43.Сталінські репресії в Україні в 30-х р 20ст.

Сталінізм - це злочинна політика і практика, невід’ємний атрибут тоталітарного режиму, що торкнувся усіх сфер суспільного життя країни.Тоталіт. режим- держ контроль над усім життям.Сталін у І929р. встановлює жорстокий режим. Ознаки: бюрократія, ідеолог контроль правлячої партії, 1 партійна диктатура, відсутність плюралізму. Внаслідок сталінського перевороту відбулися корінні зміни в структурі влади, економічній системі, правопорядку, ідеології, культурі, освіті, релігії, в національному русі, у військовій сфері. Це привело до знищення всіх аспектів автономності України. Політика сталінізму привела до того, що Україна втратила контроль над своїми ресурсами, капіталовкладеннями, промисловістю, сільським господарством.Мета репресій. Саме масовий терор став однією невід'ємною ознакою сталінського режиму. Репресіїмали на меті знищення справжніх і потенційних противників режиму, створення атмосфери страху і абсолютної покори.Сталінські репресії в Україні поділяються на три великі етапи:1928-1931 роки.1932-1936 роки.1937-1938 роки. І етап.Наприкінці 20-х років органи ДПУ приступають до фізичного знищення української наукової, творчої інтелігенції, учасників Української національної революції. У червні 1929р. у Харкові було розстріляно колишнього генерал-хорунжого армії УНР Юрія Тютюнника і ще вісьмох чоловік, які були звинувачені в організації таємного терористичного підпілля. Каральні органи в 1929-1930роках сфальсифікували процес над неіснуючою "Спілкою визволення України". Звинуваченими були українські вчені, письменники, політичні діячі колишньої УНР, що брали активну участь в українському національно-культурному відродженні. У березні-квітні 1930р. в Харкові було засуджено 45 членів "СВУ" до різних строків тюремного ув’язнення. У січні 1930р. була ліквідована українська автокефальна православна церква.Ліквідовуючи найосвіченішу, інтелектуальну верству населення України, комуністичний режим позбавляв народ історичної самосвідомості, прагнув зробити його слухняним. На межі 20-30-х років репресії набули масштабного характеру і серед селянства. Проведення колективізації супроводжувалося фізичним знищенням десятків тисяч селянських родин. ІІ етап.Другий період сталінських репресій супроводжувався тотальним винищенням українського селянства, що зазнало багатомільйонних жертв під час штучного голоду 1932-1933років. Голодомор збігався у часі з каральними акціями проти партійно-господарських кадрів республіки, що обвинувачувалися в "націонал-ухильництві". У І933ру в Україну прибув Постишев, який разом з головою ДПУ Балицьким розгорнув "партійну чистку". 7 липня 1933р. покінчив життя самогубством М.Скрипник - нарком просвіти, звинувачений в національному ухилі.Після вбивства С.М.Кірова у Ленінграді 1 грудня 1934р. розгортається масовий терор проти "ворогів народу". Україну ретельно вичищали від "терористичних формувань". У грудні 1939р. було розгромлено "український центр білогвардійців—терористів". У 1936р. були сфабриковані справи "українського троцькіського центру", "Соціал-демократичної партії України". ІІІ етап.Остання, напередодні Другої світової війни, хвиля масових репресій офіційно розпочалася після пленуму ЦК ВКП(б) у лютому-березні 1937р. і дістала назву "Єжовщина", Терор 1937-38років був спрямований проти усіх соціальних верств населений країни, у тому числі і проти партійно-державно-господарської номенклатури, військових командирів. Сталін намагався позбутися небажаних свідків свого кривавого шляху до лідерства, винищити стару партійну гвардію та розчистити місце новій бюрократії. Серед репресованих в Україні були організатори КП(б)У Квірінг, Затонський, Медведєв, колишні голови українського уряду Раковський, Чубар, Любченко. 3 62 членів КП(б)У, яких було обрано ХІІІ з’їздом комуністів республіки в червні 1937р., були звинувачені у ворожій діяльності 55 чоловік. Об’єктом звинувачень у цей час став командний склад армії. У 1937р. було репресовано офіцерський склад Київського і Харківського військових округів на чолі з командуючими Якіром і Дубовим. Більшість керівних армійських посад довелося заміщати людьми, які не встигли здобути навіть початкової військової освіти, що негативно позначилося на боєготовності Червоної Армії напередодні другої світової війни. Висновок. Внаслідок масових репресій була знекровлена інтелектуальна сила українського суспільства. Це найбільший злочин тоталітарного режиму.