- •1 Наука кримінального права, її зміст та задачі.
- •2 Поняття та предмет кримінального права.
- •3 Принципи кримінального права (загальні та спеціальні).
- •4 Загальна характеристика кримінального законодавства України.
- •5 Поняття кримінального закону, його риси та значення.
- •6 Побудова кримінального закону, структура статей кк
- •7 Поняття та види диспозицій статей Особливої частини кк.
- •8 Тлумачення кримінального закону, його види та прийоми.
- •9 Дія кримінального закону у часі.
- •10 Зворотна дія кримінального закону у часі.
- •11 Дія кримінального закону в просторі.
- •12 Дія кримінального закону за колом осіб.
- •13 Дія кримінального закону у просторі.
- •14 Поняття і ознаки злочину.
- •15 Класифікація злочинів в теорії кримінального права та законодавстві.
- •16 Кримінально-правові відносини (зміст, суб'єкти).
- •17 Поняття кримінальної відповідальності в теорії кримінального права.
- •18 Підстави кримінальної відповідальності в теорії крим. Права та за кримінальним законодавством.
- •19 Поняття складу злочину, його елементи та ознаки.
- •20 Об’єкт злочину та його види.
- •21 Поняття предмету злочину та його співвідношення з об’єктом злочину.
- •22 Поняття та ознаки об’єктивної сторони складу злочину.
- •23 Поняття суспільно небезпечного діяння та його ознаки.
- •24 Поняття кримінально-правової бездіяльності, умови відповідальності.
- •25 Поняття та види суспільно небезпечних наслідків злочину.
- •26 Поняття причинного зв’язку та його значення в кримінальному праві. Теорії причинного зв’язку.
- •27 Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину, їх значення.
- •28 Поняття місця скоєння злочину, його значення.
- •29 Поняття та ознаки суб’єкту злочину.
- •30 Осудність та обмежена осудність суб’єкта злочину.
- •31 Вік кримінальної відповідальності.
- •32 Поняття і види спеціального суб’єкту злочину
- •33 Поняття та ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
- •34 Поняття та зміст вини у кримінальному праві.
- •35 Поняття та види умислу в кримінальному законодавстві
- •36 Умисел та його види в теорії кримінального права.
- •37 Злочинна самовпевненість, її критерії.
- •38 Необережність та її види.
- •39 Злочинна недбалість, її критерії.
- •40 Випадок (казус) та його відмінність від злочинної недбалості.
- •41 Злочини з двома формами вини.
- •42 Мотив та мета злочину, їх значення для кваліфікації.
- •43 Юридична та фактична помилки в кримінальному праві.
- •44 Поняття та види стадій скоєння злочину.
- •45 Кримінальна відповідальність за готування до скоєння злочинів.
- •46 Поняття та види замаху на вчинення злочину.
- •47 Поняття та ознаки добров. Відмови від доведення злоч. До кінця, його відмінність від дійового каяття.
- •48 Поняття та ознаки співучасті в кримінальному праві.
- •50 Підбурювач, як вид співучасників.
- •51 Виконавець злочину
- •52 Пособник як вид співучасника скоєння злочину.
- •53 Організатор вчинення злочину.
- •54 Форми співучасті, критерії їх виділення.
- •55 Співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом.
- •56 Ексцес виконавця, правові наслідки.
- •57 Поняття та види причетності до злочину.
- •58 Поняття та види єдиного (одиничного) злочину.
- •59 Поняття множинності злочинів, її види.
- •60 Поняття та види повторності злочинів.
- •61 Сукупність злочинів - вид множинності.
- •62 Рецидив злочину та його види.
- •63 Поняття необхідної оборони в кримінальному праві.
- •64 Затримання особи, що вчинила злочин, умови правомірності.
- •65 Фізичний або психічний примус, їх кримінально-правове значення
- •66 Поняття крайньої необхідності, умови правомірності.
- •67 Діяння, пов’язане з ризиком, — обставина, що виключає злочинність діяння.
- •68 Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •69 Давність притягнення до кримінальної відповідальності.
- •70 Поняття покарання та його цілі за кримінальним законодавством України
- •71 Система покарань, класифікація видів покарань.
- •72 Штраф як вид покарання.
- •73 Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину, кваліфікаційного класу.
- •74 Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •1) В качестве основного:
- •75 Громадські роботи як вид кримінального покарання.
- •76 Виправні роботи, порядок їх призначення.
- •83 Загальні засади призначення покарання.
- •88 Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •89 Призначення покарання за сукупністю вироків.
26 Поняття причинного зв’язку та його значення в кримінальному праві. Теорії причинного зв’язку.
Причинная связь - такая связь между общественными явлениями, при кот. одно явление (общественно опасное деяние) образует другое явление - преступные последствия.
При этом первое из них является причиной, а второе - следствием. В уголовном праве по общему правилу, уголовная ответственность наступает за причинно обусловленные преступные последствия, то есть за преступное задачи общественно опасной вреда. Одновременно в некоторых случаях уголовная ответственность наступает не за преступно причиненный вред, а за преступную обусловленность ее, то есть за такое бездействие, которая была не причиной, а лишь условием наступления общественно опасного вреда. Например, врач не оказал помощи больному, в результате чего произошли тяжкие последствия (ст. 139 УК), неисполнение или ненадлежащее исполнение лицом, которому поручено хранение или охрана чужого имущества, своих обязанностей, если это повлекло тяжкие последствия для собственника имущества (в . 197 УК).
Поэтому наряду с причинами наступления преступных последствий необходимо отличать и условия, не были причиной этих последствий, но способствовали их наступлению.
Условия - это такие явления, которые сами не способны, не способны породить определенные последствия, но которые способствуют их наступлению. Условия играют важную роль в развитии причинной связи - они могут значительно облегчать действие причины или препятствовать ей.
Уголовная ответственность за преступную обусловленность наступает лишь в тех случаях, когда одним из условий наступления преступных последствий была бездействие ответственного лица. В этих случаях уголовная ответственность наступает не за причинение вреда, а за невидвернення ее, за незапобигання вреда, который был причинен другими лицами или другими источниками (стихийное бедствие, действия животных, физиологические процессы и т.д.)..
Если же одним из условий наступления преступных последствий были конкретные действия другого лица, то действия лица не могут быть признаны причиной определенных последствий и это лицо не может быть за них ответственным. Например, В. - мастер железнодорожного участка, назначил путевым обходчиком М. без надлежащего разрешения врача. По дороге на свой участок М. грубо неосторожно шел по железнодорожному пути и попал под поезд. В постановлении суд отметил, что хотя действия В. и были одним из условий смерти M., но они не были причиной смерти, а потому В. не должен нести ответственность за ее наступления.
Уголовное правовая наука 3 основные теории (концепции) по проблеме причинной связи:
1) эквивалентности "conditio sine gua non" ("условие, без которого нет"): тот или иной фактор, без которого не было бы последствия, является необходимым условием преступного результата и основанием для вывода о наличии причинной связи;
2) адекватности причины: признает имеющими уголовно-правовое значение, только "типичные" причины;
3) необходимого причинения: деяние предшествует следствию по времени, деянию внутреннее присуща неизбежность или реальная возможность наступления последствия, действия порождает следствие, следствие порождается именно этим деянием, а не действиям других лиц или других внешних сил.
Самой распространенной является теория conditio sine qua non - причина - это условие, без которого последствия не наступят.