- •1 Предмет, об’єкт та основні категорії зв’язків громадськістю як науки та управлінської діяльності
- •1.1 Предмет і об’єкт зв’язків із громадськістю як науки та управлінської діяльності.
- •1.2 Основні категорії пр.
- •2 Загальна характеристика системи пр
- •2.1 Сутність і основні елементи системи пр.
- •2.2 Функції системи пр та завдання її елементів.
- •3 Система масових комунікацій у суспільстві. Стратегічні комунікації
- •3.1 Принципи організації системи засобів масової комунікації.
- •3.2 Зв'язок в Україні – головний чинник системи засобів масової комунікації.
- •3.3 Стратегічні комунікації та їх роль у зв’язках з громадськістю.
- •4 Планування, організація та здійснення пр
- •4.2 Планування пр та розробка програм.
- •4.3 Планування та організація проведення кампаній із зв’язків з громадськістю (пр-кампаній).
- •5 Механізми взаємодії із змі
- •5.1 Засоби масової інформації: сутність, цілі, функції, права та обов’язки.
- •5.2 Зв’язки і співпраця із змі – механізм взаємодії.
- •5.3 Стан і перспективи розвитку засобів масової інформації в Україні.
- •6 Пр у виробничій і фінансовій сферах та комерційній діяльності
- •6.1 Сутність і завдання системи зв’язків з громадськістю у промисловості.
- •6.2 Особливості пр у комерційній діяльності.
- •6.3 Проблеми внутрішньопромислових і комерційних комунікацій.
- •6.4 Система зв’язків з громадськістю у фінансовій сфері, її завдання і функції.
- •6.5 Зв’язки з громадськістю у відносинах із інвесторами.
- •7 Корпоративний імідж та особливості його використання у сфері зв’яків з громадськістю
- •7.1 Сутність і основні складові корпоративного іміджу.
- •7.2 Місце і роль особистого іміджу керівника (лідера) у формуванні корпоративного іміджу.
- •7.3 Просування і використання корпоративного іміджу у зв’язках з громадськістю.
- •8 Використання технологій зв’язків з громадськістю у маркетингу і менеджменті
- •8.1 Мета і завдання зв’язків з громадськістю у сучасному маркетингу.
- •8.2 Вплив пр на ефективність реалізації концепції маркетингу.
- •8.3 Зв’язки з громадськістю у кризових ситуація та управління ними.
- •9 Пр у відносинах з органами державної влади та місцевого самоврядування. Пр у політичній діяльності
- •9.1 Взаємодія з органами державного управління
- •9.2 Лобіювання інтересів як один із видів пр-діяльності.
- •9.3 Зв’язки з громадськістю у державній фінансовій галузі.
- •9.5 Політична система і зв’язки з громадськістю.
- •9.6 Виборчі технології як найважливіша складова пр
- •10. Міжнародні пр та формування інформаційного простору в україні
- •10.1 Сутність, суб’єкти та об’єкти міжнародних пр.
- •10.2 Імідж країни та його роль у міжнародних пр.
- •10.3 Міжнародні комунікації й аналіз міжнародної інформації.
- •10.4 Інформаційний простір в умовах соціально-економічної трансформації українського суспільства.
- •10.5 Проблеми взаємодії суспільства і влади в соціально-економічному інформаційному просторі.
- •10.6 Нові інформаційні технології та їхня роль у розвитку зв’язків з громадськістю у соціально-економічній діяльності.
- •11 Ділові переговори в системі пр. Особливості проведення досліджень в галузі
- •11.1 Сутність ділових переговорів, їх підготовка, місце та роль.
- •Розробка концепції та сценарію ділових переговорів.
- •11.3 Організація і проведення ділових перегорів.
- •11.4 Сутність і роль досліджень в системі зв’язків з громадськістю.
- •11.5 Соціологічні дослідження в системі пр.
- •Основна література
- •Додаткова література
5 Механізми взаємодії із змі
5.1 Засоби масової інформації: сутність, цілі, функції, права та обов’язки.
