1.2 Будова пожежної автонасосної станції

Пожежна насосна станція змонтована на шасі тривісного автомобіля ЗІЛ-131 високої прохідності Московського автомобільного заводу ім. Лихачова.

Тиск у шинах залежно від дорожніх умов, під час руху може регулюватися з місця водія. При невеликому ушкодженні шини одного колеса можливий рух при включеному підкачуванні, при цьому тиск повітря в гальмовій пнемо-системі автомобіля повинне бути не менш 5 кгс\см².

Кабіна водія - суцільнометалева, тримісна, з панорамним вітровим склом, що не відкривається. На даху кабіни є два вентиляційних люки із кришками, що відкриваються назовні, які у відкритому положенні фіксуються затискачем. Двері кабіни мають стекла, що опускаються, і поворотні кватирки й обладнані замками, які зсередини кабіни можуть бути встановлені на запобіжники. Кабіна обладнана пневматичним склоочисником, пристроєм для обмивання вітрового скла й двома протисонячними козирками. Для опалення кабіни й обігріву вітрового скла встановлений нагрівник з вентилятором, радіатор якого включений у систему охолодження двигуна. В нагрівник надходить зовнішнє повітря або повітря з кабіни (при сильних морозах), що подається до сопел обдуву скла й ногам водія й пасажира. Потік теплого повітря розподіляється заслінкою.

За кабіною водія встановлений суцільнометалевий кузов, у якому розміщені дизельний двигун 2Д12Б, його системи охолодження, обігріву, змащення й паливна насосна установка з відцентровим насосом ПН-110, прилади, органи керування, а також агрегати допоміжного устаткування й комплектуючі вироби. У середній частині кузов виконаний у вигляді капота із широкими відкрваючимися чотирма дверцями. Праворуч і ліворуч нижньої частини кузова розміщені поздовжні ящики панельної конструкції з відкидними зовнішніми панелями, які утворять зручну для обслуговування агрегатів робочу площадку. У задній частині кузова розташований насосний відсік, у якому розміщені насос, контрольно-вимірювальні прилади й органи керування насосної станції.

Під капотом кузова на спеціальній підмоторній рамі, закріпленої до рами шасі, встановлений дизель 2Д12Б с муфтою зчеплення. Двигун за допомогою карданного вала № 121-2202011-а автомобіля ЗІЛ-131 з'єднаний з пожежним насосом.

Паливна система дизеля складається з паливно-підкачуючого насоса БНК-12ТК, установленого на двигуні, двох паливних баків, що повідомляються між собою, плунжерного насоса високого тиску з 12 форсунками й всережимним регулятором, що всмоктує й напірного паливних трубопроводів. Система забезпечує упорскування в циліндри двигуна строго дозованих порцій палива й тонке його розпилення.

Система змащення двигуна - циркуляційна, під тиском, з «сухим» картером. Вона складається із шиберного трисекційного масляного насоса, масляного фільтра, бака для масла, масляного радіатора й мастилопроводів. У масляному насосі одна секція нагнітаюча, а дві - відкачувальні. Бак для масла має щуп, на якому нанесені розподіли «65» й «45», що відповідають відповідно до верхньому й нижньому рівню масла.

Система охолодження дизеля водяна, примусова. Циркуляція води здійснюється насосом. Водяной радіатор трубчастого типу встановлений за кабіною водія. П’ятилопосний вентилятор, привод якого здійснюється від колінчатого двигуна клиноремінною передачею, створює потужний повітряний потік, що забезпечує інтенсивний теплообмін у радіаторі.

Мал. 1. Пожежний насос ПН-110:

1- заглушка; 2-манжет ущільнювальний; 3-патрубок Всмоктувальний; 4 - щуп; 5-кульковий підшипник № 50313; 6-фланець; 7 - кришка; 8 - сальник; 9 - вал; 10-роликовий підшипник сферичний № 3516; 11 - склянка ущільнювальний з каркасними сальниками ЛСК-80; 12 - кран зливний- 13 - корпус насоса; 14- робоче колесо; 15 - кільце гумове, 16 - кришка насоса; 17 - кільце ущільнювальне

Для створення нормального теплового режиму дизеля при роботі на привод насоса в систему охолодження додатково до водяного радіатора включені водяний і масляний теплообмінники, які з'єднані трубопроводами з нагнітаючою й усмоктувальною порожнинами пожежного насоса. Всережимний відцентровий регулятор гарантує сталість числа обертів вала Двигуна при продуктивності, що змінюється, насоса.

