5.2 Суть технічного, організаційного, соціально-економічного рівня виробництва та їх взаємозв’язок

В економічній науці і практиці роботи промислових підприємств техніко-економічний рівень виробництва (ТЕРВ) розглядається як інтегральний показник ефективності виробництва. Об’єм ТЕРВ визначається кількістю і ступенем досконалості техніки, технології і організації виробництва, соціально-економічними і екологічними факторами. Визначення, аналіз і планування ТЕРВ є початковим і заключним етапом розробки заходів технічного розвитку підприємства.

Техніко-економічний рівень виробництва включає у свій склад чотири компоненти виробничого процесу: техніко-технологічний (ТТРВ), організаційний (ОРВ), соціально-економічний (СЕРВ) і екологічний рівні виробництва. Взаємозв’язок зазначених компонентів виробничого процесу представлений на рисунку 5.2. Приведена схема відтворює систему загальних показників, властивим підприємствам будь-якої галузі промисловості. Конкретний зміст кожного показника визначається особливостями виробничого процесу.

Наприклад, у чорній металургії показник “одинична потужність технологічного устаткування презентується корисним обсягом і продуктивністю доменних печей; ємністю і потужністю сталеплавильних агрегатів; типом, потужністю і призначенням прокатних станів; у машинобудуванні – потужністю і призначенням металорізальних верстатів, ковальсько-пресового устаткування тощо.

Основним структурним елементом системи ТЕРВ є техніко-технологічний рівень виробництва. Досконалість ТТРВ в остаточному підсумку визначає ефективність виробничої, організаційної, фінансової, соціально-економічної діяльності підприємства.

Роль керування процесами підвищення технічного рівня складається з удосконалювання діючих і використання нових методів і форм організації виробництва і праці: спеціалізації, кооперування, комбінування тощо. Організаційні інновації не створюють нових технологічних процесів, а лише забезпечують максимальне використання потенційних можливостей техніко-технологічної бази виробництва. Аналогічна роль належить і іншим компонентам виробничого процесу: соціально-економічному, екологічному.

Таким чином, ТТРВ визначає прогресивність технології і потенційні можливості випуску продукції високої якості, що відповідає вимогам ринку. Тому розробка плану техніко-економічного розвитку підприємства завжди починається з оцінки фактичного стану ТТРВ і зіставлення його з кращими вітчизняними і закордонними аналогами. Така оцінка дозволяє визначити пріоритетні напрямки розвитку підприємства і розробити конкретні заходи щодо їх здійснення.

5. 3 Показники і методи оцінки техніко-технологічного рівня виробництва

У загальному виді під ТТРВ розуміється ступінь удосконалювання засобів і предметів праці стосовно світових науково-технічних досягнень. В умовах ринкової економіки ТТРВ оцінюється при розробці і обґрунтуванні бізнес-плану, який являє собою структурний опис стратегії розвитку і удосконалювання техніко-технологічної бази підприємства і нарощування інвестиційного потенціалу в перспективі.

Для оцінки ТТРВ і пріоритетних напрямків розвитку підприємства використовуються різні методи, що умовно можна розділити на дві групи. До першої групи відносяться матричні методи, а до другого – методи, що засновані на розрахунку інтегрального показника ТТРВ.

У матричних методах як оціночні критерії ТТРВ використовуються зрілість галузі, положення підприємства на ринку, конкурентоспроможність продукції і т.д. Матричні методи дозволяють установити технічний стан підприємства і дають принципові рекомендації з його подальшого розвитку. Приклад матричного методу вибору стратегії розвитку підприємства представлений у таблиці 5.2.

Слід зазначити, що матричні методи не мають чіткого кількісного критерію ідентифікації, наприклад, зрілості галузі або визначення положення підприємства на ринку. У цих методах аналіз ситуації на ринку та обґрунтування пріоритетних напрямків технічного розвитку підприємства носить досить загальний характер і базується, головним чином, на якісних залежностях. Методи, засновані на визначенні інтегрального показника ТТРВ широко використовуються при розробці бізнес плану для вибору найбільш придатної технології з погляду цілей проекту. Фактори ТТРВ, як у цілому і фактори ТЕРВ, можуть оцінюватися в балах, наприклад, за десятибальною шкалою. Як правило, для визначення перспектив розвитку розглядаються різноманітні розробки інвестиційних проектів.

Різноманітні дослідження на першій стадії інвестиційного циклу служать підставою для розробки конкретних проектних рішень по удосконалюванню техніки, технології й організації виробництва.

