3

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Департамент освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації

Дніпропетровське відділення МАН України

Відділення: екології та аграрних наук Секція: екологія

Екологічний стан житлових приміщень

Роботу виконав: Гальцев Костянтин Олександрович Учень 11-А класу, Криворізького Центрально-Міського ліцею Науковий керівник: Крохіна Вікторія Валеріївна, вчитель біології, спеціаліст вищої категорії

Дніпропетровськ –2014

Тези

Тема роботи: «Екологічний стан житлових приміщень» .

Мета роботи: дослідити екологічний стан наших приміщень та висвітлити всі його аспекти та проблеми.

Проблема: незадовільний екологічний стан приміщень нашого міста та України в цілому.

Гіпотеза: якщо люди та влада не змінять своє відношення до житлових приміщень, то відсоток захворювань набагато погіршаться.

Завдання: продемонструвати та висвітлити екологічний стан житлових приміщень.

Методика дослідження: вивчення раніше опублікованих матеріалів у науково-популярній літературі; аналіз способів визначення екологічного стану приміщень за допомогою практичної роботи.

Методи дослідження: описовий, вимірювальний, спостереження та порівняння.

Актуальність теми: люди проводять більшу частину свого життя в приміщенні. Вчені довели, що 93% часу ми проводимо в замкнутому просторі, 5% в переповненому і задушливому транспорті і лише 2% - на вулиці (причому, не завжди на свіжому повітрі). Ось тому-то й надзвичайно важливо, щоб приміщення, де людина проводить практично все життя, були екологічно безпечними.

Ключові слова: Атмосферне повітря житла, Мікроклімат, Житлові алергени, Шкідливі фізичні фактори, Поради для покращення екологічного стану приміщень.

Висновки: дослідили екологічний стан житлових приміщень та фактори які можуть негативно впливати на нього. Опрацювавши теоретичні відомості, я зробив практичну частину, де досліджував власну кімнату на чинники які можуть бути шкідливими. Отже, можу сказати що ця творча робота стала дуже корисною для мене і нехай можливо для когось ще.

Зміст

Y

ВСТУП 4

Розділ I 6

Екологічний стан житлових приміщень. 6

1.1 Атмосферне повітря житла 6

1.2 Мікроклімат приміщень 12

1.3 Житлові алерген 15

1.4 Радіаційна небезпека 17

1.5 Шкідливі фізичні фактори 19

1.6 Проблема якості питної води 21

1.7 Поради для покращення екологічного стану приміщень 26

Розділ II 31

Практична частина 31

2.1 Визначення екологічного стану моєї кімнати 31

Висновок 34

Список використаної літератури 35

ВСТУП

Зазвичай, вирує думка, що будинок - це надійне укриття від екологічних небезпек, забрудненого навколишнього середовища за вікном. Таке твердження є великою помилкою. Несприятливі для здоров'я фактори можна зустріти й у власному домі. На щастя, вирішити екологічні проблеми житлових приміщень не так вже й важко, було б бажання. Небезпечні для здоров'я хімікати, забруднення та інші реагенти зустрічаються скрізь.

Люди проводять більшу частину свого життя в приміщенні. Вчені довели, що 93% часу ми проводимо в замкнутому просторі, 5% в переповненому і задушливому транспорті і лише 2% - на вулиці (причому, не завжди на свіжому повітрі). Ось тому-то й надзвичайно важливо, щоб приміщення, де людина проводить практично все життя, були екологічно безпечними. Як показують дослідження Мікаеля Браунгарта, майже все, чим користується сучасна людина, випускає частинки або ж цілий ряд газів, особливо коли мова йде про нові вироби.

У період швидкого розвитку технічного прогресу ми часто забуваємо про найголовніше у нашому житті-це здоров’я, адже його не можливо купити за гроші та повернути . З давніх-давен люди прагнули знайти прихисток . Спочатку це бути примітивні печери, згодом народи навчилися будувати домівки. Але наше навколишнє середовище вже існувало багато тисячоліть по тому.

Взагалі слово «Екологія» с грецької перекладається як «наука про житло» («ойкос»-дом), і тільки в широкому узагальненні можна сказати що це наука про навколишнє середовище та взаємодією організмів між собою.  Термін вперше запропонував німецький біолог Ернст Геккель в 1866 в книзі "Загальна морфологія організмів".

Мета роботи: дослідити екологічний стан наших приміщень та висвітлити всі його аспекти та проблеми.

Проблема: незадовільний екологічний стан приміщень нашого міста та України в цілому.

Гіпотеза: якщо люди та влада не змінять своє відношення до житлових приміщень, то відсоток захворювань набагато погіршаться.

