Тема 108. Попередження корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України

1. Ефективність заходів державного впливу на злочини в аграрному секторі економіки

2. Загальносоціальні заходи запобігання злочинів в аграрному секторі економіки

3. Спеціально-кримінологічні заходи попередження злочинів в аграрному секторі економіки

1. Одним із пріоритетів роботи державних органів стало виявлення злочинів в агропромисловому комплексі з метою попередження службових зловживань керівниками реформованих сільського­сподарських підприємств, захист інтересів та прав селян, а також власників майнових та земельних паїв. У 2002 р. до кримінальної відповідальності при­тягнено 2,5 тис. керівників. Певних позитивних результатів концентрації зусиль правоохоронних органів досягнуто у нейтралізації злочинних про­явів у службовій діяльності. Кількість викритих злочинів цієї категорії порів­няно з 2008 р. зменшилась на 5 % і склала у 2007 р. 18,1 тисячі. Із загальної кіль­кості виявлених злочинів, пов’язаних зі службовою діяльністю, 2,8 тис. стано­влять факти хабарництва ¹⁰².

Попередження корисливих злочинів у сільсь­кому господарстві та руйнування накопиченого в цій сфері економіки криміногенного потенціалу дали позитивні результати. У 2008 році в АПК викрито 7,3 тис. корисливих злочинів. Майже третина з них вчинені посадовими та матеріально відповідальними особами сільгосппідприємств. До кримінальної відповідальності притягується майже 7 тис. осіб, серед яких 2,4 тис. – керівники. Злочинами завдано збитків на 14 млн. грн., відшкодування яких склало майже 70 відсотків від зазначеної суми ¹⁰³.

Крім того, правоохоронні органи перевіряють збереженість вже зібраного врожаю. Так, працівниками міліції за перше півріччя 2008 року було виявлено 511 злочинів, пов’язаних з розкраданням сільськогосподарської продукції, паливно-мастильних матеріалів та запасних частин до сільськогосподарської техніки. В тому числі 91 випадок крадіжок зерна. У правопорушників вилучено і повернено господарствам 86,5 тон зерна ¹⁰⁴.

Профілактична діяльність неможлива без належного організаційного та правового забезпечення і це базується на принципах дотримання законності, системності та участі громадськості.

Організаційне забезпечення попереджувальної діяльності являє собою систему принципів і заходів, на основі яких вона будується.

Організацію запобігання злочинам в аграрному секторі економіки можна розглядати як систему державних і громадських заходів, спрямованих на об’єктивний аналіз обстановки в конкретному районі (регіоні), внесення коректив у розміщення сил і засобів щодо забезпечення захисту власності, прав і законних інтересів її власників з метою недопущення протиправних посягань.

Профілактика злочинів в аграрному секторі економіки повинна:

- здійснюватися цілеспрямовано, з урахуванням сучасних наукових досягнень;

- носити плановий характер і враховувати прогностичну інформацію;

- враховувати економічні, демографічні, культурні, географічні та національні особливості регіону;

- здійснюватися у тісній взаємодії органів влади, правоохоронних органів, громадських організацій, трудових колективів і адміністрації колгоспів і радгоспів, фермерських господарств.

Профілактикою злочинності на селі займаються всі служби ОВС, але особливою фігурою має стати дільничний інспектор, який нерідко є єдиним представником правоохоронних органів на значній території. Віддаленість від районного центру, поганий зв’язок, неможливість іноді одержати кваліфіковану консультацію змушують дільничного інспектора самостійно вирішувати велику низку питань.

Тому в силу зазначених обставин сільські дільничні інспектори повинні якнайбільше спиратися на допомогу громадських організацій, трудових колективів, сільської інтелігенції, адміністрації колгоспів та інших підприємств, розташованих у сільській місцевості.