5.2 Зв’язки і співпраця із ЗМІ – механізм взаємодії.
5.3 Стан і перспективи розвитку засобів масової інформації в Україні.
5.1 Засоби масової інформації: сутність, цілі, функції, права та обов’язки.
Реалізація функцій ПР відбувається на основі поєднання випробуваних методик із творчими пошуками, несподіваними підходами й оригінальними рішеннями і характеризується використанням різноманітних засобів та інструментів. Найчастіше ПР реалізуються із застосуванням засобів масової інформації.
Демократизація суспільства якісно змінює місце і роль засобів масової інформації. Вони перетворюються на активний суб’єкт впливу на населення країни, формування громадської думки та керування нею. Водночас з’явилася гостра потреба у використанні ЗМІ у всіх напрямах економічної діяльності. Звідси необхідність пізнання механізму взаємодії із засобами масової інформації та надбання первинних навиків його використання.
Засоби масової інформації (ЗМІ) — преса, радіо, телебачення - це самостійна індустрія, спрямована на формування громадської думки, національної свідомості та самосвідомості населення з використанням організаційно-технічних комплексів, що забезпечують масове тиражування і швидку передачу словесної, образної та музичної інформації.
Кожна форма ЗМІ має свою знакову систему: друк чи преса - письмове слово або візуальний образ; радіо - усне слово, музику; телебачення - синтез усного слова, зображення та музики.
Преса — це масові періодичні друковані видання, тобто газети та журнали.
Радіо — це комплекс електронно-технічних пристроїв з унікальними, практично необмеженими можливостями передачі звуків на значні відстані, що робить його доступним для широких верств населення. Це і новини, і розважальні програми, і театр, і ринок. Тобто радіо спроможне живою, реальною мовою, різними звуками передавати інформацію безпосередньо з місць подій.
Телебачення – це складний електронно- і лазерно-технічний, технологічний і організаційно-функціональний комплекс, здатний передавати на великі відстані одночасно чорно-біле і кольорове зображення предмета, який рухається, суспільних чи природних подій, явищ, процесів, звуків, мови і музики.
Телебачення впливає на всі сфери життя, побуту, дозвілля, ділової активності, залучає до обговорення важливих соціальних проблем, формує погляди, громадську думку, екологічну етику, життєву позицію та менталітет людини, створює зворотний зв’язок з багатомільйонною аудиторією.
Сьогодні в Україні в умовах демократизації суспільства існують і активно функціонують телекомпанії різних форм власності: державні, громадські, муніципальні, акціонерні, кооперативні, приватні.
Державна телекомпанія — організація, яка діє від імені держави і на державні кошти, виражає погляди держави, різних гілок влади і обстоює їхні інтереси.
Міждержавна телекомпанія — заснована на міждержавних спільних угодах організація, яка діє на основі статуту, який приймається представниками держав-засновників.
Громадські телекомпанії — це такі, співзасновниками яких є державні органи, юридичні особи та громадяни.
Недержавні телекомпанії засновуються одним або кількома юридичними чи фізичними особами (приватно-комерційні канали, кабельні мережі).
Зрозуміло, що будь-яка форма організації телебачення має свою соціально-економічну і політичну базу, представляє і обстоює інтереси певних соціальних, економічних, політичних і духовно-культурних сил (партій, етнічних утворень тощо).
ЗМІ покликані виконувати три основні завдання:
об’єктивно висвітлювати в пресі, на радіо і телебаченні найважливіші події в країні і світі;
поширювати за ініціативою ділових кіл та громадськості комерційну інформацію, зокрема рекламу;
ініціювати позитивні зміни в суспільстві з метою підвищення темпів виробництва, конкурентоспроможності національної економіки, стабільного політичного розвитку.
Вирішуючи ці завдання, засоби масової інформації виконують усебічну роботу в галузі інформатизації суспільства, формуванні та функціонуванні економіки, політики, соціальної сфери і культури.