38.Причини поразки та історичне значення української революції в 1917-1920 рр.

I. Внутрішні причини:Низька національна і політична свідомість народних мас; Нерішучість інтелігенції у питанні про незалежність і схиляння її до автономії чи федералізму; Селянин в масі своїй не підтримував ідею національної незалежності в початковий період революції, а наприкінці громадянської війни, коли багато більш-менш освічених селян стали схилятися на цей бік, найкраща можливість завоювання незалежності була втрачена; Лідери української політичної еліти не мали досвіту державної роботи. Вони сповідували народницьку, а не державну ідею.; Занедбаною була роз’яснювальна діяльність керівників революції. Їй протистояла чітка, злагоджена більшовицька пропаганда. І дарма, що жодна з обіцянок більшовиків не була виконана. Вони вийшли переможцями в боротьбі за Україну.

Зовнішні причини: Шлях до незалежності України переткнули поляки на Заході та більшовицька Росія на Сході і білогвардійці; Україну не визнавали країни Антанти.Вони прагнули зберегти „єдину і неподільну” небільшовицьку Росію.

Історичне значення української революції.

Українці заплатили за прагнення до незалежності більшим числом життів Але поряд з втратами національно – демократична революція і громадянська війна принесли українцям певні здобутки: Національна свідомість, раніше притаманна лише частині інтелігенції, поширилася на всі верстви українського суспільства.; В ході революції було набуто великого досвіду будівництва національної держави, а поява українських урядів привчала селян вважати себе українцями.; Змінилося відношення інших держав до суверенітету України. Наприклад: радянська Росія формально сприйняла ідею незалежності радянської України; Польща визнала УНР; більш гнучкою стала позиція щодо цього питання і країн Антанти.; Висувалася і реалізовувалася ідея соборності українських земель. Окреслилася територія української держави. ;Український селянин продемонстрував здатність валити уряди і боротися за свої інтереси, здобув упевненість у власних силах і почуття самоцінності.

