
- •Зміст поняття оп, мета.
- •Система держ.Управління оп.
- •Державна політика в галузі оп
- •Конституційні засади охорони праці в Україні.
- •Компетенція та вповноваження органів державного управління оп.
- •6.Органи державного нагляду за оп, їх основні повноваження і права
- •Закон України «Про охорону праці»
- •8. Основні законодавчі акти з охорони праці
- •9.Гарантії прав громадянин на працю, відпочинок, охорону здоров"я та охорону праці
- •10. Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів
- •11. Обов'язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці
- •12. Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства про охорону праці
- •13. Структура, основні функції і завдання управління охороною праці в організації
- •14. Служба оп підприємства.
- •15. Громадянський контроль за станом оп
- •16. Організація навчання з питань оп
- •17. Інструктажі з питань охорони праці. Види, порядок, проведення, оформлення
- •18. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори.
- •19. Параметри мікроклімату виробничих приміщень, їх контроль та нормування.
- •20. Оптимальні та допустимі мікрокліматичні умов виробочої зони та основні засоби та заходи їх нормалізації.
- •21.Вентиляція виробничих приміщень, основні поняття та види.
- •22.Повітряні завіси . Кондиціювання повітря
- •23. Основні поняття та гігієнічні умови щодо виробничого освітлення.
- •24. Освітлення виробничих приміщень та основні вимоги до виробничого освітлювання.
- •25. Класифікація виробничого освітлення
- •26. Джерела світла та основні освітлюванні прилади.
- •27.Вібрація та її вплив на організм людини. Засоби та методи зниження дії вібрації на людину.
- •28.Шум та його вплив на організм людини.
- •29. Засоби та заходи захисту людини від шуму.
- •30.Іонізуюче випромінювання та його дія на організм людини . Захист від іонізуючого випромінювання.
- •32. .Інфрачервоне випр. Засоби та заходи захисту
- •33. Санітарно-гігієнічні вимоги до планування і розміщення виробничих і допоміжних приміщень.
- •34.Особливості дії електричного струму на організм людини.
- •35. Фактори, які впливають на наслідок ураження електричним струмом
- •36. Класифікація виробничих приміщень за електробезпекою:
- •37. Умови ураження людини електричним струмом.
- •38. Крокова напруга. Спроби уникнення ураження крокової напруги.
- •39. Засоби та заходи захисту від ураження людини електричним струмом
- •40. Надання першої допомоги потерпілому при ураженні електричним струмом.
- •41. Горіння. Його форми та види.
- •42. Показник вибухопожежних властивостей матеріалів і речовин.
- •44.Класифікація вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон.
- •45. Основні засоби та заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкта.
- •46.Пожежний зв’язок і сигналізація.
- •47.Способи пожежогасіння. Вогнегасні речовини
- •48. Вогнегасники їх види, принципи дії, правила застосування.
- •49. Установки автоматичного пожежогасіння.
- •50. Евакуаційний вихід. Вимоги до евакуаційних виходів.
- •51. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах
- •52. Вивчення питань пожежної безпеки працівників
- •53.Поняття про виробничий травматизм та профзахворювання.
- •54. Причини виробничого травматизму та профзахворювань
- •55. Нещасні випадки виробничого характеру.
- •56. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.
- •57. Розслідування та облік професійних захворювань на виробництві.
- •58. Основні заходи по запобіганню травматизму та профзахворювань.
- •59. Економічне значення заходів щодо покращення умов та охорони праці.
- •60. Витрати на заходи щодо поліпшення умов і охорону праці
48. Вогнегасники їх види, принципи дії, правила застосування.
Вогнегасник — технічний засіб, призначений для припинення горіння подаванням вогнегасної речовини, що міститься в ньому, під дією надмірного тиску, за масою і конструктивним виконанням придатний для транспортування і застосування однією людиною.
Будова
Вогнегасники складаються з циліндра і клапана. Циліндр заповнений певною кількістю вогнегасної речовини, яка виділяється назовні при відпусканні клапану, під впливом стислого газу. Дії, які необхідно зробити до використання вогнегасника: 1. Зірвати пломбу і висмикнути чеку 2. Направити вогнегасник на джерело вогню 3. Натиснути кнопку спуску затвора
Застосування:
Вогнегасники використовують для гасіння загорянь і пожеж у початковій стадії їх виникнення. Грамотна технічна експлуатація й утримання вогнегасників неможливі без знання їхньої будови та принципу дії, а також розуміння фізико-хімічних основ процесу горіння.
