44.Українські землі в 1939-1941р.

У вирішенні “українського питання” були зацікавлені СРСР, Польща, Румунія, Чехословаччина, мета яких полягала в тому, щоб втримати підвладні їм українські землі і, по можливості, отримати нові. В ньому була зацікавлена також Німеччина.Наприкінці вересня 1938р. був підписаний Мюнхенський договір, що торкнувся української проблеми.Після підписання Мюнхенської угоди починається процес розпаду Чехословаччини.11 жовтня 1938р. Закарпаття отримує автономію. 2 листопада 1938р. Віденський арбітраж прийняв рішення: передати Угорщині південну Словаччину та частину Закарпатської України, з містами -Ужгород, Берегове, Мукачеве. Уряд Волошина переїхав до нової столиці - міста Хуст.2 лютого 1939р. відбулися вибори до сейму. У зовнішній політиці Закарпатський уряд намагається орієнтуватися на Німеччину. Проте всупереч його сподіванням Гітлер вирішив передати край Угорщині, щоб залучити її до своїх агресивних планів.В ніч з 14 на 15 березня 1939р. німецькі війська почали окупацію Чехословаччини. Водночас Угорщина, за згодою Берліну, почала загарбання Закарпаття.15 березня 1939р. на засіданні сейму у Хусті Карпатську Україну було проголошено незалежною державою. Її президентом став Волошин. Але вже 18 березня 1939р. угорські війська вдерлися до Хуста і новостворена держава українського народу припинила своє існування.23 серпня 1939р. був підписаний радянсько - німецький пакт про ненапад і секретний протокол про розподіл сфер впливу у Європі. Таємна угода між Німеччиною і СРСР яскраво відтворила імперську агресивну суть обох держав. 1 вересня 1939р. Німеччина напала на Польщу. Союзники Польщі, Англія і Франція, оголосили війну Німеччині. Почалася ДСВ. Радянський Союз, реалізуючи умови договору, також почав включати до складу СРСР західноукраїнські землі.28 вер. 1939 договор "про дружбу і кордони": нова лін кордону остаточна, у сферу впливу срср входили литва и пн бувокина, а нім- частина східної польщі; терит на захід від нвого кордону відходила Нім, а на схід- СРСР. У жовтні 1939р. на західноукраїнських землях відбулися вибори у Народні Збори. 26 жовтня 1939р. Народні Збори прийняли слідуючи рішення 1.Декларацію про входження Західної України до СРСР.2.Про конфіскацію поміщицьких і монастирських земель.3.Про націоналізацію банків та важкої промисловості. 1 листопада 1939р. П'ята сесія Верховної Ради прийняла закон про входження Західної України до складу СРСР і возз’єднання її з УРСР.В червні 1940р., після задоволення ультиматуму Румунією, територія Північної Буковини (Чернівецька обл.) увійшла до складу Радянської України. В серпні 40 р - ріш-я про прийняття Бесарабії та ПН Буковини до СРСР, Пн Буковина ,Хотинський , Аккерманський ,Ізмаїлський повіти увійшли до УРСР. Ств. Молдавську РСР. Деякі політичні заходи радянського режиму принесли конкретні покращення. Відкривалися українські школи, вузи, бібліотеки. Земля перерозподілялася між селянами. Будувалися фабрики та заводи. Але паралельно з цим почався нечуваний за жорстокістю процес нищення українських національних кадрів, депортація жителів за межі України.Висновок. Включення Західної України до складу УРСР було подією великої історичної ваги, оскільки вперше за багато століть українці з'єдналися в межах однієї державної структури.

