- •1 Наука кримінального права, її зміст та задачі.
- •2 Поняття та предмет кримінального права.
- •3 Принципи кримінального права (загальні та спеціальні).
- •4 Загальна характеристика кримінального законодавства України.
- •5 Поняття кримінального закону, його риси та значення.
- •6 Побудова кримінального закону, структура статей кк
- •7 Поняття та види диспозицій статей Особливої частини кк.
- •8 Тлумачення кримінального закону, його види та прийоми.
- •9 Дія кримінального закону у часі.
- •10 Зворотна дія кримінального закону у часі.
- •11 Дія кримінального закону в просторі.
- •12 Дія кримінального закону за колом осіб.
- •13 Дія кримінального закону у просторі.
- •14 Поняття і ознаки злочину.
- •15 Класифікація злочинів в теорії кримінального права та законодавстві.
- •16 Кримінально-правові відносини (зміст, суб'єкти).
- •17 Поняття кримінальної відповідальності в теорії кримінального права.
- •18 Підстави кримінальної відповідальності в теорії крим. Права та за кримінальним законодавством.
- •19 Поняття складу злочину, його елементи та ознаки.
- •20 Об’єкт злочину та його види.
- •21 Поняття предмету злочину та його співвідношення з об’єктом злочину.
- •22 Поняття та ознаки об’єктивної сторони складу злочину.
- •23 Поняття суспільно небезпечного діяння та його ознаки.
- •24 Поняття кримінально-правової бездіяльності, умови відповідальності.
- •25 Поняття та види суспільно небезпечних наслідків злочину.
- •26 Поняття причинного зв’язку та його значення в кримінальному праві. Теорії причинного зв’язку.
- •27 Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину, їх значення.
- •28 Поняття місця скоєння злочину, його значення.
- •29 Поняття та ознаки суб’єкту злочину.
- •30 Осудність та обмежена осудність суб’єкта злочину.
- •31 Вік кримінальної відповідальності.
- •32 Поняття і види спеціального суб’єкту злочину
- •33 Поняття та ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
- •34 Поняття та зміст вини у кримінальному праві.
- •35 Поняття та види умислу в кримінальному законодавстві
- •36 Умисел та його види в теорії кримінального права.
- •37 Злочинна самовпевненість, її критерії.
- •38 Необережність та її види.
- •39 Злочинна недбалість, її критерії.
- •40 Випадок (казус) та його відмінність від злочинної недбалості.
- •41 Злочини з двома формами вини.
- •42 Мотив та мета злочину, їх значення для кваліфікації.
- •43 Юридична та фактична помилки в кримінальному праві.
- •44 Поняття та види стадій скоєння злочину.
- •45 Кримінальна відповідальність за готування до скоєння злочинів.
- •46 Поняття та види замаху на вчинення злочину.
- •47 Поняття та ознаки добров. Відмови від доведення злоч. До кінця, його відмінність від дійового каяття.
- •48 Поняття та ознаки співучасті в кримінальному праві.
- •50 Підбурювач, як вид співучасників.
- •51 Виконавець злочину
- •52 Пособник як вид співучасника скоєння злочину.
- •53 Організатор вчинення злочину.
- •54 Форми співучасті, критерії їх виділення.
- •55 Співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом.
- •56 Ексцес виконавця, правові наслідки.
- •57 Поняття та види причетності до злочину.
- •58 Поняття та види єдиного (одиничного) злочину.
- •59 Поняття множинності злочинів, її види.
- •60 Поняття та види повторності злочинів.
- •61 Сукупність злочинів - вид множинності.
- •62 Рецидив злочину та його види.
- •63 Поняття необхідної оборони в кримінальному праві.
- •64 Затримання особи, що вчинила злочин, умови правомірності.
- •65 Фізичний або психічний примус, їх кримінально-правове значення
- •66 Поняття крайньої необхідності, умови правомірності.
- •67 Діяння, пов’язане з ризиком, — обставина, що виключає злочинність діяння.
- •68 Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •69 Давність притягнення до кримінальної відповідальності.
