- •1 Наука кримінального права, її зміст та задачі.
- •2 Поняття та предмет кримінального права.
- •3 Принципи кримінального права (загальні та спеціальні).
- •4 Загальна характеристика кримінального законодавства України.
- •5 Поняття кримінального закону, його риси та значення.
- •6 Побудова кримінального закону, структура статей кк
- •7 Поняття та види диспозицій статей Особливої частини кк.
- •8 Тлумачення кримінального закону, його види та прийоми.
- •9 Дія кримінального закону у часі.
- •10 Зворотна дія кримінального закону у часі.
- •11 Дія кримінального закону в просторі.
- •12 Дія кримінального закону за колом осіб.
- •13 Дія кримінального закону у просторі.
- •14 Поняття і ознаки злочину.
- •15 Класифікація злочинів в теорії кримінального права та законодавстві.
- •16 Кримінально-правові відносини (зміст, суб'єкти).
- •17 Поняття кримінальної відповідальності в теорії кримінального права.
- •18 Підстави кримінальної відповідальності в теорії крим. Права та за кримінальним законодавством.
- •19 Поняття складу злочину, його елементи та ознаки.
- •20 Об’єкт злочину та його види.
- •21 Поняття предмету злочину та його співвідношення з об’єктом злочину.
- •22 Поняття та ознаки об’єктивної сторони складу злочину.
- •23 Поняття суспільно небезпечного діяння та його ознаки.
- •24 Поняття кримінально-правової бездіяльності, умови відповідальності.
- •25 Поняття та види суспільно небезпечних наслідків злочину.
- •26 Поняття причинного зв’язку та його значення в кримінальному праві. Теорії причинного зв’язку.
- •27 Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину, їх значення.
- •28 Поняття місця скоєння злочину, його значення.
- •29 Поняття та ознаки суб’єкту злочину.
- •30 Осудність та обмежена осудність суб’єкта злочину.
- •31 Вік кримінальної відповідальності.
- •32 Поняття і види спеціального суб’єкту злочину
- •33 Поняття та ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
- •34 Поняття та зміст вини у кримінальному праві.
- •35 Поняття та види умислу в кримінальному законодавстві
- •36 Умисел та його види в теорії кримінального права.
- •37 Злочинна самовпевненість, її критерії.
- •38 Необережність та її види.
- •39 Злочинна недбалість, її критерії.
- •40 Випадок (казус) та його відмінність від злочинної недбалості.
- •41 Злочини з двома формами вини.
- •42 Мотив та мета злочину, їх значення для кваліфікації.
- •43 Юридична та фактична помилки в кримінальному праві.
- •44 Поняття та види стадій скоєння злочину.
- •45 Кримінальна відповідальність за готування до скоєння злочинів.
- •46 Поняття та види замаху на вчинення злочину.
- •47 Поняття та ознаки добров. Відмови від доведення злоч. До кінця, його відмінність від дійового каяття.
- •48 Поняття та ознаки співучасті в кримінальному праві.
- •50 Підбурювач, як вид співучасників.
- •51 Виконавець злочину
- •52 Пособник як вид співучасника скоєння злочину.
- •53 Організатор вчинення злочину.
- •54 Форми співучасті, критерії їх виділення.
- •55 Співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом.
- •56 Ексцес виконавця, правові наслідки.
- •57 Поняття та види причетності до злочину.
- •58 Поняття та види єдиного (одиничного) злочину.
- •59 Поняття множинності злочинів, її види.
- •60 Поняття та види повторності злочинів.
- •61 Сукупність злочинів - вид множинності.
- •62 Рецидив злочину та його види.
- •63 Поняття необхідної оборони в кримінальному праві.
- •64 Затримання особи, що вчинила злочин, умови правомірності.
- •65 Фізичний або психічний примус, їх кримінально-правове значення
- •66 Поняття крайньої необхідності, умови правомірності.
- •67 Діяння, пов’язане з ризиком, — обставина, що виключає злочинність діяння.
- •68 Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •69 Давність притягнення до кримінальної відповідальності.
- •70 Поняття покарання та його цілі за кримінальним законодавством України
- •71 Система покарань, класифікація видів покарань.
- •72 Штраф як вид покарання.
- •73 Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину, кваліфікаційного класу.
- •74 Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •1) В качестве основного:
- •75 Громадські роботи як вид кримінального покарання.
- •76 Виправні роботи, порядок їх призначення.
- •83 Загальні засади призначення покарання.
- •88 Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •89 Призначення покарання за сукупністю вироків.
