Тема 102. Запобігання злочинам проти виборчих прав громадян України

1. Особливості запобігання злочинам проти виборчих прав громадян

2. Загальносоціальні заходи запобігання злочинам проти виборчих прав громадян

3. Спеціально-кримінологічні заходи запобігання злочинам проти виборчих прав громадян

1. Запобігання злочинам проти виборчих прав громадян - багаторівнева система заходів та суб’єктів, діяльність яких, спрямована на виявлення та усунення або послаблення чи нейтралізацію причин та умов злочинності у сфері виборчого процесу, виявлення в складі виборчих комісій усіх рівнів осіб підвищеного ризику та застосування програм індивідуального коригування поведінки; виявлення осіб, поведінка яких прямо вказує на реальну можливість вчинення злочинів проти виборчих прав громадян та подальше проведення диференційованих заходів запобіжного впливу.

Слід підкреслити, що не існує якихось універсальних засобів запобігання злочинам проти виборчих прав громадян. Жодному з існуючих засобів не може бути надана абсолютна перевага над іншими. Запобіжна діяльність може бути ефективною лише при збалансованому поєднанні заходів, які враховували б як загальну ситуацію зі злочинністю у сфері виборчого процесу в країні (її рівень, структуру, динаміку), так і характер вчинюваних правопорушень під час виборів (їх вид, обставини вчинення, особу порушника). Такого роду заходи повинні бути адекватними ситуації і співрозмірними із суспільною небезпекою вчиненого правопорушення.

Запобігання злочинам проти виборчих прав громадян здійснюється двома основними шляхами: 1) стимулюванням правомірної поведінки; 2) недопущенням протиправної поведінки завдяки встановленим обмеженням, вимогам, відповідальності тощо.

Запобігання даному виду злочинів є багатоаспектним процесом. З одного боку - цілеспрямоване включення виборців, політичних партій, осіб, уповноважених на виконання функцій держави, та інших суб'єктів виборчого процесу в систему соціально позитивних відносин, а, з іншого - це перешкоджання вчиненню протиправних дій чи припинення їх здійснення. Для першого аспекту характерним є стимулювання позитивних відносин, зв'язків за допомогою заходів переважно непримусового характеру. Перешкоджання протиправним вчинкам здійснюється, головним чином, за допомогою примусових заходів (кримінального покарання, адміністративного чи дисциплінарного стягнення, процесуальних заходів примусового характеру).

Проблема запобігання злочинам проти виборчих прав громадян повинна вирішуватися у комплексі із заходами боротьби зі злочинністю взагалі.

2. Ведучи мову про загально-соціальне запобігання саме злочинам проти виборчих прав громадян, слід зазначити, що найважливішими складовими, які продукують цей вид антисоціальної поведінки, є економічна, політична, правова, ідеологічна і моральна. Звідси – чотири сфери, в яких необхідно передусім здійснювати запобіжні заходи на загально-соціальному рівні:

• економічна;

• морально-виховна;

• правова;

• ідеологічно-політична.

В економічній галузі саме від покращення економічної ситуації у державі і належного фінансування виборчого процесу та всіх необхідних для цього процедур залежить вирішення проблем ефективної охорони виборчих прав громадян. Першим і головним напрямом запобігання злочинності є подолання безробіття, яке сприяє не тільки профільній корисливій і корисливо-насильницькій злочинності, а й будь-яким іншим злочинам, безпосередньо непов’язаними з економікою. Вирішення проблем ефективної охорони виборчого законодавства та виборчих прав громадян також залежить від відповідного фінансування виборчого процесу. Для усунення недоліків системи використання фінансів для проведення виборчого процесу доцільно, на наш погляд, застосування наступних заходів:

• цілеспрямована діяльність правоохоронних органів щодо недопущення випадків нецільового використання коштів, виділених з Державного бюджету, на проведення виборів;

• утворення незалежної організації, до складу якої входили б представники виконавчої влади, політичних партій (блоків), засобів масової інформації, міжнародні спостерігачі та громадськість, що паралельно з іншими органами здійснювала б контроль за використанням коштів;

• впровадження звітності перед громадськістю Центральною виборчою комісією, після кожної виборчої кампанії фінансову звітність слід оприлюднювати або друкувати у ЗМІ.