- •70 Поняття покарання та його цілі за кримінальним законодавством України
- •71 Система покарань, класифікація видів покарань.
- •72 Штраф як вид покарання.
- •73 Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину, кваліфікаційного класу.
- •74 Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •1) В качестве основного:
- •75 Громадські роботи як вид кримінального покарання.
- •76 Виправні роботи, порядок їх призначення.
- •83 Загальні засади призначення покарання.
- •88 Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •89 Призначення покарання за сукупністю вироків.
3 Принципи кримінального права (загальні та спеціальні).
Принципы (пр-пы) – это основа любой деят. В уг. пр. пр-пы явл. основой зак-ой и правоприменительной деят. Они должны находится в основе принятия любого решения на законодательном и правоприменительном ур-ях. В уг. пр. пр-пы делятся на: Общие пр-пы явл. основой функционирования любой отрасли; Спец. пр-пы позволяют установить особенности и разграничить одну отрасль от др.
Общие пр-пы:
пр-п законности проявл. в неск. аспектах. Он проявл. в том, что лицо может быть осуждено не только за соверш. им деяние, кот. содержит в себе состав прест., предусм. уг. зак. За совершенное общественно опасное деяние, по общему правилу, может быть применено только то наказание, кот. предусм. в санкции ст., по кот. было квалиф. деяние. И, наконец, освободить от уг. отв. или наказ. можно только при наличии оснований и условий, предусм. в УКУ.
пр-п равенства граждан перед уг. зак. Лицо, соверш. прест., подлежит уг. отв. независ. от пола, расы, национальности, происхожд., имуществ-го и служебного положения, отнош. к вероисповед., убеждений и др. обстоят. Возможно только одно основание уг. отв. – наличие в соверш. деянии признаков состава конкр. прест. предусм. в УКУ.
пр-п демократизма проявляется, Н: в разл. формах участи общественности, представителей обществ. организаций и частных лиц в правовой оценке действий, назначении наказаний, освобождении от уг. отв. и наказ и др.
пр-п гуманизма прявл. прежде всего в признании ценности чела как личности, независ. от того, потерпевший это или преступник. Этот пр-п закл., например в том, что с целью положительного воздействия на преступника, наказ., кот ему назначено, должно быть эффективным. В частности, он выражается в том, что наказание, кот. влечет существенное ограничение правового статуса осужденного, преследует единственную цель - защитить интересы других, законопослушных граждан, от преступных посягательств.
пр-п справедливости озн., что уг. наказание или иная мера уг.-пр. воздействия, применяемые к преступнику, должны соответствовать степени общественной опасности прест., а также личности преступника.
Специальные пр-пы: ответственность только за совершение общественно опасного деяния, предусмотренного законом как преступление (этот принцип принято выражать - нет преступления без указания на это в законе. Только уголовный закон определяет, какое общественно опасное деяние является преступлением . Иначе говоря, уголовная ответственность и наказание могут иметь место только за то конкретно совершенное лицом деяние, указанное как преступление в Особенной части УК.) ответственность только при наличии вины (КУ ст. 62 провозглашает, что лицо считается невиновным в совершении преступления и не может быть подвергнуто уголовному наказанию, пока его вина не будет доказана в законном порядке и установлена обвинительным приговором суда в соответствии с законом. Никто не обязан доказывать свою невиновность в совершении преступления.), личный характер ответственности (в том, что только лицо , совершившего преступление, может нести за него уголовную ответственность и подлежать наказанию. Какой бы тяжести преступление не было совершено, никакие другие лица (в том числе родственники) не могут быть привлечены к ответственности, кроме лица, виновного в его совершении.) индивидуализация уголовной ответственности и наказания (требует, чтобы уголовная ответственность и назначения наказания были максимально конкретизированы, индивидуализированные, исходя из конкретных обстоятельств совершенного преступления с учетом личности виновного. Чем более тяжкое преступление совершено, чем более общественно опасным винный, тем более суровая уголовная ответственность наступает, тем более строгим является назначено наказание, и наоборот).