- •1 Наука кримінального права, її зміст та задачі.
- •2 Поняття та предмет кримінального права.
- •3 Принципи кримінального права (загальні та спеціальні).
- •4 Загальна характеристика кримінального законодавства України.
- •5 Поняття кримінального закону, його риси та значення.
- •6 Побудова кримінального закону, структура статей кк
- •7 Поняття та види диспозицій статей Особливої частини кк.
- •8 Тлумачення кримінального закону, його види та прийоми.
- •9 Дія кримінального закону у часі.
- •10 Зворотна дія кримінального закону у часі.
- •11 Дія кримінального закону в просторі.
- •12 Дія кримінального закону за колом осіб.
- •13 Дія кримінального закону у просторі.
- •14 Поняття і ознаки злочину.
- •15 Класифікація злочинів в теорії кримінального права та законодавстві.
- •16 Кримінально-правові відносини (зміст, суб'єкти).
- •17 Поняття кримінальної відповідальності в теорії кримінального права.
- •18 Підстави кримінальної відповідальності в теорії крим. Права та за кримінальним законодавством.
- •19 Поняття складу злочину, його елементи та ознаки.
- •20 Об’єкт злочину та його види.
- •21 Поняття предмету злочину та його співвідношення з об’єктом злочину.
- •22 Поняття та ознаки об’єктивної сторони складу злочину.
- •23 Поняття суспільно небезпечного діяння та його ознаки.
- •24 Поняття кримінально-правової бездіяльності, умови відповідальності.
- •25 Поняття та види суспільно небезпечних наслідків злочину.
- •26 Поняття причинного зв’язку та його значення в кримінальному праві. Теорії причинного зв’язку.
- •27 Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину, їх значення.
- •28 Поняття місця скоєння злочину, його значення.
- •29 Поняття та ознаки суб’єкту злочину.
- •30 Осудність та обмежена осудність суб’єкта злочину.
- •31 Вік кримінальної відповідальності.
- •32 Поняття і види спеціального суб’єкту злочину
- •33 Поняття та ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
- •34 Поняття та зміст вини у кримінальному праві.
- •35 Поняття та види умислу в кримінальному законодавстві
- •36 Умисел та його види в теорії кримінального права.
- •37 Злочинна самовпевненість, її критерії.
- •38 Необережність та її види.
- •39 Злочинна недбалість, її критерії.
- •40 Випадок (казус) та його відмінність від злочинної недбалості.
- •41 Злочини з двома формами вини.
- •42 Мотив та мета злочину, їх значення для кваліфікації.
- •43 Юридична та фактична помилки в кримінальному праві.
- •44 Поняття та види стадій скоєння злочину.
- •45 Кримінальна відповідальність за готування до скоєння злочинів.
- •46 Поняття та види замаху на вчинення злочину.
- •47 Поняття та ознаки добров. Відмови від доведення злоч. До кінця, його відмінність від дійового каяття.
- •48 Поняття та ознаки співучасті в кримінальному праві.
- •50 Підбурювач, як вид співучасників.
- •51 Виконавець злочину
- •52 Пособник як вид співучасника скоєння злочину.
- •53 Організатор вчинення злочину.
- •54 Форми співучасті, критерії їх виділення.
- •55 Співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом.
- •56 Ексцес виконавця, правові наслідки.
- •57 Поняття та види причетності до злочину.
- •58 Поняття та види єдиного (одиничного) злочину.
- •59 Поняття множинності злочинів, її види.
- •60 Поняття та види повторності злочинів.
- •61 Сукупність злочинів - вид множинності.
- •62 Рецидив злочину та його види.
- •63 Поняття необхідної оборони в кримінальному праві.
- •64 Затримання особи, що вчинила злочин, умови правомірності.
- •65 Фізичний або психічний примус, їх кримінально-правове значення
- •66 Поняття крайньої необхідності, умови правомірності.
- •67 Діяння, пов’язане з ризиком, — обставина, що виключає злочинність діяння.
- •68 Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •69 Давність притягнення до кримінальної відповідальності.
- •70 Поняття покарання та його цілі за кримінальним законодавством України
- •71 Система покарань, класифікація видів покарань.
- •72 Штраф як вид покарання.
- •73 Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину, кваліфікаційного класу.
- •74 Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •1) В качестве основного:
- •75 Громадські роботи як вид кримінального покарання.
- •76 Виправні роботи, порядок їх призначення.
- •83 Загальні засади призначення покарання.
- •88 Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •89 Призначення покарання за сукупністю вироків.
20 Об’єкт злочину та його види.
Объектом преступления являются общественные отношения, которые находятся под охраной уголовного закона, на которые посягает преступление, которым причиняются или которые ставятся под угрозу причинения общественно опасного вреда. Объект преступления – это то, на что посягает лицо, чему преступлением причиняется или может быть причинен определенный вред (ущерб). Объектом какого-либо прест. всегда выступают обществ. отнош., охраняемые уг. законом. К обязательных признаков объекта преступления относят общественные отношения, к факультативным - предмет преступления и потерпевшего от преступления.
Общественные отношения как объект преступления, имеют внутреннюю структуру. Структурными элементами общественного отношения являются: субъекты общественных отношений, предмет, по поводу которого существуют общественные отношения, общественно полезная деятельность (социальная связь) как содержание общественных отношений.
В теории уголовного права широкое распространение получила трехчленная классификация объектов преступления на общий, родовой и непосредственный. Это - классификация "по вертикали".
Общим объектом преступлений признается вся совокупность общественных отношений, охраняемых уголовным законом.
Под родовым объектом преступлений принято понимать общественные отношения, на которые посягает определенная группа преступлений. Это могут быть тождественны, или однородные, общественные отношения, охраняемые комплексом взаимосвязанных уголовно-правовых норм. Родовой объект преступлений чаще указывается в названиях разделов Уголовного кодекса. Например, разд. XVII называется "Преступления в сфере служебной деятельности".
Непосредственный объект - это общественные отношения, на которые посягает конкретное преступное деяние. Непосредственный объект - это общественные отношения, поставленные под охрану конкретного уголовного закона.
В теории уголовного права широко распространенная трехступенчатая классификация багатообьектних преступлений "по горизонтали". Суть этой классификации состоит в том, что на уровне непосредственного объекта выделяются основной, дополнительный и факультативный непосредственные объекты преступления (классификация "по горизонтали").
Основной непосредственный объект - это общественные отношения, нарушение которых составляет социальную сущность преступления, основной непосредственный объект в решающей степени определяет общественную опасность конкретного преступления.
Дополнительный непосредственный объект преступления - это общественные отношения посягательство на которые не являются сутью этого преступления, но они нарушаются, или относятся в угрозу нарушения наряду с основным непосредственным объектом.
Факультативным непосредственным объектом преступления признаются общественные отношения, которые данное преступление в одних случаях нарушает, а в других не нарушает.
Объект преступления имеет важное практическое значение: для отграничения преступлений от других правонарушений, для определения социальной сущности преступления, для определения общественных отношений, нуждающихся уголовно-правовой охраны, для классификации всех преступлений, для установления характера и степени общественной опасности преступления, для правильной квалификации преступления.