Правило вибору технології серед альтернативних передбачає розрахунок інтегрального показника. Ключовими факторами вибору є:

• колишнє використання технологій;

• комунальні послуги і комунікації;

Таблиця 5.2- Стратегія розвитку підприємства
Положення на ринку	Стадія зрілості галузі
	Ембріональна	Зростаюча	Зріла	Старіюча
Домінуюче	Інвестуйте скоріше вимог ринку	Утримуйте позиції, утримуйте частку ринку	Утримуйте позиції. Розвивайтеся разом з галуззю	Утримуйте позиції
Сильне	Інвестуйте зі швидкістю, яку диктує ринок	Спробуйте поліпшити положення. Збільшуйте частку ринку	Утримуйте позиції. Розвивайтеся разом з галуззю	Утримуйте позиції, підводьте підсумки
Сприятливе	Усі сили на збільшення частки ринку	Спробуйте поліпшити положення. Виборче збільшення частки ринку	Стабілізація. Знайдіть нішу і намагайтеся захищатися	Підводьте підсумки і поступово ідіть з ринку
Хитливе	Виборче підходьте до завоювання позицій	Знайдіть свою нішу і обороняйтеся	Знайдіть нішу або поступово ідіть з ринку	Ідіть поступово чи відразу з ринку
Слабке	Нагору або іти з ринку	Перебудовуйтеся або ідіть зовсім з ринку	Перебудовуйтеся або поступово ідіть з ринку	Ідіть відразу

• доступність сировини (запаси сировини і її постачальники, виробничі потужності постачальників сировини, якість сировини, інші споживачі сировини, вартість постачання тощо);

• наявність патенту чи ліцензії;

• пристосованість технології до місцевих умов;

• завантажувальний фактор (ступінь використання потужності, час освоєння проектної потужності тощо);

• безпека і екологія;

• капітальні і виробничі витрати.

Приклад типового багатоваріантного методу оцінки стану техніко-технологічної бази підприємства з використанням бальної системи приведений у таблиці 5.3.

Розрахунок узагальнюючого критерію проводиться по формулі

G = , (5.1)

де W_i – вага окремого критерію;

g_i – величина окремого критерію.

Узагальнююча оцінка технологічних процесів може бути також розрахована за допомогою функції Харрингтона:

Те = d₁^m1 x d₂^m2 x … d_n^mn ; (5.2)

де Те – технологічна оцінка процесу;

d_i – умовна оцінка і-того показника в балах;

n – кількість показників;

m_i – значимість і-того показника.

Таблиця 5.3 - Вибір кращої технології

Ключові фактори	Вага критерію	Альтернативи
		А	У	З	D
Колишнє використання технології	3	6	3	2	0
Доступність сировини	5	3	4	6	9
Комунальні послуги і комунікації	2	5	3	2	6
Наявність патенту чи ліцензії	1	0	0	10	10
Пристосованість технології до місцевих умов	2	7	5	4	7
Завантажувальний фактор	3	7	4	6	8
Безпека і екологія	4	10	8	5	3
Капітальні і виробничі витрати	5	5	4	8	6
Величина зваженого критерію		143	109	136	147

Найкращим вважається варіант технічного рішення, що має найбільше значення інтегрального критерію. У розглянутому прикладі альтернативні технології А і D майже однакові, але можна віддати перевагу технології D.

Слід зазначити, що величина окремих факторів у приведеному прикладі, яка виражена в балах, встановлюється експертним шляхом. У цьому випадку можуть виникнути утруднення в точному визначенні окремих величин, наприклад, таких як доступність сировини, комунальні послуги, комунікації тощо. Таке ж зауваження можна висловити і до встановлення значимості (ваги) окремих критеріїв.

Інтегральний коефіцієнт ТТРВ може бути визначений також шляхом зіставлення фактичного стану техніки і технології на конкретному виробництві з рівнем передових вітчизняних чи закордонних аналогів, прийнятих як еталон порівняння.

При цьому перелік показників, які прийняті як окремі критерії, різний для різних виробництв і відображає специфіку технологічного процесу і устаткування, що використовується Основними вимогами до вибору критеріїв є їхня інформаційна забезпеченість і повнота охоплення, з погляду впливу на кінцеві показники ефективності роботи підприємства. Однак для будь-якого виробництва вони повинні ототожнювати ступінь технічної оснащеності праці, рівень прогресивності технології, що використовується, технічний рівень виробничого устаткування, рівень механізації й автоматизації основного і допоміжного виробництва. Найбільш загальні показники технічного рівня виробництва приведені в таблиці 5.4.

Оцінка окремих критеріїв визначається відношенням базового показника до еталонного, помноженим на коефіцієнт вагомості цього параметра

К_i = , (5.3)

де Пб_i ,П_Еі – значення базового і еталонного і-того показника;

З_i – коефіцієнт вагомості i-того показника.

