- •2. Змiст дисципліни 9
- •1. Загальні методичні вказівки
- •2. Змiст дисципліни
- •1 Теоретичні основи психології в діяльності працівників Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту мнс України
- •1.1 Психологія як наука, її предмет та завдання
- •1.2 Психологія особистості. Пізнавальні психічні процеси особистості
- •1.3 Емоційно-вольова сфера особистості
- •1.4 Мотивація і діяльність особистості
- •1.5 Психологічні стани та мотивація діяльності працівників Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту мнс України
- •1.6 Психологія групи і колективу. Міжособистісні відносини в групах і колективах
- •1.7 Психологія спілкування. Види спілкування, його функції. Соціальна функція спілкування
- •1.8 Міжособистісні соціально-рольові стосунки. Взаємовідносини у колективі. Психологічні бар'єри, їх види. Конфлікти, причини та шляхи їх подолання
- •1.9 Психологія колективу працівників Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту
- •3.2 Процес виховання. Принципи і методи виховання
- •3.3 Педагогіка як наука, її основні категорії. Психологія навчання та виховання
- •3. Методичні вказівки з самостійного вивчення матеріалу і переказу теоретичних питань
- •1 Теоретичні основи психології в діяльності працівників Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту мнс України
- •Тема 1.1 Психологія як наука, її предмет та завдання
- •2) Вольові,
- •Тема 1.2 Психологія особистості. Пізнавальні психічні процеси особистості
- •1.3 Емоційно-вольова сфера особистості
- •1.6 Психологія групи і колективу. Міжособистісні відносини в групах і колективах
- •Тема 1.7 Психологія спілкування. Види спілкування, його функції. Соціальна функція спілкування
- •1.8 Міжособистісні соціально-рольові стосунки. Взаємовідносини у колективі. Психологічні бар'єри, їх види. Конфлікти, причини та шляхи їх подолання
- •2 Психолого-педагогічні основи екстремальної підготовки працівників Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту
- •2.1 Екстремальна ситуація. Психопрофілактика негативних станів особистості
- •3 Педагогічні основи роботи з кадрами у підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту
- •3.1 Предмет і завдання педагогіки. Професійна педагогіка. Процес, принципи і методи навчання
- •3.2 Процес виховання. Принципи і методи виховання
- •Література
1.8 Міжособистісні соціально-рольові стосунки. Взаємовідносини у колективі. Психологічні бар'єри, їх види. Конфлікти, причини та шляхи їх подолання
Міжособистісні соціально-рольові стосунки. Взаємовідносини у колективі. Психологічні бар'єри, їх види, шляхи їх подолання.
Поняття «конфлікт». Конфліктна ситуація. Походження і розвиток конфлікту в підрозділі Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту. Моделі поведінки в конфліктних умовах. Фактори, що лежать у основі вирішення конфліктної ситуації: розпізнавання причин конфлікту; вирішення конфлікту за допомогою поліпшення спілкування; вибір стилю поведінки, що відповідає конфліктній ситуації; вироблення компромісних рішень.
Опорні поняття:
Конфлікт виникає тільки там, де два чи більше суб’єктів не тільки усвідомлюють розбіжність інтересів, але й активно протидіють один одному.
Конфлікт - це зіткнення протилежно спрямованих, несумісних одна з одною тенденцій (потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій, соціальних установок, планів тощо) у свідомості окремо взятого індивіда, в міжособистісних взаємодіях та міжособистісних стосунках індивідів чи груп людей.
Найчастіше виникають такі чотири типи конфліктів:
• внутрішньоособистісні (інтраперсональні), які виникають на рівні однієї особистості (наприклад на рівні безпосередньо викладача або студента);
• міжособистісні (інтерперсональні), які виникають між двома особистостями (наприклад між двома студентами);
• внутрішньогрупові (інтрогрупові), які виникають всередині групи, зокрема між конкретною особою і групою;
• міжгрупові (інтергрупові), які виникають між соціальними групами, причому як всередині організації, так і за її взаємодії з оточенням (наприклад, між двома підрозділами в організації).
Конфлікти, які розгортаються в організаціях, характеризуються об'єктивно-суб'єктивною природою виникнення: з одного боку, вони зумовлюються зовнішніми, об'єктивними факторами (соціально-політичною та економічною ситуацією в суспільстві, станом розвитку та матеріально-технічного забезпечення галузі, особливостями функціонування конкретної організації тощо), а з іншого - внутрішніми, суб'єктивними факторами (психологічними характеристиками учасників конфлікту, їхніми потребами, інтересами, мірою значущості для них конфліктної ситуації, особливостями характеру тощо).
За причинами виникнення внутрішньоособистісні, міжособистісні, внутрішньогрупові та міжгрупові конфлікти можна класифікувати у такий спосіб:
• конфлікти ролей - зіткнення різних соціальних ролей, які виконуються однією людиною або декількома людьми (групами);
• конфлікти бажань - зіткнення кількох бажань у свідомості однієї людини або зіткнення свідомостей декількох людей (груп) з приводу того самого бажання;
• конфлікти норм поведінки - зіткнення цінностей, норм поведінки, життєвого досвіду при взаємодії та спілкуванні людей (груп).
