28. Національний рух на західноукраїнських землях в другій половині XIX ст.

Після поразки революції 1848р. у суспільно-політичному житті Австрійської імперії утвердився період реакції. У Галичині намісником краю був польський граф Агенор Глухівський. За час свого правління (1849-59р.) він поховав українські плани поділу Галичини на східну і польську частину. Поступово австрійські чиновники були замінені у місцевому службовому апараті польськими. Український рух під час його правління зазнав відчутних переслідувань. Глухівський спробував перевести українську мову на латинську абетку.Кінець періодові реакції поклали зовнішньополітичні невдачі Габсбургзької монархії. В результаті в 60-х рр. у політиці австрійського уряду відбувся поворот до федералістичної лінії.У 1867 р. внаслідок австро-угорського компромісу, Австрія перетворилася в дуалістичну Австро-Угорську монархію. Галичина і Буковина ввійшли до складу австрійської частини імперії, а Закарпаття - до складу її Угорської частини. В Галичині розширювалися права поляків. Українські посли володіли лише 15 % депутатських місць у Галицькому соймі, що було недостатньо для ефективного спротиву колонізації краю. У 1873р. австрійський уряд визначив компетенцію галицького сойму. Сойм мав право приймати рішення, що стосувалося культури, освіти і суспільної опіки Ці реформи остаточно закріпили за польською елітою монополію на політичну владу в Галичині. Руська інтелігенція прагнула довести, що вона має за собою такі ж старі політичні та культурні традиції, як і поляки. З цією метою староруси посилалися на історію Київської Русі і Галицько-Волинського князівства, на церковнослов’янську літературу. москвофіли шукали порятунку від колонізації в орієнтації на Російську імперію. Москвофіли заперечували існування окремого українського народу.Московська орієнтація стає домінуючою у політичному і громадському житті галицьких українців 60-80рр. Її перемога була зворотним боком упровадження польської політичної монополії в краї. Зростання національної свідомості у Галичині відбулося під впливом українського руху на Наддніпрянщині і поширення поезій Т. Г. Шевченка. На початку 60 рр. зароджується народницький рух, представлений молодою українською інтелігенцією. Народовці мали сильні впливи у студентських організаціях. У 1868 р. у Львові зусиллями народовців було створено товариство «Просвіта». У 1873 р. за ініціативою Олександра Коптського, М Драгоманова у Львові було створено літературно-наукове товариство ім. Т.Шевченка, яке після його реорганізації (1892р.) стало фактично всеукраїнською науковою академією. З 1880р. виходить українська газета «Діло», а з 1883 р. літературно-науковий журнал «Зоря». Поступово народовці стають провідною силою в руському таборі, відтіснивши москвофілів на другорядні позиції. Народовці пішли на компроміс з греко-католицькою церквою, надавши своєму рухові більш консервативного характеру та здобувши через неї вплив на українське село. У середині 70 р. у Галичині з'являється молода інтелігенція, яка критично оцінювала діяльність обох руських течій і бажала надати українському рухові європейського характеру. Під впливом М.Драгоманова молоді українські політичні діячі Іван Франко, Михайло Павлик, Остап Терлецький та інші звертаються до соціалізму. В українському таборі виникає ще одна , так звана радикальна течія. У 1877 - 1878рр. над І.Франком з товаришами відбувся перший Львівський судовий процес проти українських соціалістів. Українські радикали видавали журнали «Громадський друг», «Дзвін», «Молот»(1878р), «Світ» (1881-1882р), вели пропагандистську роботу серед українських селян і робітників. Становище закарпатських українців було найтяжчим. Парафіяльні школи поступово закривалися, греко-католицька церква під тиском угорських панівних верств стала інструментом лютеризації. У національному русі на Закарпатті панівне становище займала москвофільська течія.

29)Виник-я укр. політ. партій Наприкінці 19 ст. відбувається політизація нац.руху в Укр. Перші укр. партії з явились у Галичині.Жовтень 1890 Львів-русько-укр. радикальна партія(прагнули поєднати теоретичні засади соціалізму з захистом соц.. інтересів укр. селян та нац. інтерес. укр. Галичини) Радикалами вперше висунуто постулат політ. самостійн. Укр.За активної участі Грушевського та Франка у 1899 у Львові створ.Укр.нац.-демократ. партія-наймасовіша і найвпливовіша партія в укр. таборі.Після розпаду РУРП з неї виділяеться марксистське крило,що в 1899 оформлюється в Укр.соц.-демокр. партію.Усі 3 партії стають поборниками політ.самостійності Укр. На східноукр. землях влітку 1891 студенти засновують таємне товариство "Братство тарасівців" Вимоги:широка політична автономія Укр.,захист культ. і соц.. прав народу.У 1898 в Київі створ. Загальна укр. безпартійна організація,а в 1904 перетворилсь на Укр. демократичну партію.1897 у Хакові виникла студ. група на основі якої у 1900 утворена Революційна укр.партія.У 1902 Міхновський утв. УКр. народну партію. У 1903 від РУП відкололася нечисленна група на чолі з Ярошевським і утворила Укр соціалістичну партію.У 1904 РУП остаточно розпалась,частина її членів заснувала Укр. соціал-демократичну спілку,інша частина в 1905 на чолі з Винниченком,Петлюрою трансформувалося в Укр. соц.-демократ робітничу партію.З ініціативи колишніх діячів Київської громади у 1904 виникає Укр. демокр. партія, а також Укр. радикальна партія .Обидві у 1905 злилися в Укр демокр-радикальну партію.Переважна к-ть укр. партій виступали за демократ. Укр. у складі демократичної Росії.Популярність федеративного плану серед політ партій пояснюв. кількома причинами:це було викликано тісною інтеграцією укр. земель в економ. і політ життя Рос. імперії; в умовах постійних репресій з боку царизму серед значної частини нац.свідомої інтелігенції продовжувало панувати переконання,що укр. рух не мав серйозних політ. перспектив.; укр партії розраховували на розуміння рос. демократ. інтелігенції до укр нац вимог.

