Нецінові детермінанти попиту

1. Смаки споживачів. Сприятливі зміни споживчих смаків або переваг, викликані рекламою чи змінами моди, означають, що попит зростає за кожною ціною. Несприятливі зміни в перевагах споживачів викликають зменшення попиту і зміщення кривої попиту ліворуч-вниз.

2. Число покупців. Збільшення на ринку числа споживачів обумовлює підвищення попиту (крива попиту зміщується праворуч-вгору), а зменшення їх числа призводить до зниження попиту (крива попиту зміщується ліворуч-вниз).

3. Доход споживачів. Грошовий доход характеризує можливості споживачів придбати благо, їхню купівельну спроможність. Вплив на попит змін грошового доходу неоднозначний і залежить від категорії блага – нормального чи нижчого блага. Так, при збільшенні доходу попит на нормальне благо зростає, на нижче благо – знижується.

4. Ціни на сполучені товари. Розрізняють два види сполучених товарів: товари-субститути – існує зворотна залежність між ціною на один товар і попитом на інший (у споживача виникає можливість купити аналогічне дешевше чи дорожче благо); взаємодоповнюючі товари супроводжують один одного в тому розумінні, що попит на них пред'являється одночасно, тобто між ціною одного блага і попитом на інше існує пряма залежність.

5. Очікування споживачів. Споживчі сподівання відносно таких факторів, як майбутні ціни на товари, наявність товарів і майбутній доход спроможні змінити попит.

У реальному житті жоден з перелічених факторів не діє відокремлено, вони переплітаються, утворюючи складну та суперечливу систему.

О тже, під впливом нецінових детермінант відбуваються зміни попиту, що графічно виражається в переміщенні кривої попиту праворуч (збільшення попиту) чи ліворуч (зменшення попиту).

Н

Рис. 5.2. Вплив нецінових детермінант. Зміни попиту

а рис. 5.2 під впливом нецінового фактору, наприклад, зростання кількості покупців, крива попиту D змістилася праворуч-вгору у положення D₁. За того ж рівня ціни Р₀ попит зріс з Q₀ до Q₁. І навпаки, зменшення кількості покупців призводить до руху лінії попиту ліворуч-вниз у положення D₂, попит знижується з Q₀ до Q₂ за стабільного рівня ціни.

З врахуванням нецінових детермінант попиту функція попиту може бути представлена формулою:

Q_D = f (P, N_D),

де N_D – нецінові детермінанти попиту.

5.2. Пропозиція і закон пропозиції

Контрагентом споживача на ринку є продавець. Можливість та готовність виробника запропонувати товар ринку характеризує крива пропозиції.

Пропозиція (S ‑ supply) – це кількість товару, яку виробник бажає та може запропонувати на продаж у деякий проміжок часу за певних умов.

Закон пропозиції відображує пряму залежність величини пропозиції від ціни товару за решти рівних умов (чим вища ціна товару, тим більша кількість товару пропонується; нижча ціна обумовлює менший рівень пропозиції).

Це пояснюється такими чинниками:

• здоровим глуздом, оскільки зростання цін для виробника – стимулюючий фактор;

• зростанням витрат при збільшенні обсягів виробництва і незмінних потужностях, що потребує відповідного підвищення ціни.

Розрізняють індивідуальну і ринкову пропозицію

Пропозиція окремої фірми (індивідуальна пропозиція) визначається її виробничими можливостями, згідно з якими для кожної конкретної ціни фірма може запропонувати до продажу певні обсяги товару.

Ринкова пропозиція складається із суми індивідуальних пропозицій товару за кожною конкретною ціною.

Функція пропозиції – це залежність обсягу пропозиції товару від його ціни.

Закон пропозиції, як і закон попиту, можна задати у аналітичній формі:

Q_S = f (P)

де Q_S – обсяг пропозиції товару в натуральних одиницях;

P – ціна одиниці товару.

Обсяг пропозиції – це кількість товару, яку продавці бажають та можуть продати на ринку за деякий період часу за певною ціною.

Графічно закон пропозиції відображується за допомогою кривої пропозиції. На рис. 5.3 крива пропозиції S має позитивний нахил, що пояснюється прямою залежністю між ціною і обсягом пропозиції. Графік вказує на всі можливі варіанти співвідношення цін і обсягів пропонування товару.

З

Рис. 5.3. Зміна величини пропозиції

міни ціни спричиняють зміни в обсязі пропозиції, що графічно відповідає руху між точками на даній кривій пропозиції (рис. 5.3, під впливом збільшення ціни з Р₁ до Р₂ відбуваються зміни в обсязі пропозиції – , що відповідає руху вздовж кривий пропозиції від точки а до точки б).

Окрім ціни, пропозиція залежить від цілого ряду інших чинників (детермінант пропозиції), або нецінові детермінанти.