Типи бар’єрів у спілкуванні:
Уникнення - це такий тип бар’єру під час спілкування, коли спостерігається уникнення джерел впливу, відхилення від контакту з партнером, при якому взагалі ніяке спілкування стає неможливим.
Авторитет. Дія даного типу бар’єру спілкування полягає в тому, що, розділивши всіх людей на авторитетних і неавторитетних, людина довіряє тільки першим і відмовляє в цьому другим. Авторитетним людям виявляється повна довіра і стосовно їхньої мови контрсугестія "не працює". Зате всім іншим, кому в авторитетності відмовлено, довіри немає ніякої, і, отже, те, що вони говорять, не має ніякого значення. Таким чином, довіра і недовіра "залежать" не від особливостей переданої інформації, а від того, хто її подає.
Нерозуміння. Далеко не завжди є можливість визначити джерело інформації як небезпечне, чуже чи неавторитетне і в такий спосіб захиститися від небажаного впливу. Досить часто якась потенційно небезпечна для людини інформація може виходити і від людей, яким ми в загальному і цілому довіряємо (від "своїх" чи цілком авторитетних). У такому випадку захистом буде "нерозуміння" самого повідомлення. Будь-яке повідомлення можна не зрозуміти - по результату це те ж саме, що не чути і не бачити, тільки вплив пробуксовує тепер в іншому місці.
Зовнішні бар'єри. На основі проведеного аналізу типів існуючих бар’єрів у спілкуванні можна зробити наступні висновки. Захист від впливу іншої людини в спілкуванні може приймати вид уникнення, заперечення авторитетності чи джерела нерозуміння. В усіх випадках результатом спрацьовування того чи іншого бар'єрного механізму буде неприйняття впливу - воно не буде сприйняте і, отже, не зробить ніякого впливу. Підставами для захисту є різні ознаки. Не слід представляти собі ці бар'єри в комунікації як результат свідомого, довільного і спрямованого захисту від впливу. У реальному спілкуванні бар'єри присутні у виді незалежних механізмів, що дані людині для захисту, але їхня дійсна природа людині не відома. Очевидно, що, крім зовнішніх бар'єрів, існують ще якісь внутрішні захисти, що визначають відношення людини до вже прийнятної і зрозумілої, але в той же час неприємної, небезпечної інформації.
Внутрішні бар'єри - якісь внутрішні перешкоди проти інформації, що загрожує сильній перебудові всіх уявлень людини, її поведінки.
Зрозуміло, що інформація, яка загрожує перебудовою уявлення про світ, зустрічає опір. Її можна або "викинути", або надати їй інше значення. Це можна зробити різними способами. Практично для всіх людей важливо вміти спілкуватися таким чином, щоб їх правильно розуміли, щоб їх слухали і чули. Тому, важливо знати способи подолання бар'єрів. Керувати ефективністю можуть обидва партнера, що говорить і слухає, і кожний з них може зіграти свою роль як у підвищенні, так, і в зниженні ефективності спілкування. Подолання уникнення містить у собі керування увагою партнера, аудиторії, власною увагою. Подолання логічного бар'єра зв'язано зі знанням ефективності різних аргументів і способів аргументації. Один з найбільш відомих прийомів керування мисленням іншого - це риторичне питання. Для того, щоб бути зрозумілим співрозмовником, треба по можливості враховувати логіку партнера. Для цього необхідно приблизно представляти собі позиції, а також індивідуальні і соціально-рольові особливості, тому що прийнятність чи неприйнятність тієї чи іншої логіки для партнера в основному залежить від його вихідної спрямованості Розуміння партнера, адекватне уявлення про його точку зору, цілі, індивідуальні особливості - головна умова для подолання усіх без винятку бар'єрів, тому що чим більше той, хто говорить, рахується з особливостями слухаючого, тим більш успішною буде комунікація. Однак і від слухаючого багато що залежить.
Необхідним фундаментом для підвищення ефективності спілкування "з боку слухаючого" є його бажання слухати і чути, що, у свою чергу, сильно залежить від того, якою бачиться йому ситуація спілкування. Взагалі методів, прийомів і правил ефективного спілкування розроблено чимало, єдиною проблемою тільки залишається те, що більшість з нас просто забуває про них, віддаючись своїй людській природі, забуваючи про найважливіші правила спілкування. Тільки одиницям вдається цілеспрямовано і ефективно їх використовувати і знаходити спільну мову з більшістю співрозмовників. Ефективне спілкування і вміння усувати бар’єри в ньому – це більше, ніж наука, це справжнє мистецтво, яке так потрібне в нашому житті.
В результаті вивчення теми слухачі повинні
Знати :
поняття конфлікт, види конфліктів;
що таке психологічні бар’єри, типи бар’єрів;
шляхи подолання конфліктів та психологічних бар’єрів у спілкуванні.
Вміти:
застосовувати на практиці навички і прийоми взаємодії під час спілкування, а також для вирішення конфліктних ситуацій;
Питання для самоперевірки
Що таке конфлікт?
Які є типи конфліктів?
Які є типи психологічних барєрів у спілкуванні?
Охарактеризуйте кожний тип окремо.
Які є шляхи подолання конфліктних ситуацій?
Література:
1. Семенова А.В., Гурін Р.С. та ін. Основи психології і педагогіки. – Київ 2007. – С.158.
