- •1 Наука кримінального права, її зміст та задачі.
- •2 Поняття та предмет кримінального права.
- •3 Принципи кримінального права (загальні та спеціальні).
- •4 Загальна характеристика кримінального законодавства України.
- •5 Поняття кримінального закону, його риси та значення.
- •6 Побудова кримінального закону, структура статей кк
- •7 Поняття та види диспозицій статей Особливої частини кк.
- •8 Тлумачення кримінального закону, його види та прийоми.
- •9 Дія кримінального закону у часі.
- •10 Зворотна дія кримінального закону у часі.
- •11 Дія кримінального закону в просторі.
- •12 Дія кримінального закону за колом осіб.
- •13 Дія кримінального закону у просторі.
- •14 Поняття і ознаки злочину.
- •15 Класифікація злочинів в теорії кримінального права та законодавстві.
- •16 Кримінально-правові відносини (зміст, суб'єкти).
- •17 Поняття кримінальної відповідальності в теорії кримінального права.
- •18 Підстави кримінальної відповідальності в теорії крим. Права та за кримінальним законодавством.
- •19 Поняття складу злочину, його елементи та ознаки.
- •20 Об’єкт злочину та його види.
- •21 Поняття предмету злочину та його співвідношення з об’єктом злочину.
- •22 Поняття та ознаки об’єктивної сторони складу злочину.
- •23 Поняття суспільно небезпечного діяння та його ознаки.
- •24 Поняття кримінально-правової бездіяльності, умови відповідальності.
- •25 Поняття та види суспільно небезпечних наслідків злочину.
- •26 Поняття причинного зв’язку та його значення в кримінальному праві. Теорії причинного зв’язку.
- •27 Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину, їх значення.
- •28 Поняття місця скоєння злочину, його значення.
- •29 Поняття та ознаки суб’єкту злочину.
- •30 Осудність та обмежена осудність суб’єкта злочину.
- •31 Вік кримінальної відповідальності.
- •32 Поняття і види спеціального суб’єкту злочину
- •33 Поняття та ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
- •34 Поняття та зміст вини у кримінальному праві.
- •35 Поняття та види умислу в кримінальному законодавстві
- •36 Умисел та його види в теорії кримінального права.
- •37 Злочинна самовпевненість, її критерії.
- •38 Необережність та її види.
- •39 Злочинна недбалість, її критерії.
- •40 Випадок (казус) та його відмінність від злочинної недбалості.
- •41 Злочини з двома формами вини.
- •42 Мотив та мета злочину, їх значення для кваліфікації.
- •43 Юридична та фактична помилки в кримінальному праві.
- •44 Поняття та види стадій скоєння злочину.
- •45 Кримінальна відповідальність за готування до скоєння злочинів.
- •46 Поняття та види замаху на вчинення злочину.
- •47 Поняття та ознаки добров. Відмови від доведення злоч. До кінця, його відмінність від дійового каяття.
- •48 Поняття та ознаки співучасті в кримінальному праві.
- •50 Підбурювач, як вид співучасників.
- •51 Виконавець злочину
- •52 Пособник як вид співучасника скоєння злочину.
- •53 Організатор вчинення злочину.
- •54 Форми співучасті, критерії їх виділення.
- •55 Співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом.
- •56 Ексцес виконавця, правові наслідки.
- •57 Поняття та види причетності до злочину.
- •58 Поняття та види єдиного (одиничного) злочину.
- •59 Поняття множинності злочинів, її види.
- •60 Поняття та види повторності злочинів.
- •61 Сукупність злочинів - вид множинності.
- •62 Рецидив злочину та його види.
- •63 Поняття необхідної оборони в кримінальному праві.
- •64 Затримання особи, що вчинила злочин, умови правомірності.
- •65 Фізичний або психічний примус, їх кримінально-правове значення
- •66 Поняття крайньої необхідності, умови правомірності.
- •67 Діяння, пов’язане з ризиком, — обставина, що виключає злочинність діяння.
- •68 Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •69 Давність притягнення до кримінальної відповідальності.
- •70 Поняття покарання та його цілі за кримінальним законодавством України
- •71 Система покарань, класифікація видів покарань.
- •72 Штраф як вид покарання.
- •73 Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину, кваліфікаційного класу.
- •74 Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •1) В качестве основного:
- •75 Громадські роботи як вид кримінального покарання.
- •76 Виправні роботи, порядок їх призначення.
- •83 Загальні засади призначення покарання.
- •88 Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •89 Призначення покарання за сукупністю вироків.
29 Поняття та ознаки суб’єкту злочину.
Суб. прест. в уг. пр. – это один из обязат. эл-ов состава прест.
Субъектом преступления, согласно ч. 1 ст. 18 УК, "является физическое вменяемое лицо, совершившее преступление в возрасте, с которого согласно Уголовному кодексу может наступать уголовная ответственность".
Признаки субъекта преступления необходимые для решения вопросов уголовной ответственности, в частности квалификации преступлений. Выяснение же характеристик личности преступника может служить, например, более полному установлению обстоятельств совершенного преступления, причин и условий, которые ему способствовали, с целью назначения необходимого для исправления виновного наказания и предупреждения совершения преступлений как осужденным, так и другими лицами. Признаками субъекта преступления являются: физическое лицо, вменяемость и возраст, с кот. наступает уг. отв. за соверш. им общественно опасное деяние.
Физическое лицо - это всегда человек, обладающий не только всеми названными обязательными признаками, но и другими качествами, которые могут иметь определенное криминально-правовое значение. Физ. лицом, соверш. прест. могут признаваться: гражданин У., лицо без гражд., постоянно прожив. на терр. У., иностранец, не облад. дипломатич. иммунитетом.
Вменяемость – признается лицо, кот. во время совершения прест. могло осознавать свои действия (бездействие) и руководить ими. Способность лица осознавать фактич. сторону и обществ. опасность совершенного прест, а также руководить своими действиями устанавливаетя в случаяз, предусм. в УПК, заключением суд.-психиатр. экспертной комиссии. Вменяется сост. из юридического и психологического
Возраст лица - это такой календарный период психофизиологического развития личности, с которым связаны биологические, социально-психологические и правовые последствия для юридического статуса лица.
Анализ этих преступлений дает основание для вывода, что законодатель снизил возраст уголовной ответственности за две группы преступлений: 1) насильственные преступления, 2) имущественные преступления. В основу снижения возраста уголовной ответственности за эти преступления положены следующие критерии:
уровень умственного развития, сознания личности, что свидетельствует о возможности уже в 14 лет осознать общественную опасность и противоправность преступлений, предусмотренных ч. 2 ст. 21 УК;
значительную распространенность большинства из этих преступлений среди подростков;
значительную общественную опасность (тяжесть) большинства из этих преступлений. Лицо в возрасте от 14 до 16 лет не отвечает за преступления, за которые
устанавливается ответственность с 16 лет, даже если она принимала в них в качестве соучастника. В таких случаях человек в возрасте от 14 до 16 лет может нести ответственность только, если в конкретных действиях содержатся признаки другого преступления, за которое законом установлена ответственность с 14 лет.
Например, если несовершеннолетний в возрасте до 16 лет принимает участие вместе с другими лицами, достигшими 16 лет, в таком преступлении, как принуждение к выполнению или невыполнению гражданско-правовых обязательств путем насилия, опасного для жизни и здоровья (ч. 3 ст. 355 УК), то он может отвечать только за совершение, например, тяжкого телесного повреждения по ст. 121 УК.