- •5.17020301 „Організація та техніка протипожежного захисту ”,
- •5.17020301 „Організація та техніка протипожежного захисту ”,
- •5.17020301 „Організація та техніка протипожежного захисту ”
- •1. Загальні методичні вказівки
- •Змiст дисципліни
- •Методичні вказівки з самостійного вивчення матеріалу і переказу теоретичних питань
- •1. Статика
- •1.1 Статика абсолютно твердого тіла
- •Теоретичні відомості Статика абсолютно твердого тіла.
- •Література
- •1. Історія розвитку і зв'язок з іншими дисциплінами. Структура курсу.
- •2. Основні поняття та визначення.
- •3. Аксіоми статики та їх наслідки.
- •4. Теорема про три непаралельні сили.
- •Питання для самоперевірки:
- •1.2. Теорія моментів сил
- •Визначення сили за її проекціями
- •2. Приведення збіжних сил до рівнодійної.
- •Теорема про проекцію рівнодійної сили на вісь
- •Аналітичний спосіб додавання системи збіжних сил
- •3. Теорія моментів сил.
- •Властивості пари сил
- •Питання для самоперевірки:
- •1.3. Центр паралельних сил та центр ваги
- •2. Формули радіуса вектора і координат центра паралельних сил.
- •3. Центр ваги твердого тіла і плоскої фігури.
- •Питання для самоперевірки:
- •2. Кінематика
- •2.1 Кінематика точки
- •2. Способи опису руху точки.
- •3. Основні кінематичні характеристики руху точки.
- •Питання для самоперевірки
- •2.2 Кінематика твердого тіла
- •1. Визначення кутової швидкості і кутового прискорення маховика.
- •2. Визначення швидкості, до осьового і обертального прискорень точок.
- •2. Найпростіші рухи твердого тіла.
- •3. Обертальний рух твердого тіла навколо нерухомої осі.
- •Питання для самоперевірки
- •2.3. Плоскопаралельний рух твердого тіла
- •Рівняння плоского руху тіла та його точок
- •2. Швидкості точок тіла при плоско паралельному русі.
- •3. Миттєвий центр швидкостей і способи його визначення.
- •Теорема про кінцеве переміщення плоскої фігури
- •Питання для самоперевірки
- •3. Динаміка
- •3.1 Динаміка точки
- •2. Диференційні рівняння руху вільної матеріальної точки.
- •3. Основі задачі динаміки точки
- •Питання для самоперевірки
- •3.2 Коливний рух точки
- •2. Вільні затухаючі коливання.
- •Збурені коливання матеріальної точки без урахування опору середовища.
- •Орієнтовний перелік питань підготовки до заліку з Технічної механіки.
Теоретичні відомості Статика абсолютно твердого тіла.
1. Історія розвитку і зв'язок з іншими дисциплінами. Структура курсу.
2. Основні поняття та визначення.
3. Аксіоми статики та їх наслідки.
4. Теорема про три непаралельні сили.
Література
В.В. Цасюк Теоретична механіка. –Львів: Афіша, 2003.
Е.М. Нікітін Теоретична механіка. – М: Наука, 1983.
1. Історія розвитку і зв'язок з іншими дисциплінами. Структура курсу.
Технічною механікою – називається наука, що вивчає загальні закони механічного руху матеріальних тіл і встановлює загальні прийоми і методи для вирішення питань, пов'язаних з цим рухом.
Механічний рух – це зміна відносного положення матеріальних тіл в просторі або взаємного положення частин даного тіла, що проходить з часом.
При цьому в класичній (Ньютонівській) механіці розглядаються тіла, розміри яких в багато разів більші міжмолекулярних відстаней і які рухаються зі швидкостями, які значно менші швидкості світла.
Якщо об'єктами досліджень механіки є будь-які реальні тіла: тверді тіла, що деформуються; газоподібні; рідкі; сипучі середовища тощо, то технічна механіка досліджує закономірності руху і виникаючі при цьому взаємодії ідеалізованих тіл: матеріальної точки; системи матеріальних точок; абсолютно твердого тіла. В природі таких ідеалізованих тіл, зазвичай, не існує, однак дані абстракції дозволяють виявити найбільш загальні закони механічного руху, справедливі для руху всіх фізичних тіл незалежно від їх конкретних фізичних властивостей. Тому технічну механіку можна розглядати як основу загальної механіки, яка містить в собі найбільш загальні закони механічного руху, що лежать в основі теорії всіх інших механічних дисциплін: механіки твердих тіл, що деформуються; гідромеханіки; теорії механізмів і машин; деталей машин; будівельної механіки тощо. Величезний вплив механіка, і зокрема, технічна механіка чинила, і продовжує чинити на розвиток і інших фізичних і теоретичних дисциплін: автоматики; телемеханіки; кібернетики тощо.
Механіка є однією з давніх наук, її виникнення і розвиток обумовлені потребами практики. Однак, відомості з механіки, накопичені людством протягом багатьох століть, являли собою, як правило, ряд окремих розрізнених робіт, не зібраних в єдину наукову систему. В створенні такої системи велику роль зіграли праці Галілео Галілея (1564-1642 р.), який вперше сформулював найважливіші поняття механіки: ідеї про інерцію речовини, поняття прискорення, закони складання рухів і швидкостей, закони падіння тіл тощо. З моменту виходу в світ в 1687 р. знаменитої наукової праці Ісаака Ньютона (1643-1727 р.) "Математичні початки натуральної філософії" можна вважати, що механіка дійсно стала наукою. В цій праці Ньютон узагальнив як досвід своїх попередників, так і результати своєї багатогранної наукової діяльності і систематично виклав основні закони класичної механіки.
Подальший розвиток механіки, що опирається на диференціальне і інтегральне числення, пов'язаний з розробкою аналітичних методів, основи яких були закладені в працях Л. Ейлера (1707-1783 р.), Ж. Д’Аламбера (1717-1783 р.), Ж. Лагранжа (1736-1813 р.).
В основу кожного розділу механіки покладені визначення і аксіоми, які випливають з нашого практичного досвіду, і з яких формально логічними міркуваннями одержуються теореми, що є правилами для встановлення закономірностей руху матеріальних тіл.
За характером задач, що розглядаються, технічну механіку поділено на п’ять розділів: статика, кінематика, динаміка, опір матеріалів, деталі машин і механізмів.
Більш детальні відомості про які будуть викладені у відповідних частинах курсу.