42 Мотив та мета злочину, їх значення для кваліфікації.
Важную роль в характеристике субъективной стороны играют также мотив и цель преступления .
Мотив - это внутреннее побуждение, движущая сила поступка человека, определяет его содержание и помогает более глубоко раскрыть психическое отношение лица к содеянному.
Цель - это представление о желаемом результате, которого стремится достичь лицо, определяющее направленность деяния.
Мотив и цель как психические признаки характерны для любой сознательной волевого поведения человека. В их основе лежат потребности, интересы человека. Однако, когда речь идет о мотиве и цели преступления, их содержание определяется антисоциальной направленностью.
Мотив преступления в - это побуждение к совершению преступления, а цель - представление о его общественно опасное последствие, о том вреде, что осознает виноват, наступит охраняемых уголовным законом отношений и которая, однако, является для него желанной.
Мотив позволяет определить , почему лицо совершает преступление, а цель - ради чего, на результат направлено его общественно опасную деятельность. Отсюда очевидно, что, во-первых, о мотиве и цели преступления можно говорить лишь в случае совершения умышленных преступлений. При этом цель может быть только в преступлениях, совершаемых с прямым умыслом, поскольку она является свидетельством желания определенного следствия. Во-вторых, субъективная сторона включает в себя не все мотивы и цели, а только те из них, которые определяют общественную опасность, антисоциальную направленность деяния, влияют на степень его тяжести или на степень общественной опасности личности виновного.
Мотив и цель являются самостоятельными психологическими признаками субъективной стороны, однако они взаимозависимы, взаимосвязаны между собой и только в своем единстве могут дать полное представление о направленности поведения лица, например, корыстный мотив и корыстная цель в таких преступлениях, как кража, грабеж , мошенничество.
Мотивы могут иметь различный характер: низкие (например, корысть, месть, хулиганский) такие, что не имеют низкого характера (например, жалость, сочувствие, стремление помочь другому человеку и т.д.). Цель также бывает разной, например: цель незаконного обогащения, цель скрыть другое преступление, цель насильственного изменения конституционного строя, цель сбыта поддельных ценных бумаг и т.п..
В отличие от вины мотив и цель в структуре субъективной стороны является факультативными признаками, то есть такими, которые в характеристике субъективной стороны различных преступлений могут играть разную роль. В зависимости от законодательного описания субъективной стороны конкретных преступлений мотив и цель могут выполнять роль обязательных, квалифицирующих (особо квалифицирующих) признаков или признаков, смягчающие или отягчающие наказание.
Обязательными признаками мотив и цель выступают в тех случаях, когда законодатель предусматривает их в диспозициях статей : либо прямо указывает на них, или они однозначно вытекают из характера деяния.Например, в диспозиции ст. 364 прямо указанные корыстные мотивы или другие личные интересы как обязательные признаки субъективной стороны злоупотребления властью или служебным положением. В статье 185 закон прямо не называет корыстный мотив и корыстную цель, но именно действия - кража - определены законом как «тайное хищение чужого имущества», внутренне требует их как обязательные.
Если законодатель предусматривает конкретные мотив или цель как обязательные признаки состава преступления, то отсутствие их в конкретном случае исключает этот состав преступления. Например, если при осуществлении определенных действий нет хулиганского мотива, то состав хулиганства, предусмотренный в ст.296 , исключается. Не может быть мошенничества ( в. 190 ) без корыстных мотива и цели.
Поскольку определенные мотивы и цель влияют на степень тяжести преступления, законодатель может указать их в некоторых составах как квалифицирующие или особо квалифицирующие признаки, то есть повышающие (увеличивают) общественную опасность определенного состава. Например, простой состав умышленного убийства, предусмотренный в ч. 1 ст. 115 , представляет собой умышленное противоправное причинение смерти другому человеку независимо от мотивов и цели. Однако, если это убийство совершается из корыстных или хулиганских побуждений или из мести за выполнение потерпевшим своего служебного или общественного долга, то оно признается более тяжелым (квалифицированным) - предусмотренным в соответствующих пунктах ч. 2 ст. 115 .
Вместе с тем, определенные мотивы и цель могут уменьшать общественную опасность, тяжесть конкретных преступлений, поэтому законодатель указывает их в некоторых составах преступлений как такие, что смягчают, такие, определяющие состав преступления менее тяжким (привилегированным). Например, убийство при превышении пределов необходимой обороны (ст. 118) принадлежит к убийствам при смягчающих обстоятельствах, поскольку его мотивом является защита от общественно опасного посягательства.