Завдання: продемонструвати та висвітлити екологічний стан житлових приміщень.

Методика дослідження: вивчення раніше опублікованих матеріалів у науково-популярній літературі; аналіз способів визначення екологічного стану приміщень за допомогою практичної роботи.

Методи дослідження: описовий, вимірювальний, спостереження та порівняння.

Розділ I Екологічний стан житлових приміщень.

1.1 Атмосферне повітря житла

Проблема атмосферного повітря житлових приміщень вивчена досить добре , на відміну від багатьох інших. Звичайно ж , її не можна вирішити , не вирішуючи в той же час і інших проблем , бо вона пов'язана і з якістю зовнішнього повітря , і з проблемою видалення побутового сміття , і навіть з проблемою енергозбереження , утеплення , а отже , і погіршення умов провітрювання житлових приміщень. Речовинами – основними забруднювачами атмосферного повітря в оселі є: формальдегід , який потрапляє в повітря з меблів ( з тієї , яка зроблена з ДВП і ДСП , особливо нової або з пошкодженням лаковим покриттям) , з фанери , пінопласту та інших джерел , у великих кількостях він призводить до головного болю , нудоти, роздратуванню дихальних шляхів , або навіть до появи в них ракових пухлин ; ще один запеязнітель - азбест , його використовують як ізоляційний матеріал , а також як компонент азбестоцементних плит (прикладом може служити шифер , з такого ж матеріалу виготовляють вентиляційні труби в багатоповерхових будинках) , його частинки в повітрі можуть викликати рак легенів. Звичайно ж , в повітрі житлових приміщень є також оксиди азоту та вуглецю - продукти згоряння природного газу. При роботі 3 - 4 конфорочній газової плити за одну годину згорає 2 - 3 м3 кисню , його концентрація в повітрі може зменшитися до 20 % , концентрація вуглекислого газу - збільшитися до 0,6 - 0,9 % , а відносна вологість повітря - зрости до 85- 90 % , що дуже шкідливо для здоров'я людини.

Концентрації СО збільшуються так же на більш високих поверхах , бо вентиляція там працює гірше . На рівні п'ятого поверху і вище його можна знайти навіть у повітрі на сходах. Ще одним джерелом надходження шкідливих речовин у повітря в багатоповерхових будинках є сміттєпровід , і зокрема кухонне відро для сміття. Харчові відходи (а їх скупчується до 30 % від усього обсягу сміття) при кімнатній температурі починають гнити буквально через півгодини , стаючи справжнім розсадником бактерій, у тому числі хвороботворних . Відходи білкових продуктів - м'ясних , рибних , молочних даю стійкий важкий запах , так як утворюють хімічні сполуки, що містять азот і сірку. Домашній пил вважається однією з найшкідливіших частин побутового сміття , тому не можна витрушувати в кухонне відро для сміття вміст пило збірника пилососа , так як найдрібніші порошинки , причому з домашніми кліщами та іншими небезпечними для вашого здоров'я мікроорганізмами тут же знову рознесуться по всій квартирі. Так само проблемою вважається повітря який оновлюється вранці або ввечері , так як саме в цей час , всупереч нашим упередженням , він самий забруднений . Кепське повітря погіршує здоров'я не відразу , поступово . В результаті чого ми хворіємо бронхітами , астмою і алергією. Найнадійніший наш захисник - рослини. Вони не тільки поглинають вуглекислоту і збагачують повітря киснем , а й замінюють собою штучні зволожувачі. Зарубіжні вчені радять поставити по боків телевізійного екрану колючі південноамериканські кактуси. Те , що голки кактуса послаблюють електромагнітне поле , зрозуміло , але дивно, що поверхню кактуса , повернена до телеекрану , жовтіє. Самий же активний чистильник повітря в квартирі - хлорофітум чубатий . це невибаглива рослина у вигляді розетки довгих вузьких листя. Втім , жодна рослина не погіршить стан атмосфери житла , а навпаки зробить його більш кращим, тому заставу чистого повітря - побільше рослин.