Під час пожежі зазвичай відбувається так зване дифузійне горіння, коли з речовини, нагрітої до температури спалахування, виділяються у великій кількості займисті пара та гази, що надходять у зону горіння. Ця зона утворюється на межі полум'я, де є потрібний для реакції горіння кисень, який дифундує з навколишнього повітря.
Піна, нанесена на поверхню твердих матеріалів чи рідин, ізолює зону горіння від надходження летких займистих речовин, що веде до припинення горіння. Аналогічний ефект створюється під час використання порошків і піску.
Газові вогнегасники знижують концентрацію кисню в зоні горіння, а брометил (флегматизатор) перешкоджає реакції горіння. Тверда (снігоподібна) вуглекислота охолоджує об'єкт, який горить, і знижує концентрацію кисню в зоні горіння.
Види:
Вогнегасники розрізняють за способом спрацьовування:
автоматичні — стаціонарно монтуються в місцях можливого виникнення вогню.
ручні (приводяться в дію людиною) — розташовуються на спеціально оформлених .
У залежності від акумуляторної вогнегасної речовини вогнегасники поділяються на п'ять видів:
вуглекислотні,
повітряно-пінні,
порошкові,
водні,
аерозольні.
За обсягом корпуса:
ручні малолітражні з обсягом корпуса до 5 л;
промислові ручні з обсягом корпуса від 5 до 10 л;
стаціонарні й пересувні з обсягом корпуса понад 10 л.
За способом подачі вогнегасного складу:
під тиском газів, що утворюються в результаті хімічної реакції компонентів заряду;
під тиском газів, що подаються зі спеціального балончика, розміщеного в корпусі вогнегасника;
під тиском газів, закачаних у корпус вогнегасника;
під власним тиском вогнегасного засобу.
По виду пускових обладнань:
з вентильним затвором;
із запірно-пусковим обладнанням пістолетного типу;
з пуском від постійного джерела тиску.
Вогнегасники маркуються буквами, що характеризують вид вогнегасника, і цифрами, що позначають його місткість.
49. Установки автоматичного пожежогасіння.
Автоматична установка пожежогасінні (АУПГ) — установка пожежогасіння, що автоматично спрацьовує при перевищенні контрольованим чинником (чинниками) пожежі встановлених порогових значень в зоні, що захищається.
Автоматичні установки пожежогасіння слід проектувати з врахуванням будівельних особливостей будівель і приміщень, які захищаються, можливостей і умов вживання вогнегасних речовин виходячи з характеру технологічного процесу, техніко-економічних показників. Тип установки і вогнегасну речовину необхідно вибирати з врахуванням пожежної небезпеки і физико-хімічних властивостей речовин і матеріалів, що виробляються, зберігаються і вживаються. Спринклерна водяна система, що скл. з розподільних трубопроводів, на яких встановлені зрошувачі (спринклерні голівки з легкоплавкими замками, що розкриваються при підвищенні температури в зоні пожежі). Спринклерна система застосовується для гасіння пожеж поверхневим локальним способом.
Спринклерна водяна сис-ма із змочуванням, застос. для гасіння деяких видів матеріалів (особливо пластмас), на поверхні яких не стримується вода. В якості змочувача застосовують сульфонал, піноутворювач ПО-1, сульфонали НП-1 та ін. Концентрація змочувача приймається рівною 0.5-2 відсотки.
Спринклерна водопінна сис-ма (аналогічна спринклерній водяній системі) застос. в тих випадках, коли по технологічних або нормативних вимогах вживання води заборонене.
Дренчерна сис-ма (водяна, дренчерна водяна із змочувачем, водопінна) скл. з розподільних трубопроводів, на яких встановлені зрошувачі (дренчерні голівки або генератори). Застосовуються ці системи для створення водяних або пінних завіс, зрошування поверхонь, що захищаються, для гасіння пожеж в середині забарвлених і сушильних камер, стелажних складів.