- •2. Змiст дисципліни 9
- •1. Загальні методичні вказівки
- •2. Змiст дисципліни
- •1 Теоретичні основи психології в діяльності працівників Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту мнс України
- •1.1 Психологія як наука, її предмет та завдання
- •1.2 Психологія особистості. Пізнавальні психічні процеси особистості
- •1.3 Емоційно-вольова сфера особистості
- •1.4 Мотивація і діяльність особистості
- •1.5 Психологічні стани та мотивація діяльності працівників Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту мнс України
- •1.6 Психологія групи і колективу. Міжособистісні відносини в групах і колективах
- •1.7 Психологія спілкування. Види спілкування, його функції. Соціальна функція спілкування
- •1.8 Міжособистісні соціально-рольові стосунки. Взаємовідносини у колективі. Психологічні бар'єри, їх види. Конфлікти, причини та шляхи їх подолання
- •1.9 Психологія колективу працівників Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту
- •3.2 Процес виховання. Принципи і методи виховання
- •3.3 Педагогіка як наука, її основні категорії. Психологія навчання та виховання
- •3. Методичні вказівки з самостійного вивчення матеріалу і переказу теоретичних питань
- •1 Теоретичні основи психології в діяльності працівників Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту мнс України
- •Тема 1.1 Психологія як наука, її предмет та завдання
- •2) Вольові,
- •Тема 1.2 Психологія особистості. Пізнавальні психічні процеси особистості
- •1.3 Емоційно-вольова сфера особистості
- •1.6 Психологія групи і колективу. Міжособистісні відносини в групах і колективах
- •Тема 1.7 Психологія спілкування. Види спілкування, його функції. Соціальна функція спілкування
- •1.8 Міжособистісні соціально-рольові стосунки. Взаємовідносини у колективі. Психологічні бар'єри, їх види. Конфлікти, причини та шляхи їх подолання
- •2 Психолого-педагогічні основи екстремальної підготовки працівників Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту
- •2.1 Екстремальна ситуація. Психопрофілактика негативних станів особистості
- •3 Педагогічні основи роботи з кадрами у підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту
- •3.1 Предмет і завдання педагогіки. Професійна педагогіка. Процес, принципи і методи навчання
- •3.2 Процес виховання. Принципи і методи виховання
- •Література
1.6 Психологія групи і колективу. Міжособистісні відносини в групах і колективах
Під час вивчення даної теми необхідно розглянути поняття соціальної групи, їх види, колектив, його психологічна характеристика. З’ясувати основні фактори, що обумовлюють психологію колективу, соціально-психологічні явища та їх вплив на соціально-психологічний клімат у колективі. Вивчити методи оцінювання соціально-психологічного клімату колективу.
Основні поняття:
Людина живе і розвивається в колективі. А у колективі й під його впливом відбувається становлення особистості - складається її спрямованість, формується активність, воля, розвиток здібностей тощо.
Але не кожному спільність людей, до якої входить особистість, можна назвати колективом.
Потрібно розрізняти поняття "група" і "колектив".
Група - будь-яке об'єднання людей незалежно від того, якого характеру зв'язки виявляються між ними ( її членами).
За кількісним складом групи поділяються на:
великі;
малі.
Зазначені групи в свою чергу за способом утворення поділяються на:
реальні - об'єднання людей на грунті реальних стосунків - ділових чи особистісних ( навчальна група, сім'я,коло знайомих;
умовні - об'єднання людей за якоюсь умовною ознакою ( вік, стать, національність...) члени цієї групи можуть не знати один про одного і не підтримувати реальних контактів;
офіційні (формальні) групи - структурна одиниця на підставі штатного регламенту, інструкцій... ( курс, група, сім'я, пожежний підрозділ);
неофіційні - спільність людей, ідо виникла стихійно на підставі спільності інтересів, симпатій, єдності поглядів (футбольні вболівальники, фанклуби)... рибалки);
ізольована група;
еталонна група(взірцева) - реальна чи уявна група погляди, норми та цінності якої є взірцем для особистості, і за ними вона формує свої ідеали, звіряє дії та вчинки
Особистість може бути членом цієї групи, а може бути поза нею. Може бути декілька еталонних груп.
Вищою формою організації групи є колектив!
Колектив - це група людей, які об'єднані спільною діяльністю та мають єдині цілі, підпорядковані цілям суспільства.
Ознакою колективу є суспільна значущість цілей та завдань, на реалізацію яких спрямовані зусилля його членів.
Колектив - найважливіша клітина організація суспільства.
Поведінка людини, що узгоджується з діями колективу називається колективістською.
Поведінка може бути конформною.
Конформізм - це така поведінка людини, яка характеризується зовнішньою відповідальністю цілям колективу при внутрішньому розходженні з ними.
Важливим аспектом життєдіяльності колективу є міжособистісні стосунки у групі (колективі), які виникають між її членами на грунті їхнього спілкування та взаємодії у процесі реалізації завдань.
Кожна особистість у системі міжособистісних стосунків має свій статус, що визначається її міжособистісними якостями, популярністю, впливовістю. Майже кожна група (окрім умовної) і колектив мають своїх лідерів.
Лідер - особистість, яка користується визнанням та авторитетом у групі і за якою група визнає право приймати рішення, бути організатором і регулювати взаємини в ній.
Лідер може бути організаційним (формальним) і не формальним водночас. Коли формальний і неформальний лідер об'єднанні в одній особі.
Суб'єктивний характер міжособистісних стосунків виявляється в сумісності людей.
Сумісність - це оптимальне поєднання якостей людей у процесі взаємодії (фізичних, інтелектуальних, психологічних, психічних).
А як щодо типів темпераменту?
Холерик + флегматик; сангвінік + меланхолік з однаковими.
Відсутність сумісності призводить до конфлікту.
Конфлікт - це суперечність, що виникає між людьми у зв'язку з розв'язанням тих чи інших питань соціального чи особистого життя.
Конфлікти можуть бути:
- внутрішньо-особистісними (сутичка, протилежність мотивів, потреб, інтересів, потягів; необхідність дотримуватись ' слова та неможливість зробити це через зваби).
- міжособистісними - члени групи прагнуть до різних цілей або керуються
несумісними цілями чи цінностями і нормами, намагаючись реалізувати їх у суспільній діяльності (розподіл функціональних обов'язків).
Суперечність в міжособистісних стосунках не завжди призводить до конфліктів. В яких групах і колективах частото, а в яких ні?
Часто: в групах і колективах, які знаходяться в стадії становлення.
Рідко: в сформованих групах і колективах, члени яких пройшли стадію адаптації.
Висновок: тому при комплектуванні колективів пожежно-рятувальних підрозділів повинна приділятись значна увага ( діяльність, пов'язана з ризиком, коли характер роботи потребує від виконавців високого рівня узгодженості в діях і належних морально-вольових якостей).
В результаті вивчення теми слухачі повинні
Знати :
поняття соціальних груп, їх класифікацію;
поняття «колектив»;
поняття лідер, види лідерів.
Вміти:
застосовувати на практиці навички і прийоми взаємодії під час спілкування, а також для вирішення конфліктних ситуацій;
Питання для самоперевірки
Що представляє собою соціальна група?
Яка класифікація соціальних груп?
Як поділяються групи у підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту?
Що таке колектив?
В яких соціально-психічних станах може перебувати особовий склад?
Література:
1. Варій М., Козяр М., Коваль М. Військова психологія і педагогіка. – Львів: Сполом, 2003. – С. 245-309.
