Тема 91. Попередження злочинності неповнолітніх

1. Суб’єкти профілактики

2. Система профілактики злочинності неповнолітніх

3. Рання профілактика

4. Безпосередня профілактика

5. Профілактика передзлочинної поведінки

6. Профілактика рецидиву

1. В числі суб’єктів профілактики злочинності і злочинів неповнолітніх можна виділити:

- органи державної влади і органи місцевого самоврядування, що забезпечують програмування, планування, правове регулювання і ресурси цієї діяльності, контроль за її здійсненням і результатами;

- інститути соціального виховання – родина, школа, трудовий колектив, установи культури і дозвілля, які здійснюють у взаємодії та у межах компетенції профілактику виникнення викривленої позиції дітей і підлітків, корекцію таких криміногенних чинників, якщо вони можуть бути нейтралізованими за допомогою педагогічних чи інших виховних засобів;

- органи захисту і соціальної, психолого-педагогічної, медичної і правової допомоги дітям і підліткам, які знаходяться в несприятливих життєвих умовах;

- правоохоронні органи в цілому та їх спеціалізовані підрозділи і служби.

2. Система профілактики злочинності неповнолітніх складається з ранньої та безпосередньої профілактики, а також профілактики дозлочинної поведінки і профілактики рецидиву.

Ці етапи профілактики спрямовані на те, щоб:

- оздоровити середовище та допомогти неповнолітнім, які опинилися в несприятливих умовах життя і виховання ще до того, як негативний вплив дія цих умов позначиться на їх поведінці (етап ранньої профілактики);

- не допустити переходу на злочинний шлях і забезпечити корекцію осіб зі значним ступенем дезадаптації, які вчиняють правопорушення незлочинного характеру (етап безпосередньої профілактики);

- не допустити переходу на злочинний шлях і створити умови для корекції поведінки осіб, які систематично здійснюють правопорушення, характер та інтенсивність яких вказують на ймовірність вчинення злочинів у найближчому майбутньому (етап профілактики дозлочинної поведінки);

- попередити рецидив злочинів підлітків, які раніше вчиняли злочини (профілактика рецидиву).

3. Заходи раннього попередження мають своїм змістом:

- попередження й усунення істотних порушень нормальних умов життя і виховання неповнолітніх шляхом нагляду і контролю за дотриманням правових норм, що регулюють ці умови, надання соціальної допомоги, підтримки, захисту в різних формах необхідних для їх відновлення;

- усунення джерел несприятливого впливу на умови життя і виховання неповнолітніх;

- корегування несприйнятливого розвитку особи в початковій стадії а також нормалізацію умов середовища життя і виховання конкретних підлітків чи їх груп.

4. Заходи безпосереднього попередження необхідні, якщо на попередньому етапі не було відвернене формування в неповнолітнього схильності до правопорушень і він почав їх вчиняти.

На даній стадії також здійснюється нормалізація умов життя і виховання, оздоровлення середовища. Разом з тим, істотно збільшується вплив на самого неповнолітнього, використовуючи при необхідності заходи правового характеру.

Служба соціального захисту і допомоги, спеціалізована служба органів внутрішніх справ і спеціалізовані формування громадськості з’ясовують і усувають обставини, під впливом яких конкретні неповнолітні вчиняють порушення громадського порядку (дрібні крадіжки, участь у випивках, азартних іграх і т. д.), а також безпосередньо ведуть виховну роботу серед цих осіб.

5. Заходи щодо неповнолітніх, які виявлені за вчинення правопорушень незлочинного характеру, включають:

- постановку на облік в органах, які здійснюють профілактику злочинів неповнолітніх, триваючу виховну роботу і контроль;

- громадський вплив за місцем проживання, навчання чи роботи;

- влаштування до спортивно-трудових таборів, загонів і клубів;

- цивільно-правові заходи (відшкодування збитків). Наступний етап профілактики складають заходи стосовно неповнолітніх, яких можна розглядати як таких, які знаходяться в силу розвитку криміногенної мотивації на грані вчинення злочину. Тут використовуються заходи, які реалізуються в процесі щоденного, інтенсивного і демонстративного контролю за поведінкою, зв’язками і проведенням часу неповнолітнього. Їх завдання – утримати неповнолітнього від переходу на злочинний шлях.

6. Заходи попередження рецидиву злочинів передбачають:

- діяльність кримінальної міліції у справах неповнолітніх, слідчих, прокурорів, суддів з виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів неповнолітніми;

- використання виховно-профілактичного впливу безпосередньо під час судового розгляду справи;

- своєчасне вилучення зброї і знарядь злочинів у раніше засуджених підлітків;

- правову і моральну підготовку до життя на волі засуджених, які звільняються з місць позбавлення волі;

- трудове і побутове влаштування неповнолітніх, звільнених з місць позбавлення волі або засуджених до заходів, не пов’язаним з позбавленням волі, і контроль за їх поведінкою тощо.

До заходів впливу на злочинність неповнолітніх необхідно віднести:

- формування системи ювенальної юстиції, яка спеціалізується на розслідуванні і судовому розгляді кримінальних справ стосовно неповнолітніх;

- поліпшення координації зусиль державних та громадських організацій щодо профілактичного впливу на злочинність неповнолітніх;

- організація правового та військово-патріотичного виховання підлітків;

- професійна діагностика фізичних та психічних захворювань дітей.