2) Вольові,

3) емоційні. Психічна діяльність людини - це сукупність пізнавальних, вольових і емоційних процесів. II. Психічний стан - тимчасова своєрідність психічної діяльності, що визначається її змістом і ставленням людини до цього змісту.

Психічний стан - поточна модифікація психіки людини. Воно являє собою відносно стійку інтеграцію всіх психічних проявів людини при певній його взаємодії з дійсністю. Психічний стан виявляється в спільному функціональному рівні психічної активності в залежності від спрямованості діяльності людини в даний момент і його особистісних особливостей. Усі психічні стани підрозділяються на: 1) мотиваційні - засновані на потребах установки, бажання, інтереси, потяги, пристрасті; 2) стану організованості свідомості (проявляються в різних рівнях уважності, працездатності); 3) емоційні (емоційний тон відчуттів, емоційний відгук на дійсність, настрій, конфліктні емоційні стани - стрес, афект, фрустрація); 4) вольові (стану ініціативності, цілеспрямованості, рішучості, наполегливості та ін; їх класифікація пов'язана зі структурою складної вольової дії). Відрізняються також прикордонні психічні стани особистості - психопатії, акцентуації характеру, неврози та стану затримання психічного розвитку. III. Психічні властивості особистості - типові для даної людини особливості його психіки, особливості реалізації його психічних процесів. До психічних властивостей особистості відносяться: 1) темперамент;

2) спрямованість особистості (потреби, інтереси, світогляд, ідеали);

3) характер; 4) здібності. Така традиційна, що йде від І. Канта, класифікація психічних явищ. Вона лежить в основі побудови традиційної психології. Однак ця класифікація страждає штучним відокремленням психічних процесів від психічних станів і типологічних властивостей особистості: пізнавальні, вольові та емоційні процеси - не що інше, як певні психічні можливості (здатності) особистості, а психічні стани - поточне своєрідність цих можливостей.

Галузі психології

Сучасна психологія предстаявляє собою розгалужену систему наукових психологічних дисциплін та галузей – теоретичну, науково-прикладну та практичну.

До теоретичної психології належать: історія психології, загальна психологія, експериментальна, генетична, психологія особистості, соціальна, порівняльна, диференціальна, психофізіологія, та ін.

До науково-прикладної психології належать:

• за видом діяльності та поведінки людини – психологія праці, інженерна психологія, психологія управління та менеджменту, військова психологія, психологія спорту, авіа-космічна, транспортна та ін.;

• за критерієм розвитку людини – вікова психологія, педагогічна, медична, психологія аномального розвитку (дефектологія, сурдопсихологія, тифлопсихологія і.ін.).

До практичної психології належать: психологічна служба сім’ї та соціального захисту населення, психологічна служба системи освіти, психологічна служба системи охорони здоров’я, практична, економічна, юридична та пенітенціарна (судово-виправна) психологія, практична та педагогічна психологія, психологія праці, профвідбору, профпідбору та профорієнтації, соціально-психологічна служба в армії, транспортна психологія, релігія та ін..

Конец формы

В результаті вивчення теми слухачі повинні

Знати :

• теоретичні основи психології, методи психологічного дослідження, етапи розвитку психології як науки;

• основні закономірності психічних явищ ;

• поняття «психіка» і «свідомість»;

• основні галузі психології;

Вміти:

• використовувати отримані в ході курсу знання у практичній діяльності;

• виявляти особливості людини, які пов’язані з життям в суспільстві:

• розумітися у власному психічному житті й психічному житті людей;

Питання для самоперевірки

1. Що є предметом психології як науки?

2. Назвіть науки, з якими психологія має зв'язок, та поясніть, у чому він полягає.

3. Коли виникла психологія як наука?

4. На які групи поділяються психічні явища?

5. Охарактеризуйте кожну групу психічних явищ.

6. Що таке «свідомість». Як пов’язана «свідомість» із «психікою».

7. Які галузі психологічної науки є на сьогоднішній день?

8. Назвіть основні методи психолого-педагогічного дослідження.

Література:

1. Семенова А.В., Гурін Р.С. та ін. Основи психології і педагогіки. – Київ 2007. – С. 7-19.

2. Варій М., Козяр М., Коваль М. Військова психологія і педагогіка. – Львів: Сполом, 2003. – С. 13-55.