54 Договір майнового найму: поняття, зміст, види.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно в користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

Різновиди договору слід визначити за допомогою речей, що можуть бути предметом договору найму (оренди), законодавець окремо визначає земельну ділянку, будівлю або іншу капітальну споруду, транспортний засіб, житло. Зауважимо, що відносини найму (оренди) житла регулюються в окремій главі ЦК.

Договір майнового найму має спільні і відмінні від договору купівлі-продажу ознаки. Спільним є те, що і майновий найм, і купівля-продаж — це оплатні, двосторонні договори. Головна відмінність полягає в тому, за договором майнового найму майно передається не у власність, а в тимчасове оплатне користування на певний строк.

В укладенні договору найму заінтересована кожна із сторін. Наймач інколи не має можливості (або бажання) придбати майно у власність, тому тимчасово користується чужим майном. Наймодавець як власник максимально вилучає корисні властивості із свого майна, яке йому тимчасово не потрібно.

Предметом договору найму може бути будь-яка неспоживна річ, яка визначена індивідуальними ознаками, що дозволяє відмежувати цей договір від договору позики, а також майнові права.

Сторонами договору найму (оренди) є наймодавець (орендодавець) — особа, яка здає в оренду майно, і наймач (орендар) — особа, яка використовує майно. Наймачем (орендарем) може бути будь-яка особа. Наймодавцем можуть бути фізичні та юридичні особи, держава, адміністративно-територіальні утворення тощо. Лише в деяких різновидах договору найму законодавець встановлює обмеження щодо суб’єктного складу наймодавця .

Характерною ознакою договору найму є і його оплатний характер, оскільки в іншому випадку вже йтиметься про договір безоплатного користування майном, тобто про позичку.

Строк договору майнового найму визначається за погодженням сторін, якщо інше не передбачено законодавством. Якщо строк договору найму не встановлений сторонами, він вважається укладеним на невизначений строк. В цьому випадку кожна із сторін може відмовитися від договору в будь-який час, попередивши контрагента письмово про це за один місяць, а у разі найму нерухомого майна — за три місяці.

Припинення договору найму (оренди) має місце у випадку смерті фізичної особи-наймача, якщо інше не встановлено договором або законом, й у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем (ст. 781 ЦК), при відмові орендодавця від договору оренди (ст. 782 ЦК).

55.Договір про виконання робіт та надання послуг: поняття, предмет

1. Договір підряду

Загальні правові норми, що регулюють відносини підряду, містяться в ЦК (гл. 61). Джерела спеціального правового регулювання договору підряду залежать від конкретного його виду. Наприклад, відносини будівельного підряду окрім ЦК додатково регулюються ГК (гл. 33), а також численними правилами та іншими документами; особливості відносин підряду з використанням державних коштів встановлюються Законом "Про здійснення державних закупівель"; операції з перероблення (оброблення, збагачення чи використання) давальницької сировини регулюються Законом України від 15 вересня 1995 р. "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" (в редакції Закону від 4 жовтня 2001 р.) тощо.

Поняття договору підряду.

Згідно зі ст. 837 ЦК за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплати ти виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Характеристика договору підряду.

1. Предметом договору підряду є робота, що виконується підрядником, а точніше - її результат. Поняття "робота" сформульоване в ст. 1 Закону "Про здійснення державних закупівель", за якою до робіт належить проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об'єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи із нормування у будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, які включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.

Проте обсяг робіт, які можуть виконуватися за договором підряду, є набагато ширшим. Закупівля робіт, що їх перераховано у вищенаведеному Законі, здійснюється відповідно до спеціальної тендерної процедури, проведення якої у випадках виконання робіт, що не вимагають великої кількості державних коштів (наприклад, ремонт дверцят або чищення салону службового автомобіля) є недоцільною. Тому, на нашу думку, при визначенні предмета договору підряду слід користуватися загальнотеоретичним його визначенням, відповідно до якого предметом договору підряду є індивідуалізований результат роботи підрядника, який набуває тієї чи іншої матеріалізованої форми'. Тобто, роботи можна визнати такими, що здійснюються в Межах договору підряду, якщо їх результатом є відповідні зміни матеріальних об'єктів.

2. Сторонами договору підряду є замовник і підрядник. Крім того, згідно зі ст. 838 ЦК підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Загальні положення ЦК щодо договору підряду не обмежують суб'єктний склад відносин за договором підряду'. Тобто, сторонами договору підряду можуть бути юридичні й фізичні особи, в тому числі суб'єкти підприємницької діяльності. Особливості передбачені лише щодо договорів підряду на виконання окремих робіт і обумовлені специфікою останніх. Так, наприклад, за договором побутового підряду замовником може бути лише фізична особа, а підрядником - юридична або фізична особа-суб'єкт підприємницької діяльності (ст. 865 ЦК).

