- •1 Наука кримінального права, її зміст та задачі.
- •2 Поняття та предмет кримінального права.
- •3 Принципи кримінального права (загальні та спеціальні).
- •4 Загальна характеристика кримінального законодавства України.
- •5 Поняття кримінального закону, його риси та значення.
- •6 Побудова кримінального закону, структура статей кк
- •7 Поняття та види диспозицій статей Особливої частини кк.
- •8 Тлумачення кримінального закону, його види та прийоми.
- •9 Дія кримінального закону у часі.
- •10 Зворотна дія кримінального закону у часі.
- •11 Дія кримінального закону в просторі.
- •12 Дія кримінального закону за колом осіб.
- •13 Дія кримінального закону у просторі.
- •14 Поняття і ознаки злочину.
- •15 Класифікація злочинів в теорії кримінального права та законодавстві.
- •16 Кримінально-правові відносини (зміст, суб'єкти).
- •17 Поняття кримінальної відповідальності в теорії кримінального права.
- •18 Підстави кримінальної відповідальності в теорії крим. Права та за кримінальним законодавством.
- •19 Поняття складу злочину, його елементи та ознаки.
- •20 Об’єкт злочину та його види.
- •21 Поняття предмету злочину та його співвідношення з об’єктом злочину.
- •22 Поняття та ознаки об’єктивної сторони складу злочину.
- •23 Поняття суспільно небезпечного діяння та його ознаки.
- •24 Поняття кримінально-правової бездіяльності, умови відповідальності.
- •25 Поняття та види суспільно небезпечних наслідків злочину.
- •26 Поняття причинного зв’язку та його значення в кримінальному праві. Теорії причинного зв’язку.
- •27 Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину, їх значення.
- •28 Поняття місця скоєння злочину, його значення.
- •29 Поняття та ознаки суб’єкту злочину.
- •30 Осудність та обмежена осудність суб’єкта злочину.
- •31 Вік кримінальної відповідальності.
- •32 Поняття і види спеціального суб’єкту злочину
- •33 Поняття та ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
- •34 Поняття та зміст вини у кримінальному праві.
- •35 Поняття та види умислу в кримінальному законодавстві
- •36 Умисел та його види в теорії кримінального права.
- •37 Злочинна самовпевненість, її критерії.
- •38 Необережність та її види.
- •39 Злочинна недбалість, її критерії.
- •40 Випадок (казус) та його відмінність від злочинної недбалості.
- •41 Злочини з двома формами вини.
- •42 Мотив та мета злочину, їх значення для кваліфікації.
- •43 Юридична та фактична помилки в кримінальному праві.
- •44 Поняття та види стадій скоєння злочину.
- •45 Кримінальна відповідальність за готування до скоєння злочинів.
- •46 Поняття та види замаху на вчинення злочину.
- •47 Поняття та ознаки добров. Відмови від доведення злоч. До кінця, його відмінність від дійового каяття.
- •48 Поняття та ознаки співучасті в кримінальному праві.
- •50 Підбурювач, як вид співучасників.
- •51 Виконавець злочину
- •52 Пособник як вид співучасника скоєння злочину.
- •53 Організатор вчинення злочину.
- •54 Форми співучасті, критерії їх виділення.
- •55 Співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом.
- •56 Ексцес виконавця, правові наслідки.
- •57 Поняття та види причетності до злочину.
- •58 Поняття та види єдиного (одиничного) злочину.
- •59 Поняття множинності злочинів, її види.
- •60 Поняття та види повторності злочинів.
- •61 Сукупність злочинів - вид множинності.
- •62 Рецидив злочину та його види.
- •63 Поняття необхідної оборони в кримінальному праві.
- •64 Затримання особи, що вчинила злочин, умови правомірності.
- •65 Фізичний або психічний примус, їх кримінально-правове значення
- •66 Поняття крайньої необхідності, умови правомірності.
- •67 Діяння, пов’язане з ризиком, — обставина, що виключає злочинність діяння.
- •68 Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •69 Давність притягнення до кримінальної відповідальності.
- •70 Поняття покарання та його цілі за кримінальним законодавством України
- •71 Система покарань, класифікація видів покарань.
- •72 Штраф як вид покарання.
- •73 Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину, кваліфікаційного класу.
- •74 Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •1) В качестве основного:
- •75 Громадські роботи як вид кримінального покарання.
- •76 Виправні роботи, порядок їх призначення.
- •83 Загальні засади призначення покарання.
- •88 Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •89 Призначення покарання за сукупністю вироків.
68 Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності.
Освобождение от уголовной ответственности определяется как отказ суда от вынесения обвинительного приговора в отношении лица, виновного в совершении преступления, и связанного с этим применения к нему уголовно-правовых санкций (наказания). Это определение является лишь формой решения проблемы, а не сути самого понятия.
Уголовный закон предусматривает определенные основания и условия, при наличии которых лицо, совершившее преступление, в одном случае освобождается (ст. 45-46), в другом - может быть освобождена (ст. 47-48) от уголовной ответственности.
Освобождение от уголовной ответственности - это наличие законных оснований и определенных условий, обуславливающих освобождение лица, совершившего преступление, от ее обязанности подвергнуться судебному осуждению и претерпеть наказание.
Закон предусматривает четыре вида освобождения от уголовной ответственности: 1) в связи с деятельным раскаянием (ст. 45), 2) в связи с примирением с потерпевшим (ст. 46), 3) в связи с передачей лица на поруки (ст. 47), 4) в связи с изменением обстановки (ст. 48). Освобождение от уголовной ответственности осуществляется и на основании акта амнистии или помилования, но по своей юридической природе амнистия и помилование является одновременно и видами освобождения от наказания (ст. 86, ст. 87). Поэтому их содержание будет рассмотрено в главе XX.
Основаниями общих видов освобождения от уголовной ответственности являются: 1) совершение преступления впервые, то есть не только в случае фактического совершения преступления впервые, но и вновь после истечения срока давности или после погашения или снятия судимости за ранее совершенное преступление, 2) совершенное преступление, за требованиями ст. 45-46, должен быть небольшой тяжести или неосторожное преступление средней тяжести, а по требованиям ст. 47-48 УК - небольшой или средней тяжести.
Кроме того, для каждого вида освобождения от уголовной ответственности в соответствующей ему статьи указанные условия такого освобождения.
Лицо также освобождается от уголовной ответственности, если со дня совершения им преступления и до дня вступления приговора в законную силу истекли указанные в ч. 1 ст. 49 сроки давности привлечения к уголовной ответственности.
С момента освобождения лица от уголовной ответственности прекращается действие уголовно-правовых отношений между государством и человеком, совершившим преступление. Закон не содержит оснований восстановления прекращенных вследствие освобождения от уголовной ответственности уголовно-правовых отношений, за исключением передачи лица на поруки, а если такое лицо нарушила условия передачи на поруки, то она привлекается к уголовной ответственности за совершенное им преступление.
Совершение лицом преступления после освобождения от уголовной ответственности не создает юридической повторности преступления.
Освобождение от уголовной ответственности не тождественно прекращению уголовного дела. Последнее имеет место и при условии невозможности реализовать существующие уголовно-правовые отношения. Это может быть, в частности, в таких условиях, как смерть виновного лица или его психическое заболевание, или в условиях отмены того закона, по которому была в свое время осужденный.