4.2. Реакція споживача на зміну цін товарів

Вплив цін на споживання при незмінному доході ілюструє крива «ціна споживання». Змінювання ціни одного з благ, наприклад зниження ціни, відкриває нові можливості перед споживачем щодо формування споживчого кошику. Припустимо, що ціна товару Х поступово знижується від Р₁ до Р₃. При цьому змінюється кут нахилу бюджетної лінії, вона пересувається вправо, досягаючи більш віддалених кривих байдужості. Е₁, Е₂, Е₃ – точки оптимумів споживача (рис. 4.4.).

З ’єднавши точки оптимумів плавною лінією, отримаємо криву «ціна-споживання».

Крива «ціна-споживання» показує залежність між обсягом споживання блага Х та його ціною при незмінному доході.

На її основі будується крива індивідуального попиту.

К

Рис. 4.4. Побудова лінії індивідуального попиту на основі лінії «ціна-споживання»

рива індивідуального попиту показує обсяг споживання блага Х, як функцією ціни.

Для різних видів супутніх товарів крива «ціна-споживання» буде мати різний нахил, тобто для взаємодоповнюючих благ – додатний (рис. 4.4), для взаємозамінних благ – від’ємний, для нейтральних благ крива «ціна-споживання буде горизонтальною лінією.

Аналіз рис. 4.4 дозволяє визначити властивості кривої попиту:

1. Зі зниженням ціни блага Х споживач переміщується на все вищі криві байдужості, тому крива попиту відображає зміну рівня корисності для споживача: чим нижчою є ціна, тим вищий рівень добробуту вона забезпечує споживачеві.

2. У кожній точці кривої попиту споживач максимізує корисність, оскільки кожна точка кривої попиту є точкою оптимуму споживача на певному рівні корисності.

3. В міру зниження ціни товару гранична норма заміни благ зменшується, тобто відбувається дія закону спадної граничної корисності.

Попит (demand) – це кількість продукту, яку споживач хоче та може придбати за певної ціни і за визначений проміжок часу. Тобто він показує співвідношення між рівнем ціни і кількістю товару, яку буде придбано за певний відрізок часу за інших рівних умов. Ця залежність має спадний характер і носить назву закону попиту.

Ринковий попит – це сума індивідуальних попитів при певному рівня цін.

Ринковий попит обчислюється додаванням показників індивіду­ального попиту всіх покупців за кожного значення ціни. Графічно крива ринкового попиту визначається як сума горизонтальних відрізків обсягів індивідуального попиту всіх покупців даного товару за всіх можливих значень ціни.

Дослід­ження кривих ринкового попиту мають практичне значення, надають важ­ливу інформацію про рівні попиту в різних регіонах, у різних демографічних групах споживачів.

Таким чином, крива попиту та крива «ціна-споживання» – це два різні способи описання того, як змінюється кількість придбаного товару при зміні ціни на нього.

4.3. Ефект доходу та ефект заміщення

Зміна ціни чиніть двоїстий вплив на поведінку споживча. З одного боку, за рахунок змінювання ціни блага змінюються можливості придбання його за умови незмінного доходу (наприклад: зниження ціни на товар робить його привабливішими для споживача, оскільки він стає дешевшим щодо товарів-субститутів). З іншого боку змінювання ціни блага обумовлює бажання споживача змінити кількість його споживання в порівнянні з цінами інших благ Якщо ціна на благо зменшується, то вивільняється частина доходу, яка може бути використана для купівлі інших благ, тобто зростає реальний дохід споживача, хоча його номінальний дохід залишається незмінним.

Таким чином, зміна ціни певного блага впливає на зміну обсягу попиту споживача на дане благо двома шляхами. З одного боку, обсяг попиту змінюється під впливом зміни відносної ціни даного блага, з іншого – під впливом зміни реального доходу споживача.

Розуміння цієї обставини привело економістів до висновку про доцільність розподілу загального ефекту зміни обсягу попиту на благо під впливом зміни ціни цього блага на дві складові: ефект доходу і ефект заміщення. Ці два ефекти діють одночасно.

Ефект доходу – це змінювання (адаптація) споживання через зміни реального доходу внаслідок зміни ціни одного з благ, без врахування ефекту заміщення.

Ефект заміщення – змінювання (адаптація) споживання внаслідок зміни ціни одного з благ, без врахування ефекту доходу (споживач заміщує благом, що стало дешевше, інші, більш дорогі блага).

В аналізі поведінки споживача важливо відокремити дію цих складових загального ефекту, тому що вони можуть мати однакову спрямованість, підсилюючи реакцію споживача на зміну ціни, або різну, викликаючи інші наслідки. Концепцію розмежування ефектів заміни та доходу розробили український економіст і математик Євген Слуцький (1915 р.) та англійський економіст Джон Хікс (30-ті рр. ХХ ст.).

В залежності від категорії блага (нормальні або неповноцінні) дія ефекту доходу та ефекту заміщення при змінюванні ціни блага буде різною.

Для нормальних благ обидва ефекти діють в одному напрямку. Зі зниженням ціни блага ефект заміщення та ефект доходу обов’язково зумовлює збільшення його споживання, тобто має додатне значення та, навпаки, при збільшенні ціни блага – зменшення його споживання. Тому можливо прогнозувати зміни у споживанні в залежності від змін ціни на благо.

Для неповноцінних благ спрямованість впливу ефектів доходу та заміщення протилежна. Залежно від того, який ефект спрацьовує сильніше, динаміка ціни та динаміка споживання матимуть однакову або протилежну спрямованість. Якщо ефект заміщення має більший вплив, то при зростанні цін споживання зменшується, а при зниженні цін – споживання товару зростає. Якщо домінує ефект доходу, то при зростанні ціни збільшується і споживання, а при зниженні ціни – споживання знижується.

Неповноцінні блага для якого ефект доходу переважає над ефектом заміщення, називають товаром Гіффена, а підвищення його споживання при підвищенні цін на нього називають парадоксом Гіффена. Таку залежність дослідив англійський вчений Р. Гіффен у споживанні картоплі в Ірландії під час голоду в ХІХ ст.

Товар Гіффена повинен одночасно відповідати вимогам:

– бути неповноцінним благом в уявленні споживача;

– бути значною часткою його витрат.

Парадокс Гіффена, з першого погляду, є винятком із закону попиту, але більш детальне дослідження показує, що саме взаємодія ефектів заміщення та доходу приводить до такого розвитку подій.

Існує ще кілька прикладів винятків із закону попиту, коли з підвищенням ціни спостерігається збільшення споживання. В умовах нестабільності економічної ситуації зростання цін може сприйматися і як передвісник інфляційного стрибка. Для отримання виграшу споживачі намагатимуся придбати більше продукту за сьогоднішніми цінами, поки вони ще не зросли. Ці дії споживача можна пояснити, виходячи з теорії поведінки споживача.

Таким чином, результуючий ефект дії ефекту доходу та ефекту заміщення визначає характер кривої попиту:

– вона є спадною для нормальних та неповноцінних благ;

– вона є висхідною для товарів Гіффена.