2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.

Вивчаючи природні небезпеки, слід, передусім, звернути увагу на загальні закономірності їх виникнення. Необхідно виділити:

а) абіотичні небезпеки, до яких відносяться, :

• небезпеки в літосфері - землетруси, зсуви, селі, вулканічна діяльність;

• небезпеки в гідросфері - зливи, повені, град, снігопади, снігові замети, снігові лавини, шторми, цунамі;

• небезпеки в атмосфері - урагани, смерчі, туман, ожеледиця, блискавки.

• космічні небезпеки - астероїди, космічне випромінювання.

б) біотичні небезпеки, до яких відносяться небезпечні рослини, тварини, риби, комахи, патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, гриби тощо) і продукти їх життєдіяльності (токсини), також заразливі хвороби тварин і рослин.

Природні джерела небезпеки породжують аномальні кліматичні умови, підвищену і понижену температури матеріальних тіл, що оточують людину, обвалення гірських порід, появу слизьких поверхонь, виникнення природного іонізуючого та ультрафіолетового випромінювань, атмосферні електричні розряди, появу біологічних чинників небезпеки (патогенних мікроорганізмів і токсинів).

Слід вивчити вплив природних небезпек і породжуваних ними небезпечних і шкідливих чинників на людину, системи забезпечення його життєдіяльності і місце існування.

До природних небезпек відносяться стихійні явища, які являють безпосередню загрозу для життя та здоров’я людей. Наприклад, землетруси, виверження вулканів, снігові лавини, селі, зсуви, каменепади, повені, шторми, цунамі, тропічні циклони, смерчі, блискавки, тумани, космічні випромінювання і багато інших явищ. Будучи природними феноменами життя та розвитку природного середовища вони в той же час сприймаються людиною як аномальні. У безпеці життєдіяльності розглядаються не всі природні катастрофи і стихійні явища, а лише ті з них, які можуть завдати шкоди здоров’ю або призвести до загибелі людей.

Деякі природні небезпеки порушують або утруднюють нормальне функціонування систем та органів людини. До таких небезпек відноситься, наприклад, туман, ожеледиця, спека, холод, спрага та ін.

Незважаючи на глибокі відмінності, по суті всі природні небезпеки підпорядковуються деяким загальним закономірностям.

По-перше, для кожного виду небезпек характерна певна просторова приуроченість. По-друге, встановлено, що чим більша інтенсивність (потужність) небезпечного явища, тим рідше воно трапляється. По-третє, кожному виду небезпек передують певні специфічні ознаки (передвісники). По-четверте, за всієї непередбачуваності тієї чи іншої природної небезпеки, її прояв може бути передбачений. Насамкінець, по-п’яте, у багатьох випадках можуть бути передбачені пасивні та активні захисні заходи від природних небезпек.

Розглядаючи природні небезпеки, потрібно відзначити роль антропогенного впливу на їх прояв. Відомі численні факти порушення рівноваги у природному середовищі в результаті діяльності людства, які призводять до посилення небезпечного впливу. Так, згідно даних міжнародної статистики, походження близько 80 % сучасних зсувів пов’язане із діяльністю людини. У результаті вирубок лісу зростає активність селів, збільшуються паводкові витрати.

Пожежі у природних екосистемах також як правило в наслідок діяльності людей (ландшафтна, лісова, степова, торф’яна пожежа). Необхідно слухачам в цьому питанні також розкрити вражаючи фактори природних пожеж, характер їхніх проявів та наслідки.

Носіями, або субстратами, біологічних небезпек є всі середовища життя (повітря, вода, грунт), рослинний і тваринний світ, самі люди, штучний світ, створений людиною та інші об’єкти. Біологічні небезпеки можуть справляти на людину різну дію  механічну, хімічну, біологічну та ін. Наслідком біологічних небезпек є різні хвороби, травми різної важкості, у тому числі смертельні.

Виходячи з принципу доцільності, домінуючого у природі, можна стверджувати, що всі живі істоти виконують певну призначену їм роль. Але по відношенню до людини деякі з них є небезпеками.

Слухачі в процесі вивчення теми повинні знати біологічні небезпеки  це одна з умов успішного захисту людини від небезпек взагалі та біологічних, зокрема. Знати порядок дій під час пандемії, епідемії, масові отруєння людей.

Отже, опрацювавши навчальний матеріал слухачи повинні :

Знати:

• негативний вплив на життєдіяльність людей та функціонування об’єктів економіки в умовах проявів вражаючих факторів небезпечних метеорологічних явищ;

• характеристику небезпечних геологічних процесів і явищ: землетрус, карст, осідання ґрунтів над гірничими виробками, зсув, обвал, ерозія ґрунту;

• вражаючи фактори природних пожеж, характер їхніх проявів та наслідки;

Вміти:

• визначати природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин;

• давати визначення поняттям «система», «життєве середовище», «виробниче середовище», «побутове середовище», «безпека систем»;

• ідентифікувати небезпечні чинники природного середовища і віднайти шляхи відвернення їхньої уражальної дії;

Поняття:

виробниче середовище - простір, в якому здійснюється трудова діяльність людини;

побутове середовище – це середовище проживання людини, що містить сукупність житлових будівель, споруд спортивного і культурного призначення, а також комунально-побутових організацій та установ;

система - сукупність взаємопов'язаних компонентів, які взаємодіють між собою таким чином, що досягається певний результат (мета);

патогенні мікроорганізми - мікроорганізми, які викликають захворювання людини;

патогенність - хвороботворність, спроможність мікроорганізмів викликати появу інфекційних хвороб;

стихійні лиха - природні явища, які носять надзвичайний характер і призводять до порушення нормальної діяльності населення, загибелі людей, знищення матеріальних цінностей;

природа - у широкому розумінні все існуюче, весь світ у різноманітті його форм, всесвіт; у найбільше вживаному тлумаченні сукупність природних умов існування людського суспільства;

природне середовище - компонент життєвого середовища, утворений об'єктами природного походження і створеними ними екологічними системами;

система «людина - життєве середовище» - один з різновидів ерготичних систем, елементами якої є людина або соціальна спільнота та оточуюче її життєве середовище;