- •1 Наука кримінального права, її зміст та задачі.
- •2 Поняття та предмет кримінального права.
- •3 Принципи кримінального права (загальні та спеціальні).
- •4 Загальна характеристика кримінального законодавства України.
- •5 Поняття кримінального закону, його риси та значення.
- •6 Побудова кримінального закону, структура статей кк
- •7 Поняття та види диспозицій статей Особливої частини кк.
- •8 Тлумачення кримінального закону, його види та прийоми.
- •9 Дія кримінального закону у часі.
- •10 Зворотна дія кримінального закону у часі.
- •11 Дія кримінального закону в просторі.
- •12 Дія кримінального закону за колом осіб.
- •13 Дія кримінального закону у просторі.
- •14 Поняття і ознаки злочину.
- •15 Класифікація злочинів в теорії кримінального права та законодавстві.
- •16 Кримінально-правові відносини (зміст, суб'єкти).
- •17 Поняття кримінальної відповідальності в теорії кримінального права.
- •18 Підстави кримінальної відповідальності в теорії крим. Права та за кримінальним законодавством.
- •19 Поняття складу злочину, його елементи та ознаки.
- •20 Об’єкт злочину та його види.
- •21 Поняття предмету злочину та його співвідношення з об’єктом злочину.
- •22 Поняття та ознаки об’єктивної сторони складу злочину.
- •23 Поняття суспільно небезпечного діяння та його ознаки.
- •24 Поняття кримінально-правової бездіяльності, умови відповідальності.
- •25 Поняття та види суспільно небезпечних наслідків злочину.
- •26 Поняття причинного зв’язку та його значення в кримінальному праві. Теорії причинного зв’язку.
- •27 Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину, їх значення.
- •28 Поняття місця скоєння злочину, його значення.
- •29 Поняття та ознаки суб’єкту злочину.
- •30 Осудність та обмежена осудність суб’єкта злочину.
- •31 Вік кримінальної відповідальності.
- •32 Поняття і види спеціального суб’єкту злочину
- •33 Поняття та ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
- •34 Поняття та зміст вини у кримінальному праві.
- •35 Поняття та види умислу в кримінальному законодавстві
- •36 Умисел та його види в теорії кримінального права.
- •37 Злочинна самовпевненість, її критерії.
- •38 Необережність та її види.
- •39 Злочинна недбалість, її критерії.
- •40 Випадок (казус) та його відмінність від злочинної недбалості.
- •41 Злочини з двома формами вини.
- •42 Мотив та мета злочину, їх значення для кваліфікації.
- •43 Юридична та фактична помилки в кримінальному праві.
- •44 Поняття та види стадій скоєння злочину.
- •45 Кримінальна відповідальність за готування до скоєння злочинів.
- •46 Поняття та види замаху на вчинення злочину.
- •47 Поняття та ознаки добров. Відмови від доведення злоч. До кінця, його відмінність від дійового каяття.
- •48 Поняття та ознаки співучасті в кримінальному праві.
- •50 Підбурювач, як вид співучасників.
- •51 Виконавець злочину
- •52 Пособник як вид співучасника скоєння злочину.
- •53 Організатор вчинення злочину.
- •54 Форми співучасті, критерії їх виділення.
- •55 Співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом.
- •56 Ексцес виконавця, правові наслідки.
- •57 Поняття та види причетності до злочину.
- •58 Поняття та види єдиного (одиничного) злочину.
- •59 Поняття множинності злочинів, її види.
- •60 Поняття та види повторності злочинів.
- •61 Сукупність злочинів - вид множинності.
- •62 Рецидив злочину та його види.
- •63 Поняття необхідної оборони в кримінальному праві.
- •64 Затримання особи, що вчинила злочин, умови правомірності.
- •65 Фізичний або психічний примус, їх кримінально-правове значення
- •66 Поняття крайньої необхідності, умови правомірності.
- •67 Діяння, пов’язане з ризиком, — обставина, що виключає злочинність діяння.
- •68 Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •69 Давність притягнення до кримінальної відповідальності.
- •70 Поняття покарання та його цілі за кримінальним законодавством України
- •71 Система покарань, класифікація видів покарань.