Таблиця 5.4- Основні показники техніко-технологічного рівня виробництва

Ознаки групування показників	Окремі критерії	Рівень параметрів		Відношення базового рівня до еталона	Коефіцієнт вагомості	ТТРВ
		еталон	базовий
1. Ступінь технічної оснащеності праці	Фондоозброєність праці Енергоозброєність праці
2. Рівень прогресивності технологій	Структура технологічних процесів за обсягом або трудомісткістю продукції
	Частка нових технологій за обсягом або трудомісткістю виробництва
	Термін використання технологічних процесів
	Коефіцієнт використання сировини і матеріалів
3. Технічний рівень устаткування	Продуктивність (потужність)
	Надійність, довговічність
	Питома металомісткість
	Частка прогресивних видів обладнання
	Частка технічно і економічно застарілого устаткування
4. Рівень механізації і автоматизації виробництва	Рівень охоплення працівників механізованою працею
	Частка продукції, зробленої за допомогою автоматизованих засобів праці

Для розрахунку коефіцієнта вагомості приватних критеріїв спочатку визначили ефект як різницю від зниження собівартості і додаткових поточних витрат по кожному фактору, а потім цей ефект віднесли до загального ефекту від впливу усіх факторів, прийнятих для оцінки ТТРВ. Таким чином установили частку кожного фактора в загальних результатах роботи доменних печей.

Якщо фактор має зворотний вплив (чим менше значення показника, тим вище ефективність роботи), тоді критерій визначається як відношення еталона до базового показника.

Інтегральний коефіцієнт являє собою суму часток коефіцієнтів:

= , (5.4)

Методика оцінки ТТРВ доменного виробництва ілюструється на прикладі атестації доменної печі обсягом 1233м³ МК «Азовсталь» (таблиця 5.5).

Приведені в таблиці розрахунки показують, що ТТРВ доменної печі обсягом 1233м³ МК «Азовсталь» на 35,1% нижчий за еталонний, знос основного устаткування на 40% вищий за еталонний, а період експлуатації на 25% перевищив нормативний термін служби основного металургійного устаткування.

Глибина і масштаби реконструкції основних фондів визначаються абсолютним відхиленням фактичного стану техніки і технології від рівня еталону, а можливість їхнього здійснення – вартістю, трудомісткістю, наявністю капіталовкладень, тривалістю заходів технічного розвитку підприємства.

Заходи, що не вимагають значних капіталовкладень і можуть бути реалізовані силами підприємства включаються у відповідні розділи планів технічного і економіко-соціального розвитку підприємства. При необхідності здійснення корінної реконструкції підприємства, що вимагає значних капіталовкладень і тривалого періоду реалізації, підприємство розробляє бізнес-план інвестиційного проекту і техніко-економічне завдання на розробку проекту реконструкції з залученням консалтингових фірм і проектних організацій.

Таблиця 5.5- Оцінка ТТРВ доменної печі

Приватний критерій	Рівень параметрів		Відношення базового рівня до еталону	Коефіцієнт вагомості	ТТРВ
	эталон	базовий
1	2	3	4	5	6
1. Корисний об’єм доменної печі, м3	2000	1233	0,616	0,152	0,094
2. Витрата металодобавок, кг/т	20	15	0,710	0,139	0,070
3. Зміст заліза в шихті, %	56	53	0,946	0,128	0,121
4. Зміст дріб'язку в агломераті, %	5	20	0,250	0,096	0,024
5. Температура дуття, 0С	1250	1050	0,080	0,080	0,064
6. Витрата сирого вапняку, кг/т	5	20	0,250	0,078	0,019
7. Стійкість засипного апарата, доб.	550	530	0,963	0,071	0,068
8. Витрата фурм, шт.	90	230	0,391	0,064	0,024
9. Витрата кисню, м3/т	100	115	1,15	0,042	0,048
10. Витрата природного газу, м3/т	65	72	1,100	0,035	0,039
11. Зміст золи в коксі, %	11,0	15,0	0,733	0,.029	0,021
12. Зміст сірки в коксі, %	1,6	2,0	0,800	0,026	0,021
13. Тиск газу на колошнику, атм.	2,5	1,5	0,600	0,019	0,024
14. Витрата пиловугільного палива, кг/т	200	0	0	0,021	0
15. Міцність коксу, %	87	70	0,870	0,019	0,012
Разом					0,649
Знос основного устаткування, %	50	70			1,400
Тривалість періоду експлуатації, років	20	25			1,250

Таким чином, система оцінки ТТРВ дозволяє підготувати необхідні дані для обґрунтування корінного відновлення основних фондів і стає складеним елементом механізму впровадження нової техніки і технології.