39.Економічний розвиток України в добу Непу. Неп-впровадження ринкової економіки. Причини: Майже сім років безперервних війн та революційних баталій дорого коштували українському народу. Промислове виробництво фактично припинилося. Було повністю паралізовано зв’язок і транспортну мережу. Зменшилась врожайність зернових культур, продуктивність праці. Фактично перестала існувати фінансово-грошова система. 3-4 млн. чоловік загинуло під час боїв та епідемій; Впровадження більшовиками політики "воєнного комунізму", що була спрямована на безпосередній перехід до виробництва і розподілу на комуністичних засадах, тобто без приватної власності, ринку і товарно-грошових відносин; Масові повстання. В.І. Ленін у лютому 1921р запропонував відмовитися від диктату і відновити принцип матеріальної зацікавленості в сільськогосподарському виробництві. Крок до нової економічної політики зробив X з’їзд РКП, що відбувся в березні 1921р. Суть непу:1. В с\г:- заміна продрозкладки на продподаток;- дозвіл вільної торгівлі сільськогосподарською продукцією;- дозвіл оренди землі і застосування вільнонайманої праці. 2. В промисловості:- повернення дрібних і середніх підприємств їхнім власникам;- проведення децентралізації управління економікою;- об’єднання підприємств у трести та переведення їх на госпрозрахунок;- скасування обов’язкової трудової повинності;- скасування зрівнялівки в оплаті праці;- залучення іноземного капіталу шляхом створення концесій та спільних підприємств. Голод 1921-1923рр. У 1921р велика посуха та неврожай охопили основні зернові центри Поволжя, Північний Кавказ, Україну. Голод охопив Катеринославську, Донецьку, Одеську, Миколаївську губернії, а також південь Харківської. Допомога надавалася лише голодуючим Поволжя. Голод в Україні замовчувався і офіційно вважалося, що її продовольче становище цілком задовільне. Тільки з середини 1922р. голодуючі українські губернії почали одержувати необхідну допомогу. Остаточно наслідки голоду було ліквідовано в 1923р Результати запровадження непу. Впровадження непу в с\г поступово стабілізувало продовольче становище суспільства. Протягам кількох років у республіці припинилися селянські повстанські рухи. Населення пристало на бік радянської влади і почало відвертатися від повстанців. На дрібних заводах і фабриках допускалося приватне господарювання, участь іноземного капіталу у формі концесій. Була легалізована приватна торгівля, відновлена підприємницька діяльність. У 1922-1924рр було проведено грошову реформу, наслідком якої стала фінансова стабілізація як на внутрішньому так і на зовнішньому ринках. Відродження ринкових відносин, відмова від натуральних форм обміну зумовлювали необхідність перебудови управління народним господарство. Було створено трести - виробничі об'єднання переважно однорідних підприємств, що працювали на принципах господарського розрахунку і самоокупності, прибутковості виробництва, певної юридичної самостійності. Зрівнялівка в системі оплати праці серед робітників і службовців ліквідовувалась. Замість натуральних форм(продпайки)вони стали одержувати відрядну оплату праці. Фінансова, матеріально-технічна допомога вугільній галузі призвела до зростання виробничих показників. У 1925-1926рр. Донбас дав майже 20 млн. тон вугілля, що становило 73% довоєнного рівня. Позитивні зміни відбувалися також в електроенергетиці, машинобудуванні, металургії. Споруджувалися Штерівська, Чугуївська електростанції, машинобудівні та металургійні заводи. У 1925-26рр. обсяг промислового виробництва в Україні досяг 99% від рівня 191Зр. 40.Політичне становище Радянської України в період Непу. На початку Всі партії мали свої власні програми і статути, їх керівні органи знаходилися на території України. КП(б)У, яка виникла в липні 1918р., була складовою частиною РКП(б) фактично її українським філіалом. Партія боротьбистів у своїй практичній діяльності чинила опір офіційній владі в питаннях зміцнення радянської влади в Україні. В липні І920р самоліквідувалась. Українська партія соціалістів-революціонерів виникла у травні 1918р. Виступала проти воєнно-політичного союзу радянських республік, підтримувала український національний рух. У березні 1920р самоліквідувалася. Українська комуністична партія(укапісти)була створена в січні 1920, виступали проти офіційного курсу радянської влади на Україні. діяльність нелегальних партій була припинена шляхом масових арештів їхніх членів. Після цього комуністична партія відкрито монополізувала всю повноту влади в країні. КП(б)У була складовою частиною ВКП(б).В ній відбувалися ті самі процеси, що й і цілому у ВКП(б): зрощення правлячої партії з держапаратом; переведення всіх державних та громадських організацій під контроль компартії; виникнення в кінці 20-ЗОрр репресивного апарату, який став невід’ємною частиною тоталітарного режиму в умовах однопартійної системи.Україна входила в СРСР у 3 етапи: 1)входження до воєнно-політ союзу України, Росії, Білорусії. Латвії, Литви. 2)підписання союзного робітничо-селянського договору про воєн. та госп. союз. 3 можливі моделі союзу : за Сталіним(автономізація), за Леніним(рівність), за керівн. Грузії та Укр.(суверенітет).У жовтні 1922 р. пленум ЦК РКП(б) прийняв форму утворення держави на якій наполягав Ленін. 3)30 груд. 1922 І Всесою. зїзд Рад , затвердив Декларацію про утв Союзу. До складу новоутвореної держави ввійшло 4 республіки: Росія, Закавказька федерація (Грузія, Вірменія, Азербайджан), УСРР, БСРР. ПРАВОВЕ СТАН. УКР.: до компетенції союзн. орг.- зовн політ ,кордони, збройні сили, транспорт; до союзно-республ. орг- праця, фін сист., промисл.; до республік- внутр. справи, с\г, освіта, соц.забезпечення. формально було право виходу із СРСР, але його не булою Союз перетвор. на жорстоко централіз. уніт. держ.