Питання для самоконтролю

1. Поясніть значення поняття «корисність».

2. Дайте визначення функції корисності.

3. Охарактеризуйте поняття «гранична корисність» та «сукупна корисність».

4. У чому полягає принцип дії закону спадної граничної корисності.

5. Охарактеризуйте динаміку сукупної та граничної корисност.і

6. Дайте визначення другого закону Госсена.

7. Які припущення використовуються в теорії споживання.

8. Охарактеризуйте рівновагу споживача й еквімаржинальний принцип.

9. Пояснить закон попиту за допомогою принципу спадної граничної корисності.

Рекомендована література: [1, 2, 3, 5, 7, 8, 9, 11].

Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача План

3.1. Вибір споживача за ординалістською теорією.

3.2. Криві байдужості.

3.3. Бюджетні обмеження.

3.4. Рівновага споживача з ординалістських позицій.

3.1. Вибір споживача за ординалістською теорією.

Ординалістська (порядкова) теорія корисності відповідає сучасним уявленням економічної думки, дана концепція передбачає можливість встановлення між різними благами відносин переваги або байдужості.

На основі оцінки корисності благ (кардиналістська версія) споживач формує свій «споживчий кошик» – певний перелік благ, які купує на ринку за певний період часу, але процес вибору споживача розглядається без урахування цін благ та альтернативних варіантів задоволення потреб.

Одні і ті ж самі потреби можуть задовольняти різні блага, можливі різні комбінації благ у різній кількості, перед споживачем стоїть вибір між декількома споживчими кошиками. Тому на споживацький вибір впливають не тільки ціни благ та доходи, але ще і уподобання споживача

Уподобання споживача – це особливості смаків споживачів, що визначають його вибір у споживанні тих чи інших благ.

Рис. 3.1. Фактори, що впливають на споживацький вибір

Отже, споживацький вибір – це прийняття та реалізація рішень на підставі уподобань, ціни благ та доходів споживача з метою максимізації корисності. Споживацький вибір стосується певного моменту часу, тому що з часом можливі зміни уподобань індивіда. Це поняття індивідуально, але є загальні, типові для більшості людей закономірності, що дозволяє прогнозувати поведінку споживача.

Споживач, вибираючи блага, керується певними послідовними індивідуальними вподобаннями. Вони формують систему переваг, які базуються на наступних припущеннях (аксіоми уподобань):

1. Порівняність: здатність споживача з двох наборів благ вибрати для себе привабливіший набір, або вказати на їх еквівалентність з його точки зору.

2. Транзитивність переваг споживача: споживач послідовно переносить переваги з одних благ і їх наборів на інші, встановлює певний порядок уподобань. Тобто, якщо споживач віддає перевагу набору А порівняно з набором В, а набору В порівняно з набором С, то він віддає перевагу набору А порівняно з набором С.

Якщо А > В, а В > С, то А > С

3. Ненасичуваністі споживача: всі блага бажані для споживача, збільшення числа благ в наборі робить його привабливішим, тому споживач завжди хоче мати більшу кількість товару, якщо товар якісний. Збільшення кількості блага (з додатною корисністю) в наборі завжди робіть даний набір кращим по корисності навіть тоді, коли людина сама не в змозі спожити одночасно такої кількості блага (перетворюється на антиблаго). Це пояснюється тим, що завжди можна відкласти частину блага на майбутнє споживання.