
- •Міністерство освіти і науки України
- •Аналогові електронні пристрої
- •До лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1
- •Лабораторна робота №2 аперіодичний підсилювач за схемою із загальним емітером
- •Лабораторна робота №3 підсилювач за схемою із загальним колектором
- •Лабораторна робота №4 підсилювач за схемою із загальною базою
- •Лабораторна робота №5 підсилювач на польовому транзисторі
- •5.1. Резистивний каскад із спільним витоком
- •5.2. Резистивний каскад із спільним затвором
- •5.3. Резистивний каскад із спільним стоком
- •Лабораторна робота №6 диференційний підсилювач
- •Список літератури
Міністерство освіти і науки України
Чернівецький національний університет
ім. Юрія Федьковича
Аналогові електронні пристрої
Методичні рекомендації
До лабораторних робіт
Чернівці
ЧНУ “Рута”
2013
УДК 621.396.6(075.8)+621.391(075.8)
ББК 32.84я73
Б 872
Друкується за ухвалою редакційно-видавничої ради
Чернівецького національного університету
імені Юрія Федьковича
Рецензент:
Бучковський І.А. кандидат технічних наук, доцент кафедри кореляційної оптики інженерно-технічного факультету
Браїловський Володимир Васильович
Б 872 Аналогові електронні пристрої: методичні вказівки до виконання лабораторних робіт. – / В.В. Браїловський, . – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2013. –54 с. – іл. 30.
Розглянуто принцип роботи та схема електрична принципова лабораторного (випробувального) стенду який є основним пристроєм при виконанні лабораторних робіт. До випробувального стенду під’єднується досліджувана схема, зовнішні промислові прилади та здійснюється, необхідна для виконання лабораторних робіт, комутація тих чи інших елементів досліджуваної схеми та вимірювальних приладів. В кожній лабораторній роботі висвітлено теоретичні основи роботи досліджуваної електронної схеми, подано рекомендований порядок виконання лабораторної роботи. До всіх лабораторних робіт дається перелік контрольних запитань. Наведений в методичних вказівках список літератури дає можливість підібрати необхідну літературу при підготовці до лабораторних робіт.
Для студентів денної та заочної форм навчання спеціальностей напрямів „Радіотехніка”, Телекомунікації”, Системи технічного захисту інформації ”.
УДК 621.396.6(075.8) + 621.391(075.8)
ББК 32. 84я73
© Чернівецький національний
університет, 2013
ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.
Транзистори, як активні елементи радіоелектронних пристроїв, за порівняно недовгий період свого існування, отримали загальне визнання. Однією з поширених областей їх застосування є аналогові пристрої. З'ясування принципів побудови і функціонування аналогових пристроїв відіграє значну роль у формуванні майбутнього радіоспеціаліста, в практичній діяльності якого обов’язково виникнуть питання: як побудувати і розрахувати схему підсилювача, вибрати оптимальний режим роботи, як забезпечити зменшення впливу дестабілізуючих чинників на параметри аналогових електронних пристроїв і т.д. Мета даних методичних вказівок - закріпити теоретичні знання і поповнити їх прикладними відомостями шляхом виконання експериментальних досліджень електричних параметрів аналогових пристроїв.
До лабораторної роботи необхідно підготуватися самостійно, використовуючи відповідну літературу.
ЛАБОРАТОРНИЙ СТЕНД
Лабораторний стенд
виконаний у вигляді окремого, функціонально
закінченого
приладу. Стенд забезпечує можливість
зміни параметрів елементів у макетах
досліджуваних електричних схем за
допомогою перемикачів S1, S2, S3
S4 (рис. 1). Величини постійних напруг (0
5
В; 0
10 В) регулюються за допомогою потенціометрів
з відповідними написами.
Всі джерела регульованої напруги
(ДРН) виконані за аналогічними схемами
(рис. 2) і забезпечені схемами захисту
від короткого замикання. При
струмі
навантаження більше 120 мА
напруга
на навантаженні падає і під відповідним
потенціометром регулювання вихідної
напруги
загоряється червоний світлодіод.
Величини постійних напруг, що подаються
на досліджувану схему 0
5
В; 0
10
В, вимірюються відповідно вольтметрами
V1 і V2. Вибір ДРН на виході якого здійснюється
вимірювання напруги
здійснюється
тумблерами
В1 і В2 відповідно при
вимірюванні
напруг 0
5В
і 0
10
В. Потенціометрами регулювання напруг
- 10B і + 10B одночасно з регулюванням величин
вказаних напруг здійснюється
і регулювання величини втікаючого
(від 0 до - 0,1 мА)
і витікаючого (від 0 до + 10 мА)
струмів.
Найбільша
величина струму
забезпечується при
максимальній величині відповідної
напруги.
До клем Г1
Г4
під’єднують зовнішні прилади. Досліджувана
схема вмикається
в роз’їм, розпайка
виводів якого зображена
на рис. 1.
Рисунок 1 ─ Схема електрична принципова лабораторного стенду
Рисунок 2 ─ Принципова електрична схема джерела регульованої напруги із схемою захисту від короткого замикання
УВАГА!
При під’єднанні зовнішніх приладів до лабораторного стенду, необхідно стежити за полярністю під’єднання сигнального і загального проводів. Загальний провід повинен бути з’єднаний з клемою позначеною знаком " ", який розміщений внизу під відповідною клемою (права клема лабораторного стенду).
Вимірювання постійних чи перемінних напруг здійснюється в контрольній точці відносно спільного провідника. Тому рекомендується, при записі величини виміряної напруги, використовувати лише один індекс який відповідає номеру контакту роз’ємну, номеру контрольної точки на яких здійснюються вимірювання напруги. Наприклад, запис U2 означатиме напругу на другому контакті роз’ємну відносно спільного провідника. Запис ∆U=U2−U13 означатиме різницю напруг між контактами 2 та 13 роз’ємну. У випадку, наприклад, схеми рис. 1.4 ця різниця напруг ∆U=U2−U13 означатиме спад напруги на резисторі R3.
Перед увімкненням лабораторного стенда і сполучених з ним зовнішніх приладів ручки потенціометрів регулювання величини вихідних напруг повинні бути виведені в крайнє ліве положення.
ПРИНЦИП ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ
Перед виконанням лабораторних робіт необхідно:
ознайомитися із завданням до відповідної лабораторної роботи;
змалювати з макета монтажну схему досліджуваного пристрою з вказівкою номіналів і типів елементів схеми;
розробити методику досліджень;
вибрати комплект приладів, підключивши їх до відповідних клем випробувального стенду.
За результатами експериментальних досліджень складається звіт. У звіті повинні бути наведені:
номер і назва лабораторної роботи;
завдання до лабораторної роботи і перелік приладів, що застосовуються;
принципова електрична схема макета;
результати вимірювань, експериментальні дані, зведені в таблицю, графіки досліджених залежностей, розрахункові формули і результати розрахунку;
короткі висновки за отриманими експериментальними даними.
При складанні звіту необхідно дотримуватись вимог стандартів до оформлення графіків, умовних позначень основних фізичних величин, елементів схем та інше.
Звіти до лабораторних робіт виконуються кожним студентом індивідуально.