- •72 Штраф як вид покарання.
- •73 Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину, кваліфікаційного класу.
- •74 Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •1) В качестве основного:
- •75 Громадські роботи як вид кримінального покарання.
- •76 Виправні роботи, порядок їх призначення.
- •83 Загальні засади призначення покарання.
- •88 Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •89 Призначення покарання за сукупністю вироків.
33 Поняття та ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
Субъективная стор.- процесс мышления, желания и воли человека, в котором отображаются ее объективная поведение и другие внешние обстоятельства, связанные с совершением преступления, т.е. это то, что он хотел сделать.
Суб. сторона – обязательный элемент состава прест., ее отсутствие исключает наличие состава.
К признакам суб. стор. сост. прест. относ.:
вина
мотив
цель
эмоции
Вина - это психическое отношение вменяемого лица к совершенному им общественно опасного деяния, а в преступлениях с материальным составом - и к его последствиям в форме умысла или неосторожности (ст. 23 УК). Отсутствие вины исключает суб. сторону и тем самым состав прест. Однако во многих прест. суб. сторона требует установки мотива и цели, явл. ее факультативными, т.е. не всегда обязательными признаками. Они имеют значение обязательных лишь в тех случаях, когда названные в диспозиции закона как обязательные признаки конкретного преступления
Мотив преступления - осознанное побуждение лица, которое вызвало у нее решимость совершения преступления; интегральный психическое образование, которое побуждает человека к совершению общественно опасного деяния и является его основанием.
Цель преступления - представление о желаемом результате, достичь которого стремится лицо.
Вместе с мотивом и целью необх. также учитывать и эмоциональное состояние лица, соверш. прест. Не все моции имеют уг.-пр. значение, не все могут быть компонентом суб. стор. состава прест. Они разл. по своему хар-ру, содержанию, времени возникновения. Н: состояние сильного душевного волнения вл. признаком состава и влиять на квалиф.
Умысел подразделяется на прямой и косвенный.
Прямым является умысел, если лицо осознавало общественно опасный характер своего деяния, предвидело его общественно опасные последствия и желало их наступления (ч. 1 ст. 24 УК).
Косвенным является умысел, если лицо осознавало общественно опасный характер своего деяния, предвидело его общественно опасные последствия и хотя не желало, но сознательно допускало их наступление (ч. 2 ст. 24 УК).
Умысел в формальном составе преступления, если лицо осознавало общественно опасный характер своего деяния и желало совершить его.
Неосторожность подразделяется на преступную самоуверенность и преступную небрежность.
Неосторожность является преступной самоуверенностью, если лицо предвидело возможность наступления общественно опасных последствий своего деяния, но легкомысленно рассчитывало на их предотвращение (ч. 2 ст. 25 УК).
Неосторожность является преступной неосторожностью ,если лицо не предвидело возможности наступления общественно опасных последствий своего деяния, хотя должно было и могло их предвидеть (ч. 3 ст. 25 УК).
Практическое значение субъективной стороны преступления она является элементом состава преступления и входит в основание уголовной ответственности; признаки субъективной стороны определяют общественную опасность преступления, от определения ее признаков зависит правильная квалификация преступления, она помогает разграничить преступления, а также отграничить преступные деяния от непреступных.
Особенности некоторых составов преступлений определяют необходимость выяснения эмоций, которые испытывает человек при совершении общественно опасного деяния. Они различаются по своему характеру, содержанию, времени возникновения. Большинство из них находится за пределами субъективной стороны состава преступления, поскольку совсем не влияют на формирование ее признаков (раскаяние в содеянном, страх наказания и т.д.), или влияние их настолько незначителен, что не имеет существенного значения при формировании в сознании лица мотива совершения преступления (сочувствие, жалость и т.п.).
Установка всех признаков субъективной стороны - это завершающий этап в констатации состава преступления как единственного основания уголовной ответственности. Поэтому выяснение субъективной стороны имеет важное значение. Во-первых, она является обязательным элементом любого состава преступления, а ее наличие или отсутствие позволяет отграничить преступное деяние от непреступного.