Всі ці фактори є , так би мовити , неминучим лихом : їх вплив можна зменшити , але зовсім від них позбутися майже неможливо. Але досить часто проблеми у своєму житлі створюють самі люди. У пробах повітря , які були взяті в житлових приміщеннях міста Києва , було виявлено близько 50 хімічних органічних сполук. Серед знайдених в пробах речовин найбільша питома вага належить формальдегіду -96 , І % : стиролу - 100 % фенолу - 87,5 % і їх майже в 100 % випадків були більше гігієнічних нормативів у 5 - 6 разів , а в приміщеннях з великою насиченістю полімерними матеріалами по формальдегіду – до 10 раз , по стиролу - до 9 разів , по фенолу - до 5 разів. Звичайно , меблі з ДВП і ДСП є скрізь. Але й за нею можна доглядати : своєчасно лакувати або обклеювати вініловими шпалерами (якщо обклеювати ними всю кімнату не варто, особливо кухню , де завдяки їм виникає своєрідна лазня , то від шкідливого впливу фенолу і формальдегіду з плит ДВП і ДСП вони захищають досить добре). Іноді плити ДВП і ДСП використовують для декоративного покриття батарей центрального опалення , але лакують тільки ззовні: теплий і насичений шкідливими речовинами повітря потрапляє прямо в кімнату. Щоб уникнути цього, потрібно тільки покрити лаком і внутрішню їх сторону. Деякий час були модними так звані скляні шпалери , вони дуже міцні і добре приховують недоліки стін. Але від них в повітря потрапляють частинки скла , які є дуже шкідливими для людини. Одним з основних джерел забруднення атмосферного повітря житлових приміщень є і тютюновий дим. Ті ж дослідження довели, що існує одинадцять основних джерел забруднення атмосферного повітря в оселі .

Це:

1) будівельні та оздоблювальні матеріали (полімерні , азбоцементні та ін);

2 ) система вентиляції та сміттєпроводів (у багатоповерхових будинках ),

3) побутовий пил , адсорбуються забруднення на своїй поверхні ;

4 ) продукти життєдіяльності людей і домашніх тварин , тютюновий дим

5 ) продукти згоряння побутового газу;

6 ) засоби догляду за будинком , у тому числі кошти для чистки , мастики , поліролі для меблів , різні клеї , лаки і фарби , аерозольні освіжувачі повітря;

7 ) Дезодоранти , парфуми , косметика , а також

кімнатні рослини;

8 ) приготування їжі ;

9 ) старі речі ( хутряні та пір'яні ) : подушки, пледи і т. д.;

10 ) використання водопровідної води ;

Отже, навіть гарячий душ може бути небезпечним для здоров'я: у водяній парі присутні токсичні сполуки, що містять хлор. для багатьох з'єднань , присутніх в повітрі житлових приміщень , ще немає гігієнічних нормативів , а отже і оцінити їх вплив на людини дуже важко. Але навіть для тих речовин , для котрих нормативи ГДК існують , вони можуть бути перевищені багаторазово . Наприклад , в квартирах після ремонту з новими меблями і забруднених тютюновим димом концентрації бензолу склали до 15,2 ГДК , етилбензолу - до 43 ГДК , стиролу - до 68 ГДК , нафталіну - до 5 ГДК , толуолу - до 1,6 ГДК. Концентрація формальдегіду в будинку з новими меблями з ДСП - до І70мкг/м3 ( в екологічно чистому житлі - тільки Імкг/м3 ) . серед органічних з'єднань найменша увага приділяється групі кетонів . серед всіх кетонів , виявлених у приміщенні , тільки 13 % нормувалися . А концентрації , наприклад , ацетону в деяких приміщеннях досягали І 1,6 ГДК. Цікаво , що рівень ацетофенону , наприклад , підвищується навіть при роботі побутових озонаторів повітря (до 15 ГДК). сумарний рівень забруднення атмосфери в кімнаті ( звичайної) з новим лінолеумом виявився ненабагато меншим , ніж на перехресті з інтенсивним автомобільним рухом.

З усього вищесказаного випливає ще одна проблема житла: якісних будівельних та оздоблювальних матеріалів . ідеальний будівельний матеріал повинен мати такі властивості : 1 ) він не повинен створювати в приміщенні стійкого запаху на момент заселення ;

2 ) не повинен виділяти в атмосферу леткі речовини в кількостях , які б могли " погано вплинути та здоров'я людини (з урахуванням віддалених наслідків і сукупної дії всіх речовин; ГДК речовини можна вважати тільки одним з критеріїв );

3) не повинні стимулювати розмноження мікрофлори ;

4) не повинні накопичувати на своїй поверхні статичну

електрику , погіршувати мікроклімат приміщення;

5 ) вони повинні відповідати естетичним і фізико-гігієнічним потребам людини. Цим вимогам не відповідають ні синтетичні лінолеуми ні плити ВП і ДСП , ні пінопласт , підвісні стелі та ін. Обережно слід поводитися таке з фарбами , які містять метали або швидко летуче розчинники , і хоча б провітрювати кімнату після їх використання.