Тема 3.1. Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни.

Під час вивчення даної теми необхідно ознайомитись із лексикологією як наукою. Вивчити класифікацію пластів сучасної української мови. Розглянути термінологічну і професійну лексику, її відмінність від загальновживаної. Визначити функції та структурно-граматичні особливості слів-термінів. Вивчити джерела, походження, способи творення термінологічної лексики.

Опорні поняття

Лексикологія є одним із найважливіших розділів мовознавства, який вивчає слово, його походження і лексичні значення (від гр. Іехіkоs - "слово" і Іоgоs'- "вчення"). Іншими словами, це наука про лексику, тобто про сукупність усіх слів і виразів певної мови.

Терміни - це слова або словосполучення, які створюються для точного вираження відомих у світі спеціальних понять, процесів, явищ, предметів і вживаються у специфічній сфері мовлення, а отже, вони прагнуть до інтернаціоналізації. Зміни в їх складі зумовлені, як пра­вило, фонетичними або структурними особливостями мови: атом, молекула, інжиніринг, маркетинг, ангідрид, мікроелемент, квадрат, куб, мемора­ндум, ультиматум, наукоємне виробництво (а не наукомістке), стартова доріжка (а не стежка), вібраційний грохот (а не гуркіт).

Проте не можна або не рекомендується вживати в діловому і науко­вому стилях російський чи інтернаціональний варіанти, якщо в українській мові є власний усталений термін: не справка, а довідка; не час (60 хвилин), а година; не неділя (7 днів), а тиждень; не відзив, а відгук; не положительний, отрицательний, а позитивний, негативний; не угол, а. кут; не раствор, а розчин; не гелікоптер, а вертоліт тощо.

Крім цих основних правил і вимог, слід пам'ятати чотири наступних:

1. Термін має вживатися тільки з одним значенням у зафіксованій у словнику формі, наприклад: закритий склад (грам.), зачинений склад (при­міщення для зберігання чогось).

2. При користуванні терміном слід суворо дотримуватися правил утворення від нього похідних форм, наприклад: акт (документ), акта, ак­тувати, актований, актування; але акт (процес), акту.

3. При наявності кількох варіантів (українських чи іншомовних, зага­льновживаних чи неологізмів) у діловому стилі слід вибирати той, який не має експресивних або емоційних відтінків, тобто кодифікований варіант, що ввійшов до загального вжитку і зрозумілий для більшості: краще не відсоток, а процент; не консалтинґ, а консультування. При цьому у межах одного документа слід уживати тільки один варіант, бо синонімія руйнує точність і ясність тексту.

4. Терміни слід відрізняти від професіоналізмів - слів або вислов­лювань, властивих певній вузькій професійній групі людей, поставле­них в особливі умови життя і праці. Оскільки це, як правило, звичайні слова, ужиті у незвичайному значенні або у незвичній формі, їх викорис­тання у діловому стилі неприпустиме - вони базуються на метафоричних асоціаціях, невідомих для більшості, тому провокують двозначність (на­приклад, козел у металургів, будівників; уточнити свої обсяги в управлін­ців; арбуз, гарбуз, кавун, каун, куватка, аршинник, астраханка, білом 'ясий з загальним значенням "кавун" у баштанників).

Характерні ознаки терміна:

- належність до певної термінологічної системи;

- наявність визначення;

- однозначність в межах однієї терміносистеми;

- точність;

- стилістична нейтральність;

- відсутність синонімів та омонімів у межах однієї терміносистеми.

ТЕРМІНИ

загальнонаукові вузькоспеціальні

Словом термінологія позначають сукупність термінів певної галузі науки або всі терміни даної мови

В результаті вивчення теми слухачі повинні

Знати :

• термінологію свого фаху;

• джерела поповнення лексики сучасної української літературної мови;

Вміти:

• володіти літературною професійною мовою;

• користуватися термінологічними словниками та словниками іншомовних слів.

Питання для самоперевірки

7. Дайте визначення лексикології?

8. Дайте визначення поняттю ,,терміну’’?

9. Сформулюйте основні вимоги до вживання термінологічної лексики у практиці ділового мовлення.

10. Яких термінів найбільше у мові?

11. Назвіть ознаки терміна?

Література:

1. Мозговий В.І. Українська мова у професійному спілкуванні. – Київ 2006. – С. 138-144.

2. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування. – Київ: Каравела, 2008. – С. 211-228.