МІНІСТЕРСТВО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

ПОСІБНИК

щодо вивчення курсу та виконання контрольних завдань з дисципліни

«Пожежна профілактика»

для слухачів заочної форми навчання підготовки молодшого спеціаліста за спеціальністю 5.17020301 «Організація та техніка протипожежного захисту»,

галузі знань 1702 «Цивільна безпека»,

кваліфікація 3119 «Технік з аварійно-рятувальних робіт»

Вінниця 2011

ВІННИЦЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник Вінницького вищого професійного училища

цивільного захисту

полковник служби цивільного захисту

М.Г. Говорущак

«_____» _______________ 20___ року

ПОСІБНИК

щодо вивчення курсу та виконання контрольних завдань з дисципліни

«Пожежна профілактика»

для слухачів заочної форми навчання підготовки молодшого спеціаліста за спеціальністю 5.17020301 «Організація та техніка протипожежного захисту», галузі знань 1702 «Цивільна безпека»,

кваліфікація 3119 «Технік з аварійно-рятувальних робіт»

Вінниця 2011

Посібник щодо виконання контрольних завдань з дисципліни «Пожежна профілактика» для слухачів заочної форми навчання підготовки молодшого спеціаліста за спеціальністю 5.17020301 «Організація та техніка протипожежного захисту» галузі знань 1702 «Цивільна безпека» кваліфікація 3119 «Технік з аварійно-рятувальних робіт»

Посібник розроблено відповідно до освітньо-професійної програми підготовки молодшого спеціаліста за спеціальністю 5.17020301 «Організація та техніка протипожежного захисту» на основі навчальної програми дисципліни «Пожежна профілактика» затвердженої начальником Вінницького вищого професійного училища цивільного захисту 2009року.

Укладач: начальник циклу ОС та ЦЗ Гуменюк М.М. – спеціаліст вищої категорії.

Розглянуто і схвалено на засіданні циклу організації служби та цивільного захисту

Протокол №___ від «___» ______ 20___ року

Начальник циклу

майор служби цивільного захисту

М.М. Гуменюк

Зміст

Вступ 6

1. Загальні методичні вказівки 8

2. Зміст дисципліни 10

3. Методичні вказівки з самостійного вивчення матеріалу і переказу теоретичних питань 17

4. Завдання для контрольної роботи і методичні вказівки до їх виконання 45

5. Перелік теоретичних питань для виконання контрольної роботи 47

6. Завдання для виконання задачі № 1 «Визначення необхідного та фактичного ступеня вогнестійкості будівель» 50

7. Приклад розв’язання задачі № 1 «Визначення необхідного та фактичного ступеня вогнестійкості будівель» 67

8. Завдання для виконання задачі № 2 «Визначення категорії будівлі за вибухопожежною і пожежною небезпекою» 70

9. Приклад розв’язання задачі № 2 «Визначення категорії будівлі за вибухопожежною і пожежною небезпекою» 85

10. Орієнтовний перелік питань підготовки до екзамену 87

Додатки 90

Література 96

ВСТУП

Забезпечення пожежної безпеки є невід’ємною частиною державної діяльності щодо охорони життя та здоров’я людей, національного багатства і навколишнього природного середовища.

За даними Державного департаменту пожежної безпеки МНС України в нашій державі щорічно виникає близько 50 тисяч пожеж, на яких гине до 3500 людей. Матеріальні збитки від пожеж складають близько 80 млн. гривень.

В середньому за останні 5 років щоденно на об’єктах різних форм власності та в житлі виникало 130 пожеж, на яких гинуло 7 та отримувало травми 4 особи, вогнем знищувалось 42 будівлі, 5 одиниць автотракторної техніки та 63 тонни грубих кормів.

Аналіз пожеж свідчить, що найбільша їх кількість (близько 40 тисяч) виникає в містах та селищах міського типу, причому в регіонах з найбільш високим загальноекономічним потенціалом, де населення в містах перевищує 1 млн. мешканців. Це пояснюється тим, що абсолютна більшість підприємств України всіх галузей промисловості та сільського господарства працює на морально застарілому обладнанні, яке використовується понад 15—20 років і більше. Дефіцит інвестицій блокує процес оновлення основних фондів промисловості та сільського господарства і консервує кризову ситуацію на невизначений термін. Кризовий стан економіки викликав різке падіння технологічної, виробничої, трудової дисципліни, а безвідповідальне ставлення керівників підприємств і населення до виконання правил та норм пожежної безпеки на виробництві, в побуті негативно впливає на реальний рівень пожежної безпеки в Україні.

Причинами пожеж, внаслідок яких найчастіше гинуть люди, є необережне поводження з вогнем (62 % від загальної кількості загиблих), порушення правил монтажу та експлуатації електрогосподарства - 17 %, порушення правил влаштування та експлуатації пічного опалення – 9,9 %. До категорій інших причин відносяться такі порушення правил пожежної безпеки при проведенні електрогазозварювальних робіт, вибухи, самозаймання речовин та матеріалів, порушення правил експлуатації газового обладнання, розряди блискавки.

