9.2. Розрахунок продуктивності клеєнаносних верстатів

Рідкі клеї на шпон наносять за допомогою клеєнаносних верстатів. Можлива продуктивність клеєнаносних верстатів в листах/зм визначається за формулою:

, лист/зм.

де: T – час, за який визначається продуктивність;

U – колова швидкість барабану;

K_р – коефіцієнт використання робочого часу 0,95;

L – довжина листа шпону;

При роботі на клеєнаносних верстатах з 2-х стороннім живленням:

де: L – довжина листів шпону, м;

K_к – коефіцієнт ковзання листів шпону в барабанах, K_к = 0,7 ;

L^* - торцьові розриви між листами шпону, що подаються, L^* = 0,1 – 0,2 м.

Необхідна продуктивність клеєнаносних верстатів:

де: n₁ – число листів шпону, які намазані на одну зепресовку пресу;

m – кількість листів фанери, які завантажуються в один проміжок пресу;

z – число листів шпону, намазаних смолою в одному листі фанери, z = 3;

τ_ц – час однієї запресовки пресу, хв.;

Для розрахунків приймаємо клеєнаносний верстат марки КВ-18.

Визначаємо кількість клеєнаносних верстатів, необхідних для забезпечення роботи

Приймаємо один клеєнаносний верстат КВ-18.

Коефіцієнт завантаження верстату

9.3. Розрахунок продуктивності і кількості пресів для підпресування.

Мета даної операції – одержання пакетів зручних для транспортування і завантаження в гарячий прес. Підпресування пакетів може проводитись при використанні карбамідних клеїв і фенольних, що не потребують підсушування. Виконується підпресування в однопроміжкових пресах.

Продуктивність пресу, виражена в числі одиничних пакетів:

де: T – тривалість зміни, хв..;

H – висота робочого проміжку пресу, Н = 1500мм;

K_u – коефіцієнт щільності укладки шпону (K_u = 0,7);

K_p – коефіцієнт використання робочого часу преса (K_p = 0,94);

S_н – товщина одиничного пакету, яка рівна сумі товщин листів шпону, з яких формується один лист фанери;

τ₁ – час циклу холодного підпресування (τ₁ = 1,5 хв.);

Для розрахунку підпресування пакетів шпону вибираємо прес для холодного підпресування пакетів шпону марки 175х175 виробництва Фінляндії.

Необхідна кількість підпресувальних пресів для одного багатоповерхового гарячого пресу визначається за формулою:

,

де: m – число одиничних пакетів шпону, які розміщаються в одному проміжку

багатоповерхового пресу;

n – число поверхів пресу;

K_p – коефіцієнт використання робочого часу преса, K_p = 0,94;

τ₂ – цикл роботи гарячого пресу;

Приймаємо кількість пресів рівною 1.

Коефіцієнт завантаження пресу

9.4. Розрахунок продуктивності і кількості охолоджувачів фанери

Дана операція потрібна для зниження температури і вологості фанери, а також для усунення з неї вільного формальдегіду. Охолодження здійснюється у конвеєрних або конвективних охолоджувачах.

Довжина конвеєрного охолоджувача визначається в м:

де: n – кількість пресів, які обслуговуються одним охолоджувачем;

n₁ – кількість робочих проміжків пресу;

m – кількість листів фанери в одному проміжку пресу;

z – час охолодження фанери;

τ_ц – час циклу одного пресу;

a+b – крок планок конвеєрного охолоджувача;

а – відстань між планками – 0,2 м;

b – товщина підтримуючих планок – 0,015 м.