30)Нац.рух в роки рев. 1905-1907. 9 січня 1905 в Росії розпочалась революція.У червні в Одесі -повст матросів, у жовтні заг. політ страйк. Під тиском подій Микола ÎÎ змушений був видати 17 жов. 1905 спеціальний маніфест,в якому обіцяв провести вибори до Держ думи і надати широкі політ. права громадянам Рос. імперії. У першій держ. думі була створ. Укр. думська громада,що склалась з 45 деп.Політ. платформою була боротьба за автономію Укр., що зосереджувалась на 3 найбільш гострих проблемах: земельній,освітній,писемності. 8 липня перша держ дума була розпущена. В ÎÎ думі - 47 чол. діял. - як у І. Розпуск ÎÎ думи 3 червня 1907 носив х-р держ перевороту і відкрив добу реакції.Новий виборчий з-н дуже обмежував права робітників,селян і нац.. меншин,тому у 3 і 4 Думах укр .парлементських груп не існувало. Революція сприла короткочасному розквіту укр.. нац. життя Енський указ 1876 було скасовано.розгортається мережа товариств "просвіта". у 1905 з явяеться пеша країнсько мовна газета "хлібороб".1907 у Перербурзі вийшло нове видання "Кобзаря".Після поразки рев. у Рос. імперії запанувала реакція.ЇЇ головним провідником був міністр внутрішніх справ П.Столипін.Розпочалося переслідування нац. меншин.Заборонялися будь-які укр. організації. Заборонялось продавати укр. книжки.Піком антиукр. політики стала заборона святкування 100 річниці від дня народження Т.Шевченка в 1914.Заборона вилилась у масові демонстрації студентів у Києві.загалом на передодні Î світової війни укр.. рух у рос. імперії був дуже слабким,через постійні заборони і переслідування.Він заочно продемонстрував,що укр.. нація могла формуватися розвиватися навіть за найскладніших умов,а отже, є стійкою і життєздатною спільнотою

31) Початок ПСВ На рубежі XIX - XX ст. з метою перерозподілу світу оформились два угрупування - Четвертий союз (Нім , А-У, Тур, Болгарія) та Антанта (Англія, Франція, Росія, а пізніше Італія, США, Японія та ін). Через своє особливе геополітичне становище Україна з неминучістю потрапляла у сферу першочергових інтересів ворогуючих коаліцій, ставала одним із епіцентрів майбутнього військового протиборства Росія планувала на Галичину і Прикарпатську Україну. Австро-Угорщина вс і західноукраїнські землі. У сферу життєвих інтересів Німеччини також потрапляла територія України. Навіть поляки, - галицькі та західноукраїнські землі як «історично польські». Румунія також сподівалася приєднати до себе українські землі Бессарабії та частину Буковини. 19 липня ( 1 серпня) 1914р. ПСВ . Українська політ.еліта розбилась на 3 табори. 1-за російську орієнтацію. 2- «німецький штик». 3- опора на власну націю, на власний народ.

У серпні 1914р. у Львові соціалісти-емігранти з Наддніпрянщини Союз Визволення України, яка своєю метою проголосила відродження самостійної Української держави. Згідно з платформою Союзу Визволення України, Україна мала бути конституційною монархією з демократичним ладом, однопалатною системою законодавства, громадськими, мовними та релігійними свободами для всіх національностей і віросповідань, із самостійною українською церквою.СВУ припинила свою діяльність наприкінці червня 1918р. Проавстрійська і пронімецька орієнтація СВУ не мала відгуку у Наддніпрянській Україні. С.Петлюра від імені українства видав декларацію із запевненням повної лояльності щодо російського уряду. Однак українському політичному табору бракувало позитивної політичної програми. Але все ж напередодні революції 1917р. український рух мав політичну програму, певні політичні та військові структури

У серпні 1914р. Головна Українська Рада створила Центральну бойову Раду, яка звернулась до уряду Австро-Угорщини з проханням дозволити сформувати легіон Українських січових стрільців. Австрійський уряд дозволив сформувати легіон чисельністю не більше 5 тис. чоловік. Його командиром було призначено ректора .приватної української гімназії в Рогатині М.Галущинського. Австрійське командування зверхньо і з недовірою ставилося до українських вояків. Під впливом такого ставлення серед Січових стрільців поширився настрій ненависті до Австрії. Наприкінці 1916р. стрільці були вже готовими до того, щоб воювати проти Австрії, коли б цього вимагали національні інтереси. Цим же настроєм пройнялася група січовиків, яка потрапила до російського полону.

