6.2. Параметри підприємства як мікроекономічної моделі.

До найважливіших параметрів підприємства як мікроекономічної моделі належать також витрати виробництва, виторг і прибуток.

Витрати виробництва – це грошові витрати підприємства для виробництва певного обсягу продукції (вартість факторів виробництва).

У теоретичній економіці розрізняють:

1. Економічні витрати – це суми грошей, які фірма зобов’язана виплатити кожному постачальнику ресурсів, щоб забезпечити їм такий рівень доходів, який дозволив би утримати ресурси в межах даного виду діяльності.

Економічні витрати включають в себе зовнішні та внутрішні витрати.

Зовнішні витрати(явні витрати) – це витрати виробництва спрямовані на придбання необхідних виробничих ресурсів.

Внутрішні витрати (неявні витрати) – це грошові платежі , які могли б отримати власники, підприємства, при альтернативному використанні ресурсів, що їм належать.

2. Сукупні витрати (бухгалтерські витрати) – TС – це фактичні витрати підприємства на виробництво певного обсягу продукції.

3. Середні сукупні витрати – АТС – це кількість сукупних витрат виробництва, що припадає на одиницю випуску продукції:

4. Граничні витрати – МС – це приріст сукупних витрат виробництва, пов’язаних із виробництвом додаткової одиниці продукції:

Від операцій на ринку фірма отримує дохід. Категорія «дохід» на рівні фірми означає загальну виручку підприємства від усіх видів господарської діяльності та господарських операцій до виплати податкових платежів, які входять у ціну продукції.

Показники доходу фірми:

1. Сукупний дохід (виручка) – ТR – це сума коштів, яку отримує фірма від реалізації певної кількості продукту.

,

де Р – ціна реалізованого товару;

Q – обсяг продаж.

2. Середній дохід – АR – це дохід підприємства в розрахунку на одиницю продукт:

.

3. Граничний дохід – МR – це приріст сукупного доходу за рахунок реалізації додаткової одиниці продукції:

Практичне значення доходу полягає у визначенні загальної суми коштів, яка надходить на підприємства упродовж певного періоду, і після відрахувань податків може бути використана для визначення прибутку.

Прибуток – це надлишок над витратами виробництва, або загальний доход фірми за відрахуванням загальних витрат виробництва.

Функції прибутку

1. Оцінювальна – характеризує ефект господарської діяльності.

2. Розподільча – її зміст полягає в тому, що прибуток використовується як інструмент розподілу чистого доходу суспільства.

3. Стимулювальна – виявляється в тому, що прибуток є джерелом формувань різних фондів стимулювання: нагромадження, виробничого та соціального розвитку, виплати дивідендів

Розрізняють бухгалтерський та економічний прибуток.

Бухгалтерський прибуток – це різниця між сукупним доходом та явними (зовнішніми) витратами.

Е кономічний прибуток – це різниця між сукупним доходом та економічними витратами:

Рис. 6.1. Структура доходу фірми

За допомогою вище означених показників процесу виробництва та діяльності фірми можливе дослідити поведінку фірми у різних часових періодах окремо. Модель фірми як мікроекономічного суб’єкта ґрунтується на припущенні раціональності її поведінки. Це означає, що головною метою економічної діяльності фірми її власник вважає отримання максимальної вигоди у вигляді суми прибутку за певний період. Ця мета і визначає всі рішення фірми відносно того, що виробляти, як виробляти, для кого виробляти.

Більшість сучасних економістів виходять з того, що максимізація прибутку є безпосередньою метою фірми, незалежно від організаційної форми чи форми власності. Пошук шляхів максимізації прибутку перш за все означає для фірми оптимізацію процесу виробництва.