Особливої уваги вимагає група заходів морально-виховного характеру, яка є заходами, спрямованими на вдосконалення правової свідомості суспільства в цілому та окремих громадян за допомогою виборчої освіти, правової пропаганди й виховання, підвищення морально-культурного рівня, оскільки вони детермінують правомірну поведінку людей в сферах взаємодії суспільства у виборчих відносинах.

До завдань правового виховання та пропаганди слід віднести:

• ознайомлення з нормами, що встановлюють відповідальність за злочини проти виборчих прав громадян;

• роз’яснення порядку реалізації юридичної відповідальності;

• забезпечення внутрішнього та зовнішнього погодження людей з правовими засобами примусу;

• переконання у необхідності запобігання правопорушенням, що посягають на виборчі права;

• підвищення соціальної активності громадян та їхньої нетерпимості до цих правопорушень.

Особливу увагу необхідно приділити правовому вихованню молоді, як формі непрофесійної освіти, адже громадянин, який з 18 років усвідомить важливість виборчого процесу для свого майбутнього, з більшою зацікавленістю буде ставитись до виборів і, відповідно, ретельніше охоронятиме свої виборчі права.

Розглядаючи умови підвищення ефективності запобіжного впливу правової сфери боротьби зі злочинністю, слід виділити такі основні напрями:

• удосконалення законодавства як у сфері виборчих правовідносин, так й інших суміжних нормативно-правових актів;

• діяльність стосовно ознайомлення громадськості з нормами, що регулюють виборчі відносини та встановлюють відповідальність за злочини проти виборчих прав громадян.

Наявність великої кількості виборчих законів, неузгодженість останніх у багатьох випадках призводить як до їх незнання та нерозуміння виборцями, так і до складнощів у застосуванні виборчими органами, а також органами державної влади та місцевого самоврядування, що в сукупності дає можливість зацікавленим особам тим чи іншим чином порушувати виборчі права громадян.

Важливим чинником оптимізації охорони виборчих прав громадян та підвищення виборчої культури суспільства є ідеологічно – політичні заходи запобігання. Ідеологічна інформація про виборчі процеси, політичні партії та їх програми, яка може забезпечувати різний ступінь виборчих знань, різну їхню глибину, ґрунтовність залежно від індивідуально-психологічних особливостей, віку, життєвого досвіду, професійної приналежності, соціальної та моральної позиції виборця, займає важливе місце у структурі загально-соціальних заходів запобігання цим злочинам. Необ’єктивне знання призводить до формування та розвитку лише викривленої виборчої свідомості.

Особливу увагу потрібно приділити політичним заходам запобігання злочинам, оскільки 53% населення сьогодні вважають, що політичні партії служать власним інтересам. А, отже, у мотиваціях політиків перші місця займають власний матеріальний добробут і стабільність, кар’єра та потреба у владі. Населення, не так давно переживши сплеск небувалої громадянської активності та самосвідомості, явно розгублене.⁹⁵

3. З метою зменшення кількості злочинних проявів у сфері виборчого процесу та запобігання злочинам проти виборчих прав громадян, потребує запровадження комплекс спеціально-кримінологічних профілактичних заходів, реалізація яких покладатиметься на МВС України, УМВС України в областях, Службу безпеки України, прокуратуру, Центральну виборчу комісію, Державну прикордонну службу, облміськдержадміністрації та місцеві ради народних депутатів:

• регулярно силами працівників управління адміністративної служби міліції, інших правоохоронних органів проводити “круглі столи”, зустрічі вказаних працівників з членами виборчих комісій, колективами підприємств, установ та організацій, виступи у засобах масової інформації;

• у взаємодії з місцевими органами виконавчої влади уточнити загальний склад окружних, територіальних та дільничних виборчих комісій, розташування виборчих дільниць (населений пункт, точна адреса, контактні телефони), нанести їх на карти-схеми обслуговуваної території;

• систематично проводити інформаційно-профілактичну роботу з населенням, у трудових колективах щодо недопущення вчинення злочинів проти виборчих прав громадян;

