напрямок вітру не враховується, тому поширення хмари зараженого повітря приймається у полі 360°;

— заповнення ємності приймається за 70 % від паспортного об'єму ємності;

— ємності при аваріях руйнуються повністю;

— при аваріях на газо- і продуктопроводах величина викидання хімічної речовини приймається за таку, що дорівнює її максимальній кількості, яка знаходиться в трубопроводі між автоматичними відсікачами (це 270—500 г);

— середня щільність населення в цій місцевості;

— захищеність населення, продуктів харчування.

4.Класифікатор нс

У класифікаторі зазначено впорядковані назви сучасних надзвичайних ситуацій (НС), які можуть виникнути в Україні, та їхні коди.

У класифікаторі наведено перелік НС, визначених у відповідних нормативно-правових актах і згрупованих за ознаками належності до відповідних типів НС (виявлені та можливі), які можуть виникнути на окремій території України чи об'єкті в різниугапузяу національного господарства країни.

За структурою класифікатор складається з трьох рівнів класифікації: клас, підклас, група.

Метод класифікації - ієрархічний, послідовний, п'ятизначний.

Позиція класифікатора має блок ідентифікації та блок назви класифікаційного угруповання.

Кодування НС на нижчому класифікаційному рівні (група) виконано за фасетною схемою, у якій фасети також структуровані. Це забезпечує усталеність структури класифікатора в процесі його ведення, оскільки оперативні зміни об'єктів класифікації відбуваються на цьому рівні.Структура коду класифікатора має 5 розрядів і відповідає такій схемі:

X – клас XX - підклас XX - група