- •1 Наука кримінального права, її зміст та задачі.
- •2 Поняття та предмет кримінального права.
- •3 Принципи кримінального права (загальні та спеціальні).
- •4 Загальна характеристика кримінального законодавства України.
- •5 Поняття кримінального закону, його риси та значення.
- •6 Побудова кримінального закону, структура статей кк
- •7 Поняття та види диспозицій статей Особливої частини кк.
- •8 Тлумачення кримінального закону, його види та прийоми.
- •9 Дія кримінального закону у часі.
- •10 Зворотна дія кримінального закону у часі.
- •11 Дія кримінального закону в просторі.
- •12 Дія кримінального закону за колом осіб.
- •13 Дія кримінального закону у просторі.
- •14 Поняття і ознаки злочину.
- •15 Класифікація злочинів в теорії кримінального права та законодавстві.
- •16 Кримінально-правові відносини (зміст, суб'єкти).
- •17 Поняття кримінальної відповідальності в теорії кримінального права.
- •18 Підстави кримінальної відповідальності в теорії крим. Права та за кримінальним законодавством.
- •19 Поняття складу злочину, його елементи та ознаки.
- •20 Об’єкт злочину та його види.
- •21 Поняття предмету злочину та його співвідношення з об’єктом злочину.
- •22 Поняття та ознаки об’єктивної сторони складу злочину.
- •23 Поняття суспільно небезпечного діяння та його ознаки.
- •24 Поняття кримінально-правової бездіяльності, умови відповідальності.
- •25 Поняття та види суспільно небезпечних наслідків злочину.
- •26 Поняття причинного зв’язку та його значення в кримінальному праві. Теорії причинного зв’язку.
- •27 Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину, їх значення.
- •28 Поняття місця скоєння злочину, його значення.
- •29 Поняття та ознаки суб’єкту злочину.
- •30 Осудність та обмежена осудність суб’єкта злочину.
- •31 Вік кримінальної відповідальності.
- •32 Поняття і види спеціального суб’єкту злочину
- •33 Поняття та ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
- •34 Поняття та зміст вини у кримінальному праві.
- •35 Поняття та види умислу в кримінальному законодавстві
- •36 Умисел та його види в теорії кримінального права.
- •37 Злочинна самовпевненість, її критерії.
- •38 Необережність та її види.
- •39 Злочинна недбалість, її критерії.
- •40 Випадок (казус) та його відмінність від злочинної недбалості.
- •41 Злочини з двома формами вини.
- •42 Мотив та мета злочину, їх значення для кваліфікації.
- •43 Юридична та фактична помилки в кримінальному праві.
- •44 Поняття та види стадій скоєння злочину.
- •45 Кримінальна відповідальність за готування до скоєння злочинів.
- •46 Поняття та види замаху на вчинення злочину.
- •47 Поняття та ознаки добров. Відмови від доведення злоч. До кінця, його відмінність від дійового каяття.
- •48 Поняття та ознаки співучасті в кримінальному праві.
- •50 Підбурювач, як вид співучасників.
- •51 Виконавець злочину
- •52 Пособник як вид співучасника скоєння злочину.
- •53 Організатор вчинення злочину.
- •54 Форми співучасті, критерії їх виділення.
- •55 Співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом.
- •56 Ексцес виконавця, правові наслідки.
- •57 Поняття та види причетності до злочину.
- •58 Поняття та види єдиного (одиничного) злочину.
- •59 Поняття множинності злочинів, її види.
- •60 Поняття та види повторності злочинів.
- •61 Сукупність злочинів - вид множинності.
- •62 Рецидив злочину та його види.
- •63 Поняття необхідної оборони в кримінальному праві.
- •64 Затримання особи, що вчинила злочин, умови правомірності.
- •65 Фізичний або психічний примус, їх кримінально-правове значення
- •66 Поняття крайньої необхідності, умови правомірності.
- •67 Діяння, пов’язане з ризиком, — обставина, що виключає злочинність діяння.
- •68 Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •69 Давність притягнення до кримінальної відповідальності.
- •70 Поняття покарання та його цілі за кримінальним законодавством України
- •71 Система покарань, класифікація видів покарань.
- •72 Штраф як вид покарання.
- •73 Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину, кваліфікаційного класу.
- •74 Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •1) В качестве основного:
- •75 Громадські роботи як вид кримінального покарання.
- •76 Виправні роботи, порядок їх призначення.
- •83 Загальні засади призначення покарання.
- •88 Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •89 Призначення покарання за сукупністю вироків.
63 Поняття необхідної оборони в кримінальному праві.
Необходимая оборона (ст. 36) – это такие действия, совершенные с целью защиты охраняемых законом прав и интересов обороняющегося лица, или иного лица, а также общественных интересов и интересов гос. от общественно опасного посягательства путем причинения посягающему вреда, необходимого и достаточного в данной обстановке для немедленного пересечения или прекращения посягательства, если при этом не было допущено превышения пределов необходимой обороны. Это право на защиту явл. конституционным (ст. 27, 55 КУ).
Условия правомерности необходимой обороны:
общественная опасность посягательства
наличие посягательства
действительность посягательства
причинение вреда лицу, осущ-му посяг.
необх. оборона может осущ-ся для защиты прав и интересов не только обороняющегося лица или др. лица, а также обществ. интересов и интерес. гос.
защита должна быть своевременной
защита происходит путем причинения вреда посягающему лицу
не должны быть превышены пределы необходимой обороны
Превышение пределов необх. обороны – это умышл. причинение посягающему тяжкого вреда, кот. явным образом не отвечает опасности посяшательства или обстановке защиты. Уг. отв. за превышение пределов необх. обороны наступает в случае совершения прест., предусм. ст. 118, 124
64 Затримання особи, що вчинила злочин, умови правомірності.
Задержание лица – это применение мер, кот. связаны с кратковременным лишением его свободы, а также причинением в определ. случаях фищ. вреда, для доставления его соотв. органам власти, если при этом не были нарушены условия правомерности такого задержания.
Под вредом, причиненным при задержании лицу, совершившему прест., поним. временной лиш. его своб., причинение вреда здоровью. Такой вред представляет обстоятельство, исключающее преступность действия лишь при соблюдении условий правомерности задержания.
Задержание лица, совершившего преступление, будет законным, если:
а) лицо только совершившее преступное посягательство
б) такое лицо не подчиняется требованиям по доставке ее в соответствующие органы
в) задержание имело место со стороны потерпевшего, другого лица или лица, по своему должностному, служебным, профессиональным или иным положением обязана задерживать или оказывать помощь при задержания преступника, только совершил преступление
г) лицо, задерживает преступника, уверена в том, что последний совершил преступление, требует немедленного реагирования соответствующего органа власти
д) насилие, которое было применено к лицу, подлежащей задержанию и причиненный ей вред были вынужденными мерами, без применения которых задержание было невозможным
е) задержание совершенное с целью доставки преступника соответствующим органам власти,
ж) при задержании преступника не было допущено превышения мер, необходимых для доставки его в органы власти.
Превышением мер, необходимых для задержания лица, признается умышл. причинение лицу, соверш. прест., тяжкого вреда, явно не соотв-го опасности посягательства или обстановке задержания преступника. Превышение мер, необх. для лица, совершившего прест., влечет отв. лишь в случаях, предусм. 118, 124. Вред, причиненный по неосторожности, исключает уг. отв. Причинение физ. вреда после задержания явл. расправой. Отв. в таком случ. наступает на общих основаниях.