Тема 94. Кримінологічна характеристика особистості жінок що вчиняють злочини та основні детермінанти жіночої злочинності

1.Кримінологічна характеристика особистості жінок що вчиняють злочини

2.Детермінанти жіночої злочинності

1. Загально прийнято розглядати ознаки що характеризують особу злочинця поділяючи їх на: соціально-демографічні, кримінально-правові, соціально-рольові, морально-психологічні та психофізичні, через які простежуються взаємозв’язки і взаємозалежності особистісних характеристик жінок-злочинниць і вчинених ними злочинів.

Однією з найбільш важливих соціально-демографічних ознак, що характеризують особистість злочинця, є вік. В різних вікових групах по різному проявляється протиправна поведінка особи. За дослідженнями кримінологів найбільш активно протиправна поведінка проявляється у жінок віком 21-30 років (32%), далі йдуть вікові групи 31-40 років (28%), і 41-45 років (23%) і невеликий відсоток жінок злочинниць припадає на вікові групи 18-20 років(9%) і 51-60 років (7%), а найменший - на групу старше 60 років (1%).

Злочинниці характеризуються відносно високим у порівнянні зі злочинцями чоловіками рівнем освіти (у розрахунку на 100 відсотків усіх жінок що вчинили злочини у 2008 році): середній рівень освіти мали 34,4%, середню спеціальну – 28,4%, вищу – 17,6%, неповну середню – 13,4%, незначна частина жінок мали середню технічну освіту – 3,7% і неповну вищу – 2,5%.

Працювали на момент вчинення злочину 55% злочинниць, не працювали - 33,7%, не працювали тимчасово – 2,9%, вчилися - 8,4%. Найбільшу частку серед жінок злочинниць складають робітники – 39%, службовці – 16,8%, учні - 5,7%, студенти – 3%, особи без певних занять складають -33,4%.

Перебували у шлюбі на момент вчинення злочину – 39,7% злочинниць, майже стільки ж - 38,7% - не перебували у шлюбних стосунках, 17% - були розлучені 4,6% - вдови.

Щодо даної категорії жінок слід підкреслити, що більшість жінок злочинниць на момент вчинення злочину не мали судимості – 82,7%, у 13,9% - була одна судимість, у 0,9% - дві, у 2,5% - три і більше судимостей.

Щодо мотивації злочинної поведінки жінок злочинниць було встановлено: корисливість - 70,4%, особиста неприязнь – 15,6%, ревнощі – 3,3%, помста – 5,7%, хуліганські спонукання – 5%.

Аналізуючи поведінку жінок зазначимо що для них характерні зацикленість афективних, психотравмуючих переживань, висока імпульсивність, що призводить до ігнорування або недостатнього урахування усіх необхідних обставин, неадекватного сприйняття і оцінки життєвих ситуацій, що виникають, відсутність прогнозування наслідків своїх вчинків, дезорганізованість та необачність поведінки. Значна частина жінок вчинила злочини в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, що також було наслідком негативного формування жінки у неблагополучному мікросередовищі.

2. У кримінологічній літературі відзначається, що головними чинниками, з якими пов’язана жіноча злочинність та її різновиди, є:

— зростання напруженості у суспільстві, конфліктів і ворожнечі між людьми;

— поширення таких явищ, як пияцтво, алкоголізм, аморальність, наркоманія, психопатія, проституція, бродяжництво, жебрацтво тощо;

— істотне послаблення основних соціальних інститутів і у першу чергу сім’ї;

— більш інтенсивна участь жінок у суспільному виробництві.

Несприятлива соціально-економічна обстановка в Україні спричинила погіршення морально-психологічного стану суспільства. Зазнає змін соціальна структура населення, відбувається розшарування людей за майновим станом, збільшується кількість громадян, які не мають соціального захисту, і серед них багато жінок. Усе це різко знецінило працю, чесність, життя й здоров’я, призводить до напруженості і підвищеної конфліктності у суспільстві. Жінки набагато вразливіші до цих змін, які безпосередньо негативно, впливають на виробничу і сімейно-побутову сфери. Джерелом більшості злочинів у цих сферах є погіршення матеріального становища і конфліктність яка виникає з повсякденних міжособистісних стосунків.

Водночас в країні зафіксовані високі темпи зростання розповсюдження наркотиків та збільшення кількості їх споживачів. Наркоманки без певних занять створюють велику криміногенну небезпеку, оскільки для задоволення своїх потреб вони не мають інших засобів, крім заняття проституцією та вчинення злочину. Багато жінок-злочинниць вчиняють злочини у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння. Близько 60 % — це особи які не працюють і не навчаються. Разом з тим багато жінок виконують тяжку і малокваліфіковану роботу. Непрестижність праці, відсутність належної освіти і кваліфікації, недостатній інтелектуальний рівень, соціальна безперспективність, сімейно-побутові негаразди негативно впливають на фізичний і психічний стан жінок.

За даними кримінологічних досліджень більша частин жінок-бродяг раніше була зайнята на тяжких, малокваліфікованих роботах, а п’ята частина жінок, засуджених до позбавлення волі, не мала взагалі будь-якої кваліфікації. Малозабезпеченість і незабезпеченість сімей, члени яких і самі часто є безробітними, стають провокуючим фактором для вчинення злочинів. Водночас високий рівень поінформованості про наявність престижних речей і коштовностей входить у протиріччя з можливістю їх законного придбання. Вирішується таке протиріччя жінками нерідко шляхом корисливих злочинів (крадіжки, розкрадання, шахрайство тощо).

Таким чином, детермінанти жіночої злочинності пов’язані з:

-  з соціально-політичною ситуацією в країні (зростання безробіття, прояви економічної кризи, викривлені процеси емансипації тощо );

-  з трудовою діяльністю (недоліки правого регулювання праці жінок);

-  з сімейним життям і побутовою сферою (сімейні конфлікти, втягнення у злочинну чи іншу протиправну діяльність, відсутність постійного місця проживання);

- з несприятливими процесами в сфері жіночої культури (підміна її сурогатами типа фемінізму, емансипації тощо);