73.Поняття та види зед договорів ,їх умови.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) — матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на визначення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається

суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у

простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним

договором України чи законом. Повноваження представника на

укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може

випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших

підстав, які не суперечать Закону. Дії, які здійснюються від

імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності

суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим

на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта

зовнішньоекономічної діяльності.

В міжнародних зовнішньоекономічних відносинах розрізняють такі основні договори: торговельні, контингентні (угоди про товарообіг), кредитні, товарні, про міжнародні розрахунки, про економічне промислове та науково-технічне співробітництво, міжнародний фінансовий лізинг, договір франчизи, з будівництва комплексного промислового об’єкта, про надання технічних послуг, а також міжнародні угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), про торгівельні аспекти прав на інтелектуальну власність (ТРІПС), з торгівлі послугами (ГАТС) тощо. Вони також є головними міжнародно-правовими актами у межах Світової організації торгівлі (СОТ).

Основною метою цих договорів є створення у світі ліберальної і відкритої торговельної системи, яка дасть змогу підприємствам країн – членів торговельну діяльність на засадах добросовісної конкуренції.

74.Основні правові форми розрахунків,що застосовуються при здійсненні зед:документарний акредитив,інкасо,банківський переказ.

Банківський переказ  – це основна форма міжнародних розрахунків у сучасній практиці. Крім того, банківський переказ є елементом всіх інших форм міжнародних розрахунків (акредитиви, інкасо, чеки, векселі). Банківський переказ належить до платних комісійних операцій банку. Усі банки, які беруть участь у здійсненні банківського переказу, беруть комісію за проведення операції.

Оплата переказом можлива на будь-якій стадії виконання контракту: до відвантаження товару, після відвантаження товару, через певний період. Оплата до відвантаження означає аванс. У цьому випадку імпортер у встановлені контрактом строки або після повідомлення експортера про готовність товару до відвантаження дає доручення банку здійснити переказ валюти на користь експортера. Отримавши таке повідомлення, експортер відвантажує товар. Боржник передає своєму банку відповідний формуляр у трьох примірниках і в такий спосіб доручає йому переказати на рахунок свого кредитора певну суму грошей. Порядок виконання банківського переказу такий:-переказ відбувається відповідно до умов укладення контракту проти повідомлення продавця про відвантаження;-експортер відвантажує товар і отримує товарні документи від перевізника;-експортер відправляє повідомлення про відвантаження та інші комерційні документи імпортеру;-імпортер подає заявку на переказ;-імпортер отримує товари;-банк імпортера, отримавши заявку на переказ, здійснює списання грошей з валютного рахунку клієнта і зараховує їх на рахунок банка-кореспондента;

банк експортера:-перевіряє одержані документи;-списує гроші з рахунку банку імпортера, зараховує їх на рахунок постачальника;-передає документи про отримання ним грошей і виписує з рахунку клієнта.

Інкасо- це доручення експортера (кредитора) до свого банку одержати від імпортера (платника, боржника) безпосередньо або через інший банк певну суму або підтвердження (акцепт) того, що сума буде виплачена у встановлений термін.Базою для проведення операцій документарного інкасо є “Уніфіковані правила по інкасо” (УПІ), розроблені Міжнародною Торговельною Палатою і визнані банками. Існують два основні види інкасо:

чисте, тобто інкасо тільки фінансових документів,

документарне, тобто інкасо комерційних документів.

Учасниками інкасових операцій є:

довіритель (клієнт, який доручає банку одержати певну суму),

банк-ремітент (банк, якому клієнт доручає одержати певну суму),

банк-інкасатор (будь-який банк, що не є банком-ремітентом і бере участь в операції),

репрезентативний банк (банк, який безпосередньо одержує платіж або акцепт).

 Акредитив- який використовується у розрахунках за зовнішньоторговельни­ми угодами, незалежно від того, який він ("документарний акредитив", "акреди­тив", "акредитивний лист" тощо) – це одностороннє умовне грошове зо­бов'язання банку-емітента, видане ним за дорученням клієнта-наказодавця ак­редитива (імпортера) на користь його контрагента за контрактом бенефіціара (експортера).За цим грошовим зо­бов'язанням банк, який відкрив акреди­тив (банк-емітент), повинен здійснити бенефіціару платіж (негайно або з відстрочкою) чи акцептувати тратти бенефіціара та сплатити їх в строк. Або він може уповноважити інший банк здійснити такі платежі, акцепт або не­гоціацію тратт бенефіціара за умови на­дання ним документів, передбачених в акредитиві, також якщо виконані інші умови акредитива.Послідовність дій при оформленні акредитива схематично можна подати так :-укладення угоди між експортером та імпортером;-заява імпортером на відкриття акредитива;-відкриття акредитива банком-емітентом і направлення його бенефіціару через авізуючий банк (банк-експортера);-авізування (повідомлення) бенефіціару про відкриття на його користь акредитива;-перевірка акредитива експортером (відповідність умовам угоди, виконання);-відправлення товару експортером імпортерові;-оформлення і надання бенефіціаром у свій банк комплексу документів для отримання платежу за акредитивом;-перевірка та пересилання банком, що авізує, документів банку-емітенту;-перевірка банком-емітентом отриманих документів, що отримані та їх проплата;-видача банком-емітентом документів, що проплачені, наказодавцю акредитива, тобто емітенту;-зарахування банком, що авізує, коштів бенефіціару.