Основною формою роботи із забезпечення пожежної безпеки є пожежно-профілактична робота, яка організується відповідно до чинного законодавства в Україні. Профілактика (від грецького «prophylaktikos») – запобігаю, попереджую. Пожежна профілактика - це комплекс організаційних заходів і технічних засобів, направлених на забезпечення безпеки людей, на запобігання пожежі, обмеження і розповсюдження, а також створення умов для успішного гасіння пожежі.

Метою вивчення дисципліни «Пожежна профілактика» є отримання слухачами теоретичних знань з основ технологічних процесів різного роду виробництв, оцінка їх пожежної небезпеки, набуття навичок проведення аналізу пожежної небезпеки об’єктів, методики проведення планових і позапланових перевірок протипожежного стану та розробки основних протипожежних заходів із забезпечення пожежної безпеки об’єктів.

Вивчення теоретичного матеріалу навчальної дисципліни «Пожежна профілактика» тісно пов’язане із дисципліною «Основи електротехніки та запобігання аварій в електроустановках» та базується на знанні слухачами матеріалу дисциплін «Організація наглядово-профілактичної роботи», «Основи правознавства», «Матеріалознавство» та «Основи теорії розвитку та припинення горіння».

Вивчення навальної дисципліни «Пожежна профілактика» передбачає проведення лекцій та практичних занять, а також самостійної роботи слухачів. Ключовою ланкою вивчення даної навчальної дисципліни є лекції, на яких вивчаються найбільш важливі та важкі для засвоєння питання програми.

1. Загальні методичні вказівки

Мета даного посібника – надати допомогу слухачам у самостійній роботі з навчальною літературою, в оволодінні теоретичними та практичними знаннями з курсу «Пожежна профілактика».

В основі вивчення теоретичного матеріалу лежить принцип від простого до складного. Кожна тема включає теоретичний матеріал.

Рекомендується наступна послідовність вивчення матеріалу:

1. Ознайомлення зі змістом кожного розділу програми;

2. Вивчити матеріал кожної теми на основі вказівок даного посібника, літератури в два етапи: спочатку уважно прочитати матеріал всієї теми, розібратись в основних поняттях, визначеннях, правилах, наслідках і їх логічний взаємозв’язок, після чого послідовно і коротко законспектувати основні положення та визначення до теми;

3. Дати відповідь на питання самоперевірки. Якщо виникли труднощі, потрібно знову вернутись до визначення з кожної теми;

4. Приступити до виконання контрольної роботи.

Відповідно до навчального плану слухач повинен виконати одну домашню письмову контрольну роботу, номер варіанту якого залежить від номера шифру. Номера контрольних завдань визначаються за допомогою таблиці поданої на сторінці 46.

Письмова контрольна робота виконується слухачами самостійно і надсилається до училища в терміни, які визначені навчальним графіком.

Викладачу на перевірку роботи відводиться термін до 10-ти днів, після чого він має повернути перевірену домашню контрольну роботу до заочного відділення. Позитивно оцінена робота повертається слухачу на початку екзаменаційної сесії. Якщо роботу не зараховано, вона повертається слухачу на його вимогу для пере- або доопрацювання навчального матеріалу. Виконана вдруге робота має пройти той же шлях (починаючи з реєстрації у заочного відділення).

Контрольна робота має бути виконана розбірливим почерком, грамотно й акуратно оформлена. Графіки та схеми дозволяється виконувати олівцем.

Обсяг роботи не повинен бути меншим ніж 12 і не перевищувати 24 сторінок учнівського зошита. В кінці роботи необхідно вказати використану літературу, поставити власний підпис і дату виконання.

Оцінюється контрольна робота з урахуванням змісту викладення теоретичного матеріалу, самостійного виконання, ступеня усвідомлення теоретичних питань контрольної роботи, умінням пов’язувати історичні проблеми з проблемами сучасності, з практичним досвідом працівників системи МНС, досягненнями науки і техніки, нормативно – технічними даними, науково-дослідницькими роботами в даній галузі.

Контрольна робота, що не відповідає варіанту завдання, розкриває не всі питання, не має списку використаної літератури, не зараховується.

В такому випадку контрольна робота повинна бути виконана повторно з урахуванням зауважень рецензента.

Слухачі заочної форми навчання, які не надіслали контрольну роботу у визначений термін без поважних причин, до складання іспиту не допускаються.

Виконуючи домашню контрольну роботу, потрібно переписати завдання (теоретичне питання, умову задачі) і після цього давати відповідь, дотримуючись послідовності розташування завдань, запропонованої викладачем. Не можна застосовувати скорочення слів (термінів, понять), крім загальновизнаних скорочень, зафіксованих у словниках, довідниках. Відповіді повинні бути повними, змістовними, конкретними і грамотними. Наприкінці кожного розкритого питання слід зробити власний обґрунтований висновок.

Цитати, що наводяться в роботі, треба брати в лапки і у квадратних дужках вказувати на джерело з зазначенням номеру за списком використаної літератури та сторінки(ок), наприклад: [4, 32-47].

Виконуючи практичні завдання, у роботі відображують весь хід розв’язання, всі розрахунки, а не тільки кінцеві результати. У розрахунках обов’язково наводяться одиниці вимірювання в системі СИ.

Після вивчення теоретичного матеріалу та зарахування домашньої контрольної роботи слухач здає екзамен з усього курсу.