Тема 84. Кримінологічна характеристика автотранспортних злочинів

1. Поняття автотранспортних злочинів

2. Загальна характеристика рівня, структури і динаміки автотранспортних злочинів

1. Поняття автотранспортних злочинів охоплюють кілька складів злочинів:

- порушення правил дорожнього руху та експлуатації автомобілів, мотоциклів, тракторів та інших транспортних засобів;

- недоброякісний ремонт і випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів;

- порушення «ззовні» (пішоходом, велосипедистом, їздовим, ремонтником тощо) правил, які забезпечують безпечну роботу автотранспорту.

2. Структура автотранспортних злочинів має свою специфіку. Виділяються:

- злочини зі смертельними наслідками чи пораненнями;

- дитячий травматизм;

- з чиєї вини настали суспільно небезпечні наслідки: з вини водіїв чи пішоходів;

- з вини водіїв автотранспорту, що належить юридичним чи фізичним особам;

- тяжкість наслідків, визначається кількістю загиблих на 100 потерпілих;

- віктимологічний показник у вигляді соціально-демографічних характеристик загиблих і травмованих;

- регіональне поширення злочинів;

- тимчасові особливості – щільність за місяцями року і часом доби;

- співвідношення видів порушень правил дорожнього руху, що спричинили кримінальні наслідки;

- поширеність за видами доріг.

В 2007 р. було зареєстровано 21489 злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

Більш 66 % усіх злочинів відбувається з вини водіїв, 25 – 30 % – з вини пішоходів. З вини водіїв індивідуальних автомобілів сталося більше 60 % усіх смертей і травм. 20 % ДТП допускають п’яні водії.

За порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, було порушено 10193 кримінальних справ, з них 2581, що спричинило смерть потерпілого.

Середня кількість потерпілих за коефіцієнтом на 10 тис. населення склало 8 чоловік, кількість ДТП на 10 тис. транспортних одиниць – 16553 чоловік.

Пік автотранспортних злочинів приходиться на квітень і вересень, у годинах доби – 17– 19 і 22-24. У квітні відбувається масовий виїзд на автошляхи водіїв індивідуального транспорту: автомобілістів, мотоциклістів, велосипедистів. Вересень – місяць повернення з відпусток автолюбителів, початок занять у школах, гімназіях, вузах та інших навчальних закладах, інтенсифікації сільгоспперевезень.

Максимальна поширеність автотранспортних злочинів, що спричинило смерть потерпілого у 2008 р. в абсолютних показниках припадає на Донецьку (234), Київську (220), Дніпропетровську (195), Харківську (137), АР Крим (136) області. Найнижчі показники рівня автотранспортних злочинів відзначається в Тернопільській (47), Чернівецькій (54), Волинській (55) областях.

Через незадовільний стан вулиць і доріг відбувається 18 % усіх ДТП. При цьому на першому місці за кількістю аварій знаходяться дороги обласних центрів, на останньому – селищні та районні.

Тема 85. Кримінологічна характеристика особи учасників необережних дорожньо-транспортних злочинів

1. Загальні положення

2. Характеристика за статтю

3. Характеристика за віком

4. Характеристика за рівнем освіти та професійною підготовкою

5. Соціально-рольова характеристика

1. Кримінологічна характеристика особи учасників необережних дорожньо-транспортних злочинів показує, що більшість з них можна віднести до категорій ситуативних і нестійких злочинців. Разом з тим, певна їх частина, як і осіб, які вчиняють необережні злочини інших видів, близька за своїми особистісними якостями, систематичністю і злісністю порушень до типу злісних злочинців.

2. За статтю серед водіїв переважають чоловіки (97 – 98 %). В останні роки відзначається тенденція зростання частки жінок серед водіїв, що вчиняють необережні злочини, за рахунок збільшення числа водіїв, жінок-водіїв автомобілів індивідуального користування.

Міжстатеві характеристики в структурі контингенту учасників автотранспортних злочинів відносно стабільні, тому що пов’язані з психологією жінок-водіїв. Останні відрізняються меншою кількістю випадків управління в стані сп’яніння, належним дотриманням правил дорожнього руху.

3. За віком найбільшу частку серед водіїв, що вчинили автотранспортні злочини, складають особи у віці 18 – 24 роки. Це обумовлюється невеликим досвідом управління автомашиною у поєднанні з завищеною впевненістю у своїх психофізіологічних можливостях, схильністю до пустощів як засобу демонстрації своїх можливостей, більш частим вживанням спиртних напоїв.

4. За освітою і професійною підготовкою серед злочинців-водіїв переважають особи з неповною середньою освітою і зниженою професійною кваліфікацією. Особливо слабка професійна кваліфікація у водіїв власних автомобілів, на частку яких припадає 60 % ДТП. 62 % водіїв приватного автотранспорту і 52 % водіїв мотоциклів допустили ДТП у нетверезому стані.

5. За соціально-рольовою характеристикою учасники автотранспортних злочинів не мають істотних відмінностей від законослухняних учасників руху. Відзначається лише висока частка осіб серед водіїв-професіоналів, які неодноразово змінювали місце роботи. Частка осіб, не зайнятих суспільно корисною працею, серед водіїв невелика – 3 %.