39) Основні показники моніторів

Розмір екрану — визначається довжиною діагоналі (традиційно вимірюється в дюймах)

Співвідношення сторін екрану — стандартний (4:3) та широкоформатний (16:9, 16:10)

Роздільність дисплею — кількість пікселів по вертикалі та горизонталі

Глибина кольору — кількість біт на кодування одного пікселя (від монохром/?/ного (1 біт) до 32-бітного)

Розмір зерна (для CRT) чи пікселя (для LCD) 564+654+96854654+9854+84169514+9684+986huy

Частота оновлення зображення (виміруюється в герцах, для LCD практично однакова)

Швидкість відклику пікселів (не для всіх типів моніторів, у LCD, як правило, суттєво нижча ніж у CRT)

Максимальний кут огляду — максимальний кут під яким не виникає суттєвого погіршення якості зображення (актуально для LCD)

43)Склад та особливості відео систем

Відеосистема комп'ютера - сукупність трьох компонентів: монітора, відеоадаптера й драйверів відеосистеми.

Персональний комп'ютер зміг стати привабливим обчислювальним засобом завдяки інтерактивності взаємодії з користувачем. Основний потік вихідної інформації PC візуальний, причому інформація представляється як у текстовому, так й у графічному виді.

У перші роки існування PC його відеосистемою називали засоби виводу текстової найчастіше використовували (і продовжують використовувати) монітори з електронно-променевими трубками. Адаптери, що дозволяють підключати монітор до шини комп'ютера, називали відеоадаптерами, і підрозділяли на алфавітно-цифрові й графічні. Останні крім графічної дозволяли виводити й текстову інформацію. Вся виведена інформація формувалася під керуванням системних і прикладних програм. У міру "дорослішання", на PC стали звалювати й, як здавалося раніше, непід'ємну ношу відтворення й обробки телевізійних зображень, що рухаються, так названого "живого відео". Так назріла необхідність коректування термінології. Відеосистема сучасного комп'ютера складається з обов'язкової графічної підсистеми (формуючої зображення програмно) і додаткової підсистеми обробки відеозображень. Обидві ці складові частини звичайно використовують загальний монітор, а відповідні апаратні засоби системного блоку можуть розташовуватися на роздільних картах різного функціонального призначення або поєднуватися на одному комбінованому адаптері, що доречно назвати адаптером дисплея (Display Adapter).

44)Графічний режим роботи відеосистем

Графічний режим використовується у багатозадачних операційних системах. Керування у цьому режимі часто здійснюють за допомогою графічних об’єктів які переважно вибирають маніпулятором “миш”. Цей режим є легким для сприйняття початківцям, але вимагає значних апаратних ресурсів (потужного процесора, більших об’ємів оперативної пам’яті, відеокарти та ін.).

Керування відеосистемою у графічному режимі здійснюють через зручний діалоговий інтерфейс. Тут параметри, переважно, вибираються із розробленого меню.

45) Текстовий режим роботи відеосистем

Текстовий режим відображає тільки визначену кількість символів які розміщуються у рядках. Керування здійснюється із командного рядка. Команди вводяться безпосередньо із клавіатури. Переважно використвується системними програмістами та іншими досвідченими працівниками.

Керування відеосистемою у текстовому режимі можна здійнювати на низькому рівні за допомогою команд асемблера.

Тут використовується команда переривання для монітора INT 10h. Номер функції задається у регістрі АН, а параметри заносяться у регістр АL.

Текстовий режим є досить ощадливий до ресурсів комп'ютера, оскільки інформація яка виводиться на екран у одиницю часу є невелика за розмірами.