- •1 Наука кримінального права, її зміст та задачі.
- •2 Поняття та предмет кримінального права.
- •3 Принципи кримінального права (загальні та спеціальні).
- •4 Загальна характеристика кримінального законодавства України.
- •5 Поняття кримінального закону, його риси та значення.
- •6 Побудова кримінального закону, структура статей кк
- •7 Поняття та види диспозицій статей Особливої частини кк.
- •8 Тлумачення кримінального закону, його види та прийоми.
- •9 Дія кримінального закону у часі.
- •10 Зворотна дія кримінального закону у часі.
- •11 Дія кримінального закону в просторі.
- •12 Дія кримінального закону за колом осіб.
- •13 Дія кримінального закону у просторі.
- •14 Поняття і ознаки злочину.
- •15 Класифікація злочинів в теорії кримінального права та законодавстві.
- •16 Кримінально-правові відносини (зміст, суб'єкти).
- •17 Поняття кримінальної відповідальності в теорії кримінального права.
- •18 Підстави кримінальної відповідальності в теорії крим. Права та за кримінальним законодавством.
- •19 Поняття складу злочину, його елементи та ознаки.
- •20 Об’єкт злочину та його види.
- •21 Поняття предмету злочину та його співвідношення з об’єктом злочину.
- •22 Поняття та ознаки об’єктивної сторони складу злочину.
- •23 Поняття суспільно небезпечного діяння та його ознаки.
- •24 Поняття кримінально-правової бездіяльності, умови відповідальності.
- •25 Поняття та види суспільно небезпечних наслідків злочину.
- •26 Поняття причинного зв’язку та його значення в кримінальному праві. Теорії причинного зв’язку.
- •27 Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину, їх значення.
- •28 Поняття місця скоєння злочину, його значення.
- •29 Поняття та ознаки суб’єкту злочину.
- •30 Осудність та обмежена осудність суб’єкта злочину.
- •31 Вік кримінальної відповідальності.
- •32 Поняття і види спеціального суб’єкту злочину
- •33 Поняття та ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
- •34 Поняття та зміст вини у кримінальному праві.
- •35 Поняття та види умислу в кримінальному законодавстві
- •36 Умисел та його види в теорії кримінального права.
- •37 Злочинна самовпевненість, її критерії.
- •38 Необережність та її види.
- •39 Злочинна недбалість, її критерії.
- •40 Випадок (казус) та його відмінність від злочинної недбалості.
- •41 Злочини з двома формами вини.
- •42 Мотив та мета злочину, їх значення для кваліфікації.
- •43 Юридична та фактична помилки в кримінальному праві.
- •44 Поняття та види стадій скоєння злочину.
- •45 Кримінальна відповідальність за готування до скоєння злочинів.
- •46 Поняття та види замаху на вчинення злочину.
- •47 Поняття та ознаки добров. Відмови від доведення злоч. До кінця, його відмінність від дійового каяття.
- •48 Поняття та ознаки співучасті в кримінальному праві.
- •50 Підбурювач, як вид співучасників.
- •51 Виконавець злочину
- •52 Пособник як вид співучасника скоєння злочину.
- •53 Організатор вчинення злочину.
- •54 Форми співучасті, критерії їх виділення.
- •55 Співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом.
- •56 Ексцес виконавця, правові наслідки.
- •57 Поняття та види причетності до злочину.
- •58 Поняття та види єдиного (одиничного) злочину.
- •59 Поняття множинності злочинів, її види.
- •60 Поняття та види повторності злочинів.
- •61 Сукупність злочинів - вид множинності.
- •62 Рецидив злочину та його види.
- •63 Поняття необхідної оборони в кримінальному праві.
- •64 Затримання особи, що вчинила злочин, умови правомірності.
- •65 Фізичний або психічний примус, їх кримінально-правове значення
- •66 Поняття крайньої необхідності, умови правомірності.
- •67 Діяння, пов’язане з ризиком, — обставина, що виключає злочинність діяння.
- •68 Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •69 Давність притягнення до кримінальної відповідальності.