2. До загальносоціальних заходів запобігання злочинів в аграрному секторі економіки можна віднести:

- реформування старої командно-адміністративної системи у вигляді надмірно чисельного управлінського апарату;

- розроблення соціально-економічної стратегії формування нового суспільного ладу;

- створення економічних і правових умов, які виключають криміналізацію економічних та інших суспільних відносин в аграрному секторі економіки;

- розроблення нової аграрної політики для нормального економічного розвитку всього агропромислового комплексу;

- посилення державного контролю за управлінським апаратом в сільському господарстві;

- відпрацювання та контроль процесів зміни форми власності та приватизації, недопущення при цьому накопичення значних коштів напівлегальним або нелегальним шляхом;

- удосконалення розвитку сільської ринкової інфраструктури;

- посилення фінансової та матеріально-технічної підтримки сільськогосподарських підприємств з боку держави;

- протидія корупційним зв’язкам підприємницьких структур у сільському господарстві;

- посилення нагляду та контролю за зміною законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо аграрного сектору економіки;

- контроль за створенням суб’єктів підприємницької діяльності на державних об’єктах;

- недопущення тінізації джерел накопичення капіталів злочинного походження;

- удосконалення грошової та податкової політики;

- розроблення сприятливого режиму діяльності підприємств та підприємців щодо сплати податків, відрахувань до бюджету, одержання державної підтримки, кредитів тощо;

- розроблення нових механізмів кредитування та інвестування сільськогосподарських підприємств;

- сприяння зростанню реалізації та експорту сільськогосподарських товарів без посередницьких структур;

- недопущення збитковості сільськогосподарського виробництва внаслідок диспаритету цін на сільськогосподарську і промислову продукцію;

- створення умов для дотацій і протекціоністської зовнішньоекономічної політики держави щодо вітчизняного сільгоспвиробника;

- створення таких економічних умов в державі, за яких підприємці та комерсанти будуть зацікавлені купувати сільгосппродукцію вітчизняного виробника, які в свою чергу за кошти, отримані від реалізації своєї продукції, будуть купувати техніку, обладнання та інші промислові товари саме вітчизняного виробника, внаслідок чого буде збагачуватися державний бюджет.

- недопущення здійснення господарської діяль­ності через бартерні контракти з комерційними структурами на поста­чання пального, добрив, інших матеріально-технічних ресурсів, розра­хунки з якими керівники сільгосппідприємств використовують для влас­ного збагачення.

- недопущення протиправної діяльності з приводу надання в оренду землі;

- визначення дійсної ціни земельних наділів, які дісталися селянам внаслідок розпаювання колгоспних земель і передачі їx в оренду;

- підвищення активності правоохоронних та інших державних органів щодо притягнення винних до відповідальності;

- прийняття низки нормативно-правових актів з приводу введення нового Земельного кодексу України.

3. Спеціально-кримінологічними заходами попередження злочинів в аграрному секторі економіки можуть бути:

- створення єдиного узгодженого підходу правоохоронних органів до проблеми організації взаємодії оперативних підрозділів і слідства ¹⁰⁵.

- проведення комплексних оперативно-розшукових заходів правоохоронними органами щодо запобігання усіх видів злочинів в аграрному секторі економіки;

- усунення прогалин нормативного регулювання механізмів контролю, його процедури та технологій здійснення;

- розроблення механізму виконання та реалізації нормативно правових актів і вирішення суперечності між ними;

- розроблення кримінально-правових норм боротьби із нищівним використанням землі;

- створення чіткого правового механізму купівлі-продажу земельних сертифікатів (права на земельну частку (пай)) та посилення контролю за цим процесом з боку Держкомзему України і місцевих органів влади;

- визначення правового режиму земель несільськогосподарського призначення у населених пунктах та за їхніми межами;

- створення цивілізованого правового ринкового середовища;

- забезпечення правового продажу земельних ділянок суб’єктам підприємницької діяльності, громадянам та юридичним особам України з реєстрацією земельних ділянок та прав на них;

- визначення у законодавстві порядку щодо надання права іноземним громадянам на придбання земель;

- удосконалення чинних природоресурсних кадастрів і ведення окремого кадастрового обліку майна.

- реформування кадрового апарату завдяки висококваліфікованій підготовці кадрів сільськогосподарських підприємств;

- забезпечення належного контролю з боку держави і громадських організацій за процесом приватизації землі та об’єктів агропромислового комплексу держави;

- контроль за організацією бухгалтерського обліку, обліку та контролю за збереженням і використанням товарно-матеріальних цінностей;

- відпрацювання належної роз’яснювальної роботи з боку відповідних міністерств та відомств і місцевих органів виконавчої влади щодо купівлі-продажу земельних паїв;

- врахування специфіки порушень у процесі реформування власності в АПК при розробці та реалізації практичних заходів боротьби зі злочинами у цій галузі.