Юридичні особи можуть бути сторонами договорів підряду, як і будь-яких інших договорів, тільки в разі, якщо їх укладання і виконання відповідає їх установчим документам. Крім того, ч. З ст. 837 ЦК вимагає одержання підрядником для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, спеціального дозволу.

3. Згідно зі ст. 839 ЦК підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, зі свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Іншими словами, сторони можуть встановити обов'язок замовника забезпечити підрядника матеріалами і засобами.

В процесі виконання договору підряду можуть використовуватися як матеріальні, так і нематеріальні активи, тобто об'єкти інтелектуальної, в тому числі промислової, власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством (п. 1.2 ст. 1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств").

Як правило, договір про надання послуг укладається у письмовій формі. У спеціальних нормативних актах, що регламентують порядок надання тієї чи іншої послуги, можуть бути встановлені вимоги до форми договору. Наприклад, договір про екскурсійне обслуговування може оформлятися шляхом видачі ваучера. Крім того, виконавець зобов’язаний видати замовнику документ, що підтверджує підставу сплати та суму отриманих коштів (для юридичної особи) або розрахунковий документ, який свідчить про факт надання послуги (для споживача).

Сторони.

Сторонами договору про надання послуг є Замовник і Виконавець. За загальним правилом, не існує обмежень за суб’єктним складом, якщо інше не передбачено законом договором, або не випливає з характеру послуг. Наприклад, деякі види послуг можуть бути надані лише суб’єктами підприємницької діяльності (житлово-комунальні послуги), для надання інших необхідна ще й наявність ліцензії (медичні, туристичні послуги тощо). Якщо Замовником є ​​фізична особа, яка замовляє послугу для особистих потреб, не пов’язаних з підприємницькою діяльністю, він є споживачем і на нього відповідно поширюється законодавство про захист прав споживачів.

Виконання договору

За загальним правилом, Виконавець зобов’язаний надати послугу особисто, тобто без залучення посередників. У той же час, у випадках прямо передбачених договором, Виконавець має право покласти обов’язок виконання договору про надання послуг на третю особу. При цьому, покладаючи свій обов’язок з виконання договору на третю особу, первинний Виконавець не вибуває з правовідносин і залишається відповідальним перед Замовником за порушення договору в повному обсязі. Третє ж особа не несе ніяких зобов’язань безпосередньо перед Замовником, а тільки перед первинним Виконавцем.

Виконання договору третьою особою не варто плутати з переведенням боргу. Оскільки в останньому випадку новий боржник стає повноправним правонаступником первинного боржника з усім комплексом його прав і обов’язків.

Плата

Необхідно пам’ятати про те, цивільне законодавство виходить з принципу оплатності договору, якщо інше не передбачено законом, самим договором або не випливає із суті зобов’язання. Якщо в договорі про надання послуг передбачена оплата, вона повинна бути здійснена в розмірі, строки та в порядку, встановленому договором. Ціна в договорі має бути вказана в національній валюті – гривні. Якщо в договорі відсутні умови про розмір винагороди, термін і порядок його виплати, винагорода виплачується після надання послуги в розмірі, в якому при подібних обставинах звичайно оплачуються такі послуги.

Якщо в договорі не зазначено термін оплати наданих послуг, кредитор (Виконавець) має право вимагати оплати в будь-який час, а боржник (Замовник) зобов’язаний її здійснити протягом 7 днів з дня пред’явлення вимоги.

У разі неможливості виконати договір про надання послуг не з вини Виконавця, Замовник зобов’язаний виплатити йому розумну плату. Під розумною платою розуміють плату, визначену виходячи зі звичайної ціни на аналогічні послуги на момент укладення договору. Якщо неможливість виконання договору виникла з вини Замовника, він зобов’язаний виплатити Виконавцю всю суму в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором про безоплатне надання послуг замовник зобов’язаний відшкодувати виконавцеві всі фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Під фактичними витратами маються на увазі грошові витрати або використання власних матеріалів і предметів Виконавця з повним або частковим їх споживанням, які використовуються Виконавцем для надання послуги. Доводити відповідність понесених витрат, необхідних для виконання договору повинен сам Виконавець. Відшкодування витрат можливе у формі грошової компенсації, або шляхом повернення речей такого ж роду і якості або відновлення їх властивостей. Якщо виконання договору стало неможливим унаслідок дії непереборної сили, Виконавець також має право на відшкодування своїх фактичних витрат.