6.Інвентерезація грошових коштів.

Відповідно до Інструкції № 90 установи повинні обов'язково проводити інвентаризацію грошових коштів, грошових документів, цінностей і бланків суворого обліку - не менше одного разу на квартал..При інвентаризації каси слід керуватись Положенням про ведення касових операцій в національній валюті № 637.Для оформлення результатів інвентаризації готівки, цінних паперів, чекових книжок, почтових марок, оплачених путівок та інше, які знаходяться в касі використовують Акт інвентаризації наявності грошових коштів, цінностей за формою, що встановлена Інструкцією № 90.Для оформлення результатів інвентаризації бланків суворого обліку використовується Інвентаризаційний опис бланків документів суворого обліку за формою, що встановлена Інструкцією № 90

.Під час перевірці дотримання касової дисципліни проводять: 1) контроль за належним оформленням касових операцій у момент їх здійснення; 2) формальну перевірку первинних касових документів щодо правильного заповнення та наявності всіх необхідних реквізитів; 3) перевірку правильності оформлення платіжних і розрахунково-платіжних відомостей, а саме: наявність дозвільних підписів директора й головного бухгалтера; наявність підписів кожного одержувача навпроти належної суми; дотримання строку видачі заробітної плати, що не повинен перевищувати трьох робочих днів; 4) перевірку порядку ведення касової книги - з'ясовують дотримання послідовності в нумерації сторінок; наявність підписів головного бухгалтера й директора, які завіряють кількість аркушів у касовій книзі; наявність виправлень та коригувальних записів; 5) перевірку обґрунтованості здійснення операцій (виплати премій працівникам підприємства, видачі авансів підзвітним особам, надання матеріальної допомоги, придбання матеріалів тощо);6) контроль за здійсненням касових операцій з огляду на своєчасність й повноту надходжень наявних коштів з банку в касу і навпаки передбачає, зокрема, своєчасність оприбуткування коштів, а також своєчасність повернення підзвітними особами невикористаних коштів.

Касова книга має бути прошнурована й опечатана сургучевою або мастиковою печаткою; це запобігає можливостіo заміни окремих аркушів у касовій книзі з метою приховування порушень.

363 301,302-Виявлена нестача готівки в касі і віднесена на винних осіб

301, 302,311, 313, 321, 323 363-Погашено нестачу грошових коштів

301, 302, 711-Виявлена нестача бланків суворого обліку: на облікову вартість

363 642-На вартість, що підлягає перерахуванню в бюджет

7.Загальні принципи організації та обліку безготівкових розрахунків

Підприємства, господарські організації вступають у господарські взаємовідносини з іншими підприємствами, організаціями, що є постачальником для одних і покупцем для інших, платником або одержувачем грошей.У процесі купівлі-продажу між підприємствами і організаціями виникають господарські взаємовідносини, що завершуються грошовими розрахунками.Сукупність усіх грошових розрахунків утворює грошовий обіг.

Організація безготівкових розрахунків базується на таких принципах:

платежі здійснюються до або після відвантаження продукції, виконання робіт, послуг або одночасно з ними;

платежі здійснюються за згодою платника (акцепт доку- ментів);

покупець може відмовитися від оплати розрахункових документів (у разі обµрунтованої відмови згідно з інструкціями банків);

платежі здійснюються за рахунок коштів платника або в установленому порядку за рахунок кредиту банку;

зарахування коштів на рахунок одержувача має виконуватися лише після списання цих сум з рахунка платника.

Безготівкові розрахунки між підприємствами виконуються платіжними вимогами, акредитивами, особистими рахунками, платіжними дорученнями, чеками, зведеними вимогами, інкасовими дорученнями та іншими, дозволеними законами.

Мінімальна сума за розрахунковими документами, що приймаються банком до виконання, передбачена діючими інструкціями. Форми розрахунків:

У розрахунках за товарно-матеріальні цінності, надані послуги і виконані роботи, а також за іншими операціями використовують такі основні форми безготівкових розрахунків: акцептну; акредитивну; за особистими рахунками; платіжними дорученнями; чеками, бартер тощо.

Ці форми різняться способом здійснення платежів, порядком документообороту і рухом коштів між постачальником і покупцем, а також установами, що виконують розрахунки. Форма розрахунків, що застосовується, зазначається в договорі.