Початок війни на території України для російської армії був вдалим. Під час відступу Австро-Угорська влада вдалася до масштабних репресій проти українства. Українців звинуватили у провалі компанії, у таємних симпатіях росіянам, їх почали заарештовувати і страчувати без суду. Тисячами гнали до концтаборів. Під час відступу росіян з Галичини було взято в заручники кілька сотень провідних українських діячів. Людей переселяли на Схід, вивозили за Урал, до Пермі тощо. Села палили, щоб залишити ворогові пустелю. Новий прихід у Галичину, інші західноукраїнські землі австрійців, німців, їх прагнення якомога швидше викоренити все, пов'язане із російськими впливами, вилилося у нові репресії проти українства.

Всі ці репресії були можливі лише із-за того, що була відсутня Українська держава, яка б захищала інтереси українців.

32)Лютнева рев. Ств. ЦРВійна вкрай загострила політ. таа нац.. суперечливості Рос. імперії, активізувала визвольний рух поневолених народів проти самодержавства.Рев. вибух припав на 1917.У січні відбулися виступи в память про криваву неділю.2 березня 1917 Микола 2 зрікся престолу.3 березня 1917 сформовано Тимчасовий уряд. Передумови укр.рев.:залежне становище Укр. та великодержавницька політ.щодо неї з боку Рос. імперії.;важке соціальне становище більшої частини населення;послаблення Рос. і А-У імперії внаслідок ПСВ; піднесення укр.. нац-визвольного руху. Перемога Лютневої рев. і крах самодержавства в Рос. імперії обумовлили зміну органів влади в Укр..Губернаторів було усунено Відбулися зїзди, які обрали виконавчі губернські комітети.4 березня 1917 у Києві зібралися представники укр. партій,які проголосили створення ЦР,завданням якої мало стати обєднання всіх укр. сил..Склад-автономісти(УСДРП,УПСФ,,УПСР) та Самостійники(УПСС,УДХП). Для підтв повноважень УЦР скликала 6-8 квіт 1917 Укр Нац кнгрес: ухвалив ЦР представн закон орг Укр; висунув вимогу автономіх Укр у демократ федеративній Рос.; переобрано президію ЦР(голова- Грушевський, заступники-Виннич.,Єфремов), ЦР нало право кооптацій 15% її скалду.Основні напрямк політ. програми ЦР: боротьба за нац..-територ. автономію у складі 9 укр.губерній та етнічних земель;підготовка виборів в Установчі збори з метою розв’язання питання про автономію Укр. у складі Рос. республіки; співпраця з Тимчасовим Урядом. 10 червня 1917-проголошення 1 Універсалу ЦР.Положення Універсалу: Автономія Укр. в складі Рос.;Право ЦР проголошувати універсали-акти конституційного значення;ЦР-вищий державний орган влади в Укр. до скликання Всенародних Установчих зборів; Відмова передавати податок до центральної рос.скарбниці,введення українського податку.

33) 3 унів. УНР 7 листопада 1917 пийняли 3 Універсал: проголошення УНР(Волин., Киї,Полт,Херс, Харк,Черніг,Таврійська, Катериносл, Подільська губернії); збереження федеративного зв’язку УНР із небільшовицькою Росією; ліквідування приватної власності на землю ,предача землі трудовому народу без викупу;можливість підписання миру з Нім. та її союзниками; підтвердження демократичних свобод;запровадження 8-год. робочого дня;ліквідація смертної кари,амністія політ. в’язням. Історичне значення-полягає у проголошені укр.. державності у формі УНР. проте аграрна реф. відкладалася до УкрУстан. зборів, не виріш. ? про мир, невдала політика ЦР

34) 4 унів. радіограма з4 вимогами: відмов від дезорг. спільного фронту, ніяке військо до Дону та Уралу, припин. роззброєн. більшов війська, війська на Пд фронт для боротьби с Каледіним. 9 січня 1918 4Універсал: УНР проголошується незалежною, вільною суверенною державою; УНр встан-а мирні взаємини з сус. країнами; ЦР від ім. народу до Укр. Установч. Зборів; мирні переговори з Нім. і союзниками.

Значення: 3 проголошенням IV Універсалу автономіям і федералізм  у складі Росії остаточно йде в минуле української суспільно-політичної думки. IV Універсал надав нового якісного статусу Українській державі; державна влада  стала єдиною  в межах своєї території, незалежною від інших держав. IV Універсал містив конституційні засади державного будівництва, став значним кроком на шляху побудови укр.  . Український національний рух знову підтвердив свій демократичний х-р   у найважчі для революції дні Центральна Рада продовжувала відстоювати демократичні свободи, права національних меншин (у тому числі - росіян).