
- •Становлення «Історія міжнародних відносин» як наукової та навчальної дисципліни.
- •2. Учасники міжнародних відносин
- •3)Теорія політичного реалізму.
- •2)Політичний реалізм
- •4Неомарксистська теорія міжнародних відносин.
- •Теорія неолібералізму в міжнародних відносинах. Основні риси транснаціоналізму
- •Основні риси неореалістичної школи в теорії міжнародних відносин.
- •7)Теорія зіткнення цивілізацій с. Гантігтона.
- •8)))Причини, умови, обставини та доктрини Холодної війни.
- •10)))Створення соцтабору: основні органи та структури співпраці.
- •64. Створення овд
- •11)))Утворення оон. Мета та задачі країн-фундаторок. Емблема, прапор, штаб-квартири організації, генеральні секретарі.
- •12)))Структура оон. Повноваження, функції, та механізми діяльності основних органів оон.
- •Рада Безпеки оон
- •Економічна і Соціальна Рада (екосор) оон
- •Міжнародний Суд юстиції оон
- •Генеральний секретар оон
- •14. Україна оон
- •15. Реформування оон
- •16))))Створення військово-політичних блоків. Стратегія великих держав в період Холодної війни.
- •17 Мета і причини створення нато. Склад та діяльність від час Холодної війни. Утворення нато, основний зміст Північноатлантичного договору.
- •Цивілізаційні особливості атр: склад, основні центри; політичне, етнічне, релігійне, ментальне розмаїття. Стратегічне значення регіону для світової політики.
- •Економічне співробітництво в атр. Створення та діяльність атес.
- •Причини, умови створення та діяльність асеан. Проблеми і досягнення.
- •20)))Причини, умови створення та діяльність асеан. Проблеми і досягнення.
- •Палестинська проблема в оон 1947-1948 рр. Утворення держави Ізраїль. Перша арабо-ізраїльська війна та її наслідки.
- •Шестиденна війна 1967 року та проблема окупованих територій.
- •Міжнародні, економічні та політичні наслідки війни Судного дня 1973 р. Для врегулювання кризи на Близькому Сході.
- •88. Кемп-девідський процес та його наслідки
- •Палестинсько-ізраїльські відносини у 1980-1990-х рр. Хх ст.: Інтифада; проголошення палестинської державності; угоди в Осло та їхні наслідки.
- •25Палестино–ізраїльські відносини в 2000-х рр., крах плану „Дорожньої карти” й сучасний етап визнання Палестинської державності.
- •Основні риси послаблення міжнародної напруги між Сходом і Заходом у 1950-х рр. Геополітичні наслідки Другої світової війни.
- •50. Головні характеристики міжнародних відносин в повоєнний період.
- •51. Докорінні зміни у повоєнному світоустрої після Другої світової війни.
- •52. Радикальні зміни у системі міжнародних відносин повоєнного періоду.
- •53. Сучасна міжнародна система (полі та монополярність в світі).
- •54. Основні тенденції розвитку повоєнних міжнародних відносин.
- •27Політика “нейтралізму” часів Холодної війни. Країни Третього світу.
- •29. Бандунзька конференція
- •30. Система міжафриканських відносин.
- •Оає: історія створення.
- •33))Зовнішня політика Канади 1945-2012 рр.
- •38. Цілі та причини створення нбсє. Підготовка та етапи проведення Наради.
- •39. Заключний акт нбсє в Хельсінкі.
- •40/ Китай в системі м. В, 1945-1970 рр.
- •78 Тгренадська війна в Катаї та проголошення кнр.
Основні риси послаблення міжнародної напруги між Сходом і Заходом у 1950-х рр. Геополітичні наслідки Другої світової війни.
Друга світова війна своїм результатом мала повну зміну системи міжнародних відносин, перерозподіл сил та сфер впливу у світі. Головна зміна полягала у трансформації системи міжнародних відносин з мультиполярної до біполярної. Це відбулося через ряд факторів.
По-перше із списку великих держав випали Німеччина, Італія, та Японія, а Франція і значною мірою Велика Британія ослабили свої позиції. Якщо Німеччина (і Італія) потерпіла поразку у війні, то Франція та Британія були виснажені війною, їх економіка була підірвана, а борги були велетенськими.
По-друге на світову арену рішуче вийшли США, які зазнали незначних втрат від війни, зате їх економіка процвітала протягом всієї війни завдяки військовим поставкам. На кінець війни США були найбагатшою і найсильнішою як в економічному так і у військовому плані країною (до 1949р. США мали монополію на ядерну зброю). Окрім того США відмовились від доктрини Монро, що відкривало їм шлях до того аби стати світовим центром сили.
По-третє суттєво збільшилась роль СРСР, який незважаючи на виснаженість війною був переможцем у війні і під його окупацією на кінець війни знаходилося значна частина Європи. Окрім того СРСР у 1949 р. створив власну ядерну зброю. В наслідок цього утворилося два полюси сили навколо яких групувалися інші держави.
Другим аспектом повоєнних змін став крах колоніальної системи. Це сталося в результаті поразок метрополій у війні, або сильного їх послаблення. Утворилася маса нових незалежних держав, які сформували у рамках біполярної систему третій міні-полюс сили – рух неприєднання.
50. Головні характеристики міжнародних відносин в повоєнний період.
Міжнародні відносини у повоєнний період розвивалися в ключі геополітичних змін. Переважно характер міжнародних відносин визначався встановленням біполярної системи міжнародних відносин на полюсах якої були США та СРСР.
Головні характеристики МВ повоєнного періоду.
холодна війна – як результат протистояння двох наддержав в умовах можливості застосування ядерної зброї. Гарячі війни перемістилися на “околиці світу”, але провідні держави прямо чи опосередковано участь у них все одно брали.
створення системи військових союзів та коаліційна дипломатія – відбувалося групування держав навколо полюсів сили. Було створено НАТО та Організацію Варшавського договору. Підписано цілий ряд невійськових угод, що створювали політичні блоки держав, при чіткому розмежуванні їх на східні та західні.
військова психологія в міжнародних відносинах – в умовах холодної війни, в умовах протистояння двох військово-політичних формувань кожна сторона розглядала іншу як потенційного ворога;
виникнення руху неприєднання як наслідок краху колоніальної системи, проголошення нових незалежних держав та їхньої реакції на біполярну структуру МВ;
Ідеологізація міжнародних відносин – коли кожна з сторін розглядала опонента через призму власної ідеології (комуністичної, антикомуністичної, антиколоніальної).