45.Напад фашистської Німеччини на CРСР.Поразка радянських військ на території УкраїниВиявлені архівні документи радянського Генерального штабу свідчать, що 15 травня 1941 року в Кремлі розглядався розроблений військовими план розгрому 100 німецьких дивізій. Ці дані свідчать, що Сталін готував удар у спину своєму новому союзникові - Німеччині.22 червня 1941 р. німецькі війська напали на Радянський Союз. Німецька авіація бомбардувала аеропорти і міста: Київ, Львів, Житомир, Одесу, Тернопіль. Міністр законодавчих справ Німеччини - Ріббентроп у виступі по радіо заявив, що Гітлер змушений був завдати удару по сталінській імперії, щоб випередити радянський напад. У прикордонних битвах вермахт завдав Червоній Армії першої поразки, яка, готуючись до наступальних операцій, виявилася нездатною до оборони. 23-29 червня -найб танкова битва Луцьк-Рівне-Броди. 30 червня 1941 р. німці зайняли Львів, а 9 липня - Житомир. В перші тижні війни радянські війська залишили Литву, Латвію, Молдову, майже всю Білорусь, Естонію, значну частину України. Було розгромлено повністю 30 і наполовину 70 дивізій, втрачено 3,5 тис. літаків, понад 6 тис. танків, 10 тис. гармат.Оборона Києва. Тривалість: 11 липня -26 вересня 1941.Гітлер змушений був перекинути з Московського напрямку частину своїх військ, які почали загрожувати північному флангу Південно-Західного фронту. Становище вимагало негайно залишити Київ і відвести війська, але Сталін заборонив це зробити. Наслідки були трагічні. Німці замкнули під Полтавою кільце оточення навколо основних сил фронту. Лише в полон потрапило 650 тис. чоловік, з них 60 тис. командирів. Оборона Одеси. Тривалість: 5 серпня -16 жовтня 1941 р. Радянські війська, які обороняли місто, після наказу командування залишили його і відступили в Крим. Відступаючи, радянська влада проводила евакуацію промисловості, сільськогосподарських об'єктів, та населення України.Відступаючі застосовували так звану тактику “спаленої землі”: знищувались промислові, транспортні об'єкти, запаси продовольства, затоплювалися шахти. Були зруйновані всі 54 домни Донбасу.У грудні 1941р. гітлерівські війська потерпіли поразку під Москв.У січні 1942 р. радянські війська визволили частину Харкова і Донбасу.На літо 1942 р. був прийнятий нереальний, авантюрний план: здійснити повний розгром гітлерівських військ в 1942 році.12 травня 1942 р. Південно-Західний фронт перейшов у наступ. Але вже 17 травня гітлерівці завдали контрудару і оточили 3 армії фронту. В полон потрапило 240 тис. чоловік. Найбільше й найбоєздатніше угрупування радянських військ на Півдні було розгромлене. травні червні 1942 рухнув Кримський фронт. Німці захопили весь Керченський півострів. На початку липня 1942 р., за наказом командування, радянські війська залишили Севастополь. Наприкінці літа 1942р. німцям вдалося прорватися до Сталінграду і Головного Кавказького Хребта. Із залишенням 24 липня 1942 р. радянськими військами міста Свердловська Луганської області, оборонні бої на території України закінчилися.Причини невдач Черв. Армії : тоталіт хар-р влади; прорахунки курівництва ,перевага нім. сил, репресії командного складу, жорстка централізація.

46.Фашистський окупаційний режим на території України.Травень 1940- розробка плну "ост".Заходи: фіз знищення словянського насел, холокост, депортація насел Зах Укр до Сибіру, германізація Сх. Євр. У серпні 1941р. Гітлер наказав поділити Україну на окремі адміністративні одиниці: 1. Рейхскомісаріат Україна (Правобережжя і більша частина Лівобережжя)2. Галичина (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська області). ЇЇ німці перетворили на один з районів Генерального губернаторства Польщі.3. Буковина (Чернівецька обл.) і частина Південно-Західної України, включаючи Одесу, були передані Румунії і називалися Трансністрією.4. Наближені до лінії фронту східні землі України залишалися під управлінням командування німецької армії. На окупов Укр встановили "новий порядок": коменданська година, дискримінація укр насел, тотальний терор, мобілізація роб сили у Нім, примусова праця, економ визиск Укр., введен німецького кримін права і судів. Нацисти використовували Україну як джерело примусової праці для роботи в Німеччині. На початку 1942 р. почалося вивезення молоді до Німеччини.Було обмеження надходження продуктів харчування в міста. Голод в містах став звичайним явищем. Вважалося що 3-х класів початкової школи для українців - більше ніж достатньо. Була згорнута система медичного обслуговування в Україні.Терор окупаційних властей викликав широкий рух Опору в Україні. Галичанам дозволили утворити у Львові представницький орган - український земельний комітет. Тут існувала початкова, середня та професійна освіта. Українці в Галичині мали змогу в обмежених масштабах організовувати кооперативи та вести культурну діяльність.Порівняно з німецькою, румунська окупація південно-західної України була ліберальнішою. Румуни утримувались від застосування широкого політичного терору і дозволяли вільно торгувати. Але вони придушували всілякі прояви українського націоналізму. Політика нацистів в Україні була жорстокою і необачною. На думку багатьох сучасних істориків, неспроможність німців ефективно використовувати проти радянського режиму неросійські народи, була однією з їх найбільших помилок у війні.