10. 3 Схема фінансування інноваційної діяльності підприємства

Схема венчурного фінансування інноваційної діяльності представлена в таблиці 10.1.

1. Фінансування інкубаційного періоду.

На цьому етапі проводиться експертиза інноваційних пропозицій і проводяться роботи із створення бізнес-інкубатора.

Таблиця 10.1 - Схема венчурного фінансування інноваційної діяльності

Етапи фінансування	Стадії життєвого циклу продукту	Види фінансування	Джерела фінансування
1. Фінансування інкубаційного періоду	1. Створення продукту	1.1. Передстартове фінансування 1.2. Стартове фінансування	•Власні засоби підприємства •Венчурні внески •Кредити
2. Фінансування комерційного освоєння	2. Освоєння виробництва продукту	2.1. Фінансування початкової стадії 2.2. Фінансування освоєння	•Кредити банків •Синдикат інвестування
3. Фінансування розвитку	3. Випуск і реалізація продукту	3.1. Фінансування венчурного підприємства 3.2. Перепродаж венчурного підприємства	•Венчурний капітал •Власні засоби підприємства

Передстартове фінансування - фінансуються роботи за оцінкою нематеріальних активів, патентного захисту, аналізу ринку, підготовки плану підприємницької діяльності.

Стартове інвестування робиться з метою забезпечення початку виробничої діяльності підприємства.

Джерелами фінансування цього етапу є:

• власні засоби підприємства ; (прибуток + амортизація відрахування)

• вступні венчурні внески;

• кредити банків на різних умовах.

Фінансування комерційного освоєння. Початкова стадія фінансування передбачає фінансування зразка продукції. Джерелами фінансування на цьому етапі є кредити банків і синдикатне інвестування.

Синдикатне інвестування - пайове інвестування зацікавлених фірм в реалізації інноваційних рішень.

Фінансування освоєння передбачає виділення грошових коштів на реалізацію дослідного зразка. Джерела фінансування ті ж.

Фінансування розвитку. Фінансується розвиток підприємства. Основні показники успішного розвитку підприємства : термін окупності і інвестиції - 3-5 року, вартість акцій збільшується в 5-7 разів, зростання обсягу виробництва складає 30-40%.

Джерела фінансування - венчурний капітал і власні засоби підприємства.

11 Оновлення техніко-технологічної бази підприємства

11.1 Техніко-технологічна база підприємства і її компоненти

Безупинний процес у житті суспільства зв’язаний з формуванням і розвитком продуктивних сил суспільства, компонентами яких є засоби виробництва і люди, що володіють спеціальними знаннями, виробничим досвідом і навичками до праці. У системі продуктивних сил лідерство належить людям, рівень освіти і суспільна активність яких є рушійною силою розвитку й інноваційного удосконалювання засобів виробництва.

Засоби виробництва по своєму складу підрозділяються на засоби праці і предмети праці. Відносно економічного змісту предмети праці являють собою оборотні фонди, що цілком споживаються в кожному виробничому циклі і переносять свою вартість на собівартість продукції. Засоби праці – це основні виробничі фонди, що функціонують у процесі виробництва тривалий час і переносять свою вартість на собівартість продукції вроздріб у виді амортизаційних відрахувань. Основні виробничі фонди є головним компонентом утворення і розвитку виробничо-економічного потенціалу підприємства, галузі і держави в цілому. Уся сукупність наявних виробничих фондів складає велику частину – близько 60%, національного багатства держави. Щодо впливу на результати виробничо-економічної діяльності підприємства основні фонди підрозділяються на активні, які безпосередньо беруть участь у процесі виробництва, і пасивні – необхідні умови праці, що забезпечуються. Кількість, фізичний стан і рівень технічного удосконалювання активних основних фондів безпосередньо визначають обсяг, якість і конкурентоспроможність продукції, продуктивність праці, віддачу капіталу, поточні витрати й інші результати промислової діяльності підприємства. Активна частина основних фондів, що визначає спосіб і організацію технологічного процесу, являє собою техніко-технологічну базу підприємства (ТТБП). Структура ТТБП подана на рисунку 11.1.

До складу ТТБП входять лише ті види устаткування (машин, пристосувань та ін.) і способів виробництва і праці, що безпосередньо беруть участь у реалізації виробничої технології й організації процесу виготовлення продукції. Така класифікація ТТБП дає можливість:

• визначити коло характеристик устаткування і технології, що впливають на техніко-технологічний розвиток виробництва;

• виявити взаємозв’язок показників і установити пріоритети і способи відновлення технологічних процесів і відповідної їм техніки.

Рівень розвитку ТТБП безпосередньо визначає ефективність виробництва в цілому. Це ілюструється наступним прикладом.

Проектна потужність конвертерного цеху в складі трьох конвертерів ємністю 350т складає 8,0млн.т сталі на рік. Штат робітників у цеху з урахуванням обслуговуючого персоналу машин безупинного лиття заготівлі складає 2050 чоловік.

Рисунок 11.1- Структурна характеристика ТТБП

Для виплавки такої ж кількості сталі в мартенівських печах ємністю 400 т необхідно мати штат робітників 3800 чоловік, що в 1,85 рази більше, ніж у конвертерному цеху такої ж потужності. При цьому в мартенівському цеху продуктивність праці на 85% нижче, а витрати по переділу на 15-20% вище, ніж у конверторному виробництві.

Технічна оснащеність і структура ТТБП є інтегральними показниками. Рівень їхнього розвитку по суті справи визначають мету і стратегію інноваційного розвитку підприємства, нарощування інвестиційного потенціалу. Цим визначається та значна увага, що приділяється оцінці і визначенню ефективності розвитку техніко-технологічної бази підприємства.