Пуск дизеля здійснюється електричним стартером з дистанційним включенням або за допомогою стисненого повітря. Обидві системи пуску незалежний друг від друга. Тиск повітря в пусковому балоні необхідно контролювати й не допускати зниження його нижче 40 кгс/см², при температурі повітря плюс 5° С — нижче 65 кгс/см².

Систему охолодження дизеля рекомендується заповнювати емульсією, що складається із суміші води й емульсола в пропорції 1 л на 60—70 л кип'яченої води. Це значно зменшує інтенсивність корозії гільз і сорочки циліндрів двигуна.

Відцентровий пожежний насос ПН-110 простий й надійний в експлуатації. Корпус, кришка й робоче колесо насоса відлиті із чавуну. Робоче колесо консольно закріплене на валу, що обертається у двох підшипниках: роликовому № 3516 і кульковому № 50313. Змащення підшипників здійснюється маслом, залитим у картер вала насоса. Ущільнення вала робочого колеса складається із чотирьох гумових каркасних сальників, зібраних у спеціальній склянці. Обробляються сальники консистентним змащенням типу УТВ за допомогою колпачкової маслянки. На шліцевому кінці вала посаджений фланець для приєднання карданного вала. Між робочим колесом і корпусом насоса встановлені змінні ущільнювальні кільця, своєчасна заміна яких забезпечує нормальний зазор, а отже, менше перетікання води з напірної порожнини в усмоктувальну. Для контролю розрідження й напору насоса встановлено два мано-вакуумметра. Характеристика насоса ПН-110, знята при геометричній висоті усмоктування 3,5 м.

Для забезпечення нормального теплового режиму роботи дизеля на привод насоса в систему охолодження включені водяний і масляний теплообмінники, у які подається пожежним насосом ПН-110 вода, що перекачує із зовнішнього джерела.

Первісне заливання насоса й всмоктувальної лінії водою проводиться за допомогою вакуумної системи, що складає з газоструменевого вакуум-апарата, вакуум-клапана, трубо - проводів і важеля керування. Газоструменевий вакуум-апарат працює за рахунок використання енергії вихлопних газів двигуна автомобіля й установлений у магістралі вихлопної системи. На одному корпусі з газоструменевим вакуум-апаратом змонтований резонатор газової сирени. Важіль керування газовою сиреною розташований у кабіні водія, а вакуум-апаратом - у насосному відсіку.

У верхній частині насосного відсіку розміщений щит з контрольно-вимірювальними приладами, спостереження за якими виробляється через скло задніх дверей. На щиті змонтовані три дистанційних термометри для контролю температури води й масла в дизелі, манометр тиску масла в головній магістралі, електричний тахометр для контролю числа обертів вала дизеля, мановакуометр для визначення розрідження в усмоктувальній порожнині пожежного насоса, манометр для виміру напору в нагнітальній порожнині насоса, покажчик рівня палива, пускова кнопка стартера й ін. У насосному відсіку встановлені всі важелі керування системами насосної станції.

Для полегшення опускання й підйому усмоктувальної лінії на машині є пристосування, що складається із труби з розтяжками, блоку й ручної лебідки. Пристосування встановлюють у спеціальні гнізда на задній панелі кузова машини над усмоктувальним патрубком і фіксують двома тросами-розтяжками. До троса, що проходить через блок труби, підвішують усмоктувальну лінію.

Опускання й підйом всмоктувальної лінії роблять ручною лебідкою, укріпленої на трубі пристосування. Виліт стріли пристосування 4 м, довжина каната лебідки 11,5 м, вантажопідйомність 160 кг.

Додатково до електроустаткування базового шасі автомобіля на насосній станції встановлені бічна фара-прожектор, два проблискових маяки із синім склом, задня фара для висвітлення моторного й насосного відсіків.

Пожежна насосна станція укомплектована наступним пожежним устаткуванням й інструментом:

Все устаткування розміщене в кузові й надійно закріплено спеціальними затискачами й пристосуваннями, що забезпечують швидке й зручне його знімання. Основним захисним покриттям є високоякісні емалі. Зовнішні декоративні деталі хромовані.