• здійснити перевірку і аналіз практики реагування керівників окружних та дільничних виборчих комісій на подання і приписи органів прокуратури та внутрішніх справ, рішення (постанови) судів з вимогами усунення виявлених порушень, причин і умов, що сприяли порушенню виборчого законодавства та виборчих прав громадян, зокрема;

• в органах та підрозділах МВС створити оперативні штаби на чолі з першими керівниками МВ та РВ, які мають забезпечувати відстеження стану криміногенної та суспільно-політичної ситуації й оперативне реагування на їх зміну;

• проводити своєчасний облік запланованих суспільно-політичних заходів (акції протесту, політичні мітинги, наметові містечка, агітаційні концерти та ін.), у якому вказувати ініціаторів їх проведення, час і місце, очікувану кількість учасників, можливі деструктивні дії, на основі чого розробляти детальний план охорони громадського порядку, розрахунок необхідних сил і засобів, а також передбачати профілактичні заходи. У разі потреби вносити відповідні пропозиції про зміну місця та часу проведення масових заходів. Організаторів письмово попереджати про недопущення порушення громадського порядку;

• створити спеціалізовані мобільні чергові групи з найдосвідченіших працівників ОВС для більш швидкого реагування на порушення виборчих прав громадян та здійснення відповідних заходів для їх охорони;

• по кожній виборчій дільниці розробити плани охорони громадського порядку на прилеглій території, у якому передбачити максимальне наближення до місць розташування виборчих дільниць маршрутів міліцейських нарядів, закріпити за кожною дільницею відповідального співробітника з числа керівного складу МВ – РВ, організувати цілодобове чергування працівників міліції на виборчих дільницях, починаючи з моменту передачі виборчих бюлетенів виборчим комісіям;

• постійно проводити роз’яснювально-виховні заходи серед особового складу ОВС та забезпечення належного контролю щодо виконання ними службових і функціональних обов’язків під час охорони громадського порядку на виборчих дільницях;

• запровадити на період проведення виборчої кампанії несення служби спільними нарядами працівників оперативних підрозділів міліції, УДАІ, патрульно-постової служби (ППС), дільничних інспекторів міліції. Систематично (не менше двох разів на місяць) здійснювати відпрацювання території обслуговування, ринків, вокзалів, готелів, гуртожитків тощо;

• оптимально розмістити наряди міліції, розробити маршрути патрулювання, які повинні проходити у безпосередній близькості до виборчих дільниць, раціонально використовувати наявні сили і засоби;

• спільно зі службами (підрозділами) ОВС провести оперативні перевірки усіх наявних на території обслуговування друкарень з метою виявлення незаконно виготовлених агітаційних матеріалів;

• узгодити питання з окружними та дільничними комісіями щодо супроводження нарядами міліції транспортування виборчої документації суворої звітності під час отримання та здачі виборчих бюлетенів та під час процедури голосування вдома;

• з метою забезпечення своєчасного реагування на зміну оперативної обстановки при виникненні екстремальних ситуацій, у кожному органі внутрішніх справ розробити комплексні сценарії дій особового складу з припинення і локалізації групових антигромадських проявів на основі наявних спеціальних оперативних планів з урахуванням оперативної обстановки та забезпечити проведення практичних занять з особовим складом за розробленим сценарієм;

• організувати на період проведення виборчої кампанії функціонування телефону довіри, за яким громадяни матимуть змогу повідомляти про ті чи інші порушення своїх виборчих прав, а також повідомляти про зловживання, бездіяльність та порушення виборчого законодавства службовими і посадовими особами;

• відновити діяльність громадських формувань з охорони правопорядку (спеціальні добровільні народні дружини – ДНД). Матеріальне стимулювання громадян, які добровільно беруть на себе обов’язки з охорони громадського порядку, з оплатою їх праці за рахунок грошового утримання працівників ОВС, посади яких не укомплектовані.

Перелік вказаних заходів, звісно, може доповнюватися відповідно до особливостей того чи іншого регіону, суспільно-політичних настроїв населення, оперативної обстановки. Застосування цих дій у комплексі значно підвищить захищеність виборчих прав громадян та буде серйозною перепоною для вчинення злочинів у сфері виборчого процесу.