9.5 Політична система і зв’язки з громадськістю.

Політична сфера відіграє важливу роль у житті суспільства, оскільки в ній реалізуються відносини соціальних груп та індивідів щодо утримання та використання влади з метою забезпечення своїх суспільно значущих інтересів і потреб та вироблення обов’язкових управлінських рішень. ЇЇ утворюють політичні відносини і політична діяльність (взаємодія політичних груп між собою та з інститутами влади), політична свідомість (свідоме ставлення людей до своїх політичних інтересів), політична організація (сукупність органів державної влади, партійні і громадські організації, групи тиску, тощо).

Оскільки в демократичному суспільстві джерелом влади є народ, а втілення певного політичного курсу залежить від його волевиявлення (вибори, референдум), важливо щоб створені політиками концепції, ідеї, доктрини, програми ставали надбанням широких мас. Організаційно-технологічні форми участі ПР в політичному процесі обумовлені необхідністю взаємодії політичної організації з масами. Таким чином, можна дати визначення політичним зв’язкам з громадськістю.

Політичні зв’язки з громадськістю - це процес формування політичної громадської думки та управління нею в інтересах політичної системи або певних її елементів - держави, партій, громадських об’єднань тощо.

Політична система суспільства - це система державної, партійної влади, а також влади різноманітних об’єднань. Не ізольована вона і від зовнішнього середовища. У своєму функціонуванні політична система залежить як від потоку інформації, яка надходить із зовнішнього середовища, так і від постійного потоку інформації про власну діяльність і рух.

Світовий політичний досвід засвідчив, що необхідною і першочерговою умовою ефективного функціонування політичної системи є політичні комунікації та інформація, тому що вона є самоорганізуючою системою, яка реагує і на впливи зовнішнього середовища, і на результати власної поведінки. Фактично політична система перебуває у стані безперервного пошуку, визначення цілей і завдань, реалізація яких залежить від ефективності комунікацій та інформації, тобто від ПР.

ПР особливу роль у політиці відіграють тому, що політика - це усвідомлена діяльність з визначення мети розвитку суспільства, усіх його сфер, з організації, регулювання, контролю та управління процесами функціонування й розвитку соціальної системи, соціальних груп і політичних організацій.

Структура політики охоплює: систему соціально-владних відносин; політичну активність, участь і діяльність суб’єктів політики; політичну культуру, традиції, свідомість, ціннісні орієнтації людей; науково-теоретичні погляди, ідеї, концепції, парадигми; політико-правові норми; прийняття і реалізацію політичних рішень та інші складові у їхній нерозривній єдності та взаємодії. Жодна з названих складових політики не може ні сформуватися, ні функціонувати, ні реалізуватися без ефективно діючої системи політичних та інших зв’язків з громадськістю.

Аналіз свідчить, що жодна політична, економічна, соціальна, духовно-культурна акція не державному або громадському рівні неможлива без використання системи ПР, всіх її елементів.

На сучасному етапі суспільного розвитку, коли на Заході лідирують фінансові й урядові ПР, в країнах СНД, зокрема й в Україні, на перше місце виходять політичні ПР, передусім ПР політичної системи та її структурних елементів.

Політична система суспільства як система влади виконує дуже важливі функції.

Рис. 9.2 Функції політичної системи суспільства

Виконання кожної з цих функцій потребує чітко налагодженої політичної комунікації та ефективної, достовірної і безперервної інформації, тобто досконалих ПР.

Справді, значення інформації та комунікацій для нормального функціонування, стабільності та ефективності політичної системи дуже велике, але не можна недооцінювати інших складових політичного процесу.

Щоб зв’язки з громадськістю забезпечували ефективне функціонування, розвиток та вдосконалення політичної системи, потрібно виконувати такі вимоги:

- інформація має безперервно циркулювати і пронизувати всю політичну систему, кожен її структурний елемент;

- усі гілки влади завжди повинні бути поінформованими, щоб влада мала можливість інформувати громадськість;

- комунікаційні мережі, інформаційні ланцюги, рух інформації від влади до громадян і навпаки мають бути різноманітними, досконалими та ефективними.

Кожна політична система створює, розгортає власну мережу політичної комунікації відповідно до своїх можливостей і економічного розвитку. Існує пряма залежність ступеня розвитку засобів масової інформації і політичної комунікації від ступеня економічного розвитку. Тому необхідно чітко визначити, якими засобами комунікації поширюється інформація.

Політична система використовує три основних способи комунікації:

1. Комунікація через засоби масової інформації - пресу, книги, плакати та електронні засоби (радіо, телебачення, телефонний зв’язок, Інтернет).

2. Комунікація через громадські організації - політичні партії, профспілки, творчі спілки, рухи, які виступають проміжною ланкою між закладами, що управляють, і громадськістю, якою управляють.

3. Комунікація через неформальні контакти, тобто через особисті безпосередні зв’язки. Цей спосіб найчастіше застосовується у примітивних суспільствах, але досить активно використовується і в розвинених суспільствах, навіть в умовах розквіту ЗМІ.