- •70 Поняття покарання та його цілі за кримінальним законодавством України
- •71 Система покарань, класифікація видів покарань.
- •72 Штраф як вид покарання.
- •73 Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину, кваліфікаційного класу.
- •74 Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •1) В качестве основного:
- •75 Громадські роботи як вид кримінального покарання.
- •76 Виправні роботи, порядок їх призначення.
- •83 Загальні засади призначення покарання.
- •88 Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •89 Призначення покарання за сукупністю вироків.
34 Поняття та зміст вини у кримінальному праві.
Вина - это психическое отношение вменяемого лица к совершенному им общественно опасному деянию и к его последствиям в форме умысла или неосторожности (ст. 23 УК). В ст. 62 Конституции Украины закреплен один из важнейших принципов уголовного права - возможность ответственности только при наличии вины. "Лицо считается невиновным в совершении преступления и не может быть подвергнуто уголовному наказанию, пока его вина не будет доказана в законном порядке и установлена обвинительным приговором суда". Четкое законодательное формулировка этого принципа является важной гарантией соблюдения законности в деятельности правоохранительных органов и свидетельствует о недопустимости объективного отношения в вину. Опираясь на это, можно определить вину как обязательный признак субъективной стороны преступления.
Формы вины: умышленная, неосторожная и смешанная.
Категории вины: содержание, сущность и степень.
Содержание вины - это отражение в сознании человека объективных признаков преступления.
Сущность вины - негативное отношение преступника к общественным отношениям, охраняемым уголовным законом.
Степень вины характеризуется тяжестью совершенного деяния и опасностью личности виновного.
Прямым является умысел, если лицо осознавало общественно опасный характер своего деяния, предвидело его общественно опасные последствия и желало их наступления (ч. 1 ст. 24 УК).
Косвенным является умысел, если лицо осознавало общественно опасный характер своего деяния, предвидело его общественно опасные последствия и хотя не желало, но сознательно допускало их наступление (ч. 2 ст. 24 УК).
Неосторожность подразделяется на преступную самоуверенность и преступную небрежность.
Неосторожность является преступной самоуверенностью, если лицо предвидело возможность наступления общественно опасных последствий своего деяния, но легкомысленно рассчитывало на их предотвращение (ч. 2 ст. 25 УК).
Неосторожность является преступной небрежностью, если лицо не предвидело возможности наступления общественно опасных последствий своего деяния, хотя должно было и могло их предвидеть (ч. 3 ст. 25 УК).
Смешанная (двойная) форма вины - если лицо осознавало общественно опасный характер своего деяния, предвидело его промежуточные общественно опасные последствия и желало их наступления и при этом к другим (конечных) последствий относилась неосторожно.
35 Поняття та види умислу в кримінальному законодавстві
Согласно ст.8 преступление признается совершенным умышленно, если лицо, его совершившее, сознавало общественно опасный характер своего действия или бездействия, предвидело его общественно опасные последствия и желало их или сознательно допускало наступление этих последствий.
Две характерные признаки умысла: интеллектуальная и волевая.
Интеллектуальная : 1) осознание лицом общественно опасного характера своего действия или бездействия, 2) предвидение его общественно опасным последствиям.
Волевой признак : наличие у субъекта желание наступления общественно опасных последствий совершенного деяния или сознательное их допущения.
В зависимости от сочетания интеллектуальной в сознании преступника интеллектуального и волевого признаков умысел: прямой и косвенный (эвентуальный).
Прямой : 1) лицо осознает общественно опасный характер своего деяния, 2) предусматривает наступление общественно опасных последствий, 3) желает их наступления.
Косвенный умысел, если лицо осознавало общественно опасный характер своего деяния, предвидело его общественно опасные последствия и хотя не желало, но сознательно допускало их наступление.
Основание разграничения двух замыслов: прямой - лицо желает наступления последствий, косвенный - проявляет равнодушие к таким последствиям, не желает, но сознательно допускает их наступление.
Необходимо отметить, что общими признаками как прямого, так и косвенного умысла являются: осознание виновным общественно опасного характера своих действий или бездействия; предсказания им общественно опасных последствий.