35) Принцип дії клавіатури

Незалежно від того, як механічно реалізований процес нажимання клавіш, сигнал при нажиманні реєструється контролером клавіатури і передається у вигляді скен - кода на материнську плату.

Скен-код - це однобайтове число, молодші 7 біт якого представляють ідентифікаційний номер, який присвоєно кожній клавіші (дивись таблиці).

На материнській платі РС для підключення клавіатури також використовують контролер. Для РС типу АТ використовується мікросхема універсального периферійного інтерфейсу (UPI). Коли скен-код поступає на контролер клавіатури, то створюється апаратне преривання, процесор припиняє свою роботу і виконує процедуру, яка аналізує скен-код. Дане преривання обслуговується спеціальною програмою, яка входить в склад ROM BIOS. При цьому ця процедура спочатку визначає установку клавіш і перемикачів, щоб правильно отримати код, що вводиться ("а" чи "А"). Поміж цей код поміщається 6 цифер клавіатури, яка являє собою область, що може запам'ятовувати до 15 вводимих символів, поки прикладна програма не може їх обробити. Контролер на материнській платі може не тільки приймати, але і передавати дані, щоб повідомити клавіатурі різні параметри, наприклад, частоту нажимання клавіші. Після обробки скен-коду виробляються преривання виводу на екран, які передаються на відеобуфер, а потім на екран монітора

36) Види маніпуляторів

Маніпулятор типу «миша», «мишка» (англ. mouse, англ. mouse devices) — один з вказівних пристроїв уведення (англ. pointing device), який дає змогу користувачеві через інтерфейс взаємодіяти з комп'ютером.

Миша сприймає своє переміщення в робочій площині (зазвичай на частині поверхні стола) і передає цю інформацію комп'ютеру. Програма є у комп'ютері, у відповідь на переміщення миші виконує на екрані дію, яка відповідає напрямку і відстані цього переміщення. В універсальних інтерфейсах (наприклад, у віконному) за допомоги миші користувач керує спеціальним курсором — вказівником — маніпулятором елементами інтерфейсу. Інколи використовується введення команд мишею без участі видимих елементів інтерфейсу програми: за допомогою аналізування рухів миші. Такий спосіб отримав назву «жести мишею» (англ. mouse gestures).

У доповнення до декодера переміщення, миша має від однієї до трьох і більше кнопок, а також додаткові елементи керування (колеса прокрутки (англ. scroll wheel), джойстики, трекболи, клавіші тощо), дії яких зазвичай зв'язані з положенням курсора в цей час (або складників специфічного інтерфейсу).

Типи

Розрізняють декілька типів мишей:

За механізмом керування курсором:

механічна — всередині миші вільно розташована кулька, котра дотикається до поверхні, на якій розташована миша, рух змушує кульку обертатися у відповідний бік, які передаються на два перпендикулярно розташовані валики, оберти яких і перетворюються оптичними сенсорами у сигнали комп'ютера;

оптична— мишу оснащено освітлювачем (лазером) і примітивною «камерою», котра і фіксує рухи миші по поверхні.

За принципом обміну даних з комп'ютером:

дротова — сигнали комп'ютеру передаються за допомогою дротів. Раніше дроти переважно з'єднували мишу із COM або PS/2 портами. Тепер виготовляються USB-миші (які можна за допомогою спеціальних перехідників підімкнути і до згаданих вище портів);

бездротова (радіомиша) — така миша складається з двох частин: безпосередньо маніпулятора, з вбудованим пристроєм передачі радіосигналів, і пристрою для приймання радіосигналів, який під'єднаний до комп'ютера. Сучасні радіомиші використовують для зв'язку технологію Bluetooth, що дає змогу позбавитися від приймального пристрою, оскільки деякі комп'ютери вже